В'єтнам стане першою країною, що виробляє вакцину від АЧС

Вся економічна система вітчизняного АПК досить сильно постраждала з початку вторгнення росії до України. Зміни відбулись не лише в торгівлі, а вздовж усього ланцюга: від полів до експортних ринків.

Таку думку висловила посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України Ольга Трофімцева в колонці на «Інтерфакс-Україна».

«Говорячи про ринки збуту, насамперед маємо зазначити суттєве зменшення фізичних обсягів експорту через проблеми з логістикою, відповідно і значне зменшення валютних надходжень від продажу продукції АПК за останні три місяці», — констатує вона.

На думку експерта, фактично найбільшою проблемою в експорті сьогодні є фізична неможливість (або ж значна обмеженість) доставляти зернові нашим традиційним покупцям.

«Абсолютно невдячна справа прогнозувати розвиток ситуації в умовах активних бойових дій на частині території країни та за тимчасової окупації іншої частини наших областей. Сказати тут можна лише одне: чим далі триває агресія і війна росії проти України, тим складнішою стає ситуація для вітчизняного АПК і світових ринків, які щодалі виходять з рівноваги», — вважає Трофімцева.

Позитивними для українського експорту вона вважає лібералізацію ринків ЄС і Великої Британії. Відміна імпортних обмежень, включаючи тарифні квоти, є додатковим вікном можливостей для компаній, які вже мають так званий «єврономер».

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень при Міністерстві закордонних справ України

«Зважаючи на всі обставини, можна очікувати падіння показників експорту продукції АПК на 40−45%. Але такі прогнози теж не будуть точними, оскільки цей результат залежатиме від подальшого розвитку подій з активними воєнними діями, успішності розблокування портів та від швидкості деокупації наших територій».

agroportal.ua

27 серпня відбулася зустріч заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової з представниками Проекту «Аграрні розписки в Україні», що здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) для обговорення поточного стану реалізації в Україні проекту та наступних кроків щодо удосконалення Реєстру аграрних розписок.

«Вже четвертий рік поспіль українські аграрії успішно використовують аграрні розписки як додатковий фінансовий інструмент. У 2019 році позитивна динаміка продовжується — від початку року вже видано 1212 аграрних розписок на загальну суму 7,8 млрд грн. Важливо, що аграрними розписками активно користуються малі сільгоспвиробники», — зазначила Олена Ковальова.

Загалом, від 2015 року було видано 2063 аграрні розписки на загальну суму 14,2 млрд грн, а всього інструментом скористалося 995 сільгоспвиробників, 90% з яких — невеликі за розміром.

За словами Олени Ковальової, від початку 2019 року кількість кредиторів, що надавали фінансування за аграрними розписками, зросла більше ніж вдвічі: на початку 2019 року з розписками працювали 62 кредитори, а зараз їх вже більше 130. І якщо раніше за розписками кредитували переважно великі компанії, то зараз у сегмент заходять невеликі регіональні компанії, локальні банки, кредитні спілки. Лідерами ринку залишаються постачальники матеріально-технічних ресурсів, дистриб’ютори та банки.

З боку представників Проекту «Аграрні розписки в Україні» було зауважено, що залучення нових кредиторів до роботи з інструментом забезпечує притік капіталу в аграрну галузь та полегшує доступ до фінансування, особливо для сегменту невеликих фермерів. Так, різноманіття бізнес-моделей, розроблених для використання аграрних розписок у співпраці з різними кредиторами, на практиці підтверджує гнучкість та ефективність інструменту.

Сторони відмітили, що одним зі здобутків сезону-2019 стала практична реалізація використання аграрних розписок для залучення іноземного фінансування — 3 кредитори-нерезиденти з Естонії та Нідерландів надали фінансування за 8-ма аграрними розписками на загальну суму понад 3,6 млн дол. США.

«Вперше невеликі фермери отримали на практиці доступ до іноземних ринків капіталу з конкурентною вартістю кредитних ресурсів. Це перспективний крок для залучення додаткових грошових ресурсів в українську аграрну галузь, а також зміцнення позицій України на світовому ринку», — підкреслила Олена Ковальова.

Учасники зустрічі висловили сподівання на подальший розвиток ринку аграрних розписок, зокрема, у сегментах нішевих культур, свіжих овочів та фруктів, органічної продукції та співпраці у міжнародному форматі.

Прес-служба Мінагрополітики

Представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів разом із фахівцями Програми зменшення біологічної загрози Міністерства оборони США обговорили шляхи розповсюдження та методи боротьби із поширенням АЧС на території України.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Участь у заході взяли Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук, директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль та інші.

Сторони обговорили механізми співпраці в рамках Програми зменшення біологічної загрози, зокрема, стосовно допомоги із протидією поширенню АЧС в Україні, зокрема — старт роботи проекту щодо оцінки ризиків передачі вірусу АЧС у дикій фауні та через торгові шляхи в Україні — підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

У ході зустрічі присутні проаналізували існуючі методи та напрями боротьби із поширенням АЧС в Україні, зокрема, роботу в рамках плану державного моніторингу АЧС.

Особливу увагу сторони приділили розгляду поширення вірусу АЧС у приватних домогосподарствах та через стихійні ринки.

Андрій Жук відзначив, що наразі зберігається великий ризик поширення збудника АЧС в домашніх господарствах із дикої фауни.

Реалізація програми дасть змогу вдосконалити підходи до розробки ефективних карантинних заходів і стратегій контролю за розповсюдженням вірусу.

Сальдо зовнішньої торгівлі молочними продуктами, за підсумками першого місяця 2021 року, досі тримається в негативній зоні: результат січня 2021-го року — мінус 6,68 млн дол.

І хоча тенденцію можна назвати досить умовною, адже перший місяць року традиційно вкорочений та з пониженою активністю через сезонні свята, проте в таких умовах вимальовується попередній прогноз, за яким до кінця року сальдо зовнішньої торгівлі навряд чи перейде в позитивний діапазон, повідомляє Володимир Андрієць, головний аналітик Асоціації виробників молока.

Умовний позитив (особливості січня для торгівлі - не може адекватно відображати загальну ситуацію) — сповільнення росту імпорту, об'єми якого у першому місяці склали 5,9 тис. т. на загальну суму 19,6 млн. дол. Це на 1,6% менше, ніж у минулого року.

«Тим не менше, вже зараз проглядаються майбутні лідери росту імпортних поставок: група молока та вершків згущених, яка вже зараз має тризначні величини нарощування — +105%, до 470 тонн, а в грошовому вираженні ще більше ― +125% із загальною сумою 1,14 млн дол. Активний старт взяла група кисломолочних продуктів, яка росте більш, ніж на 30%, до 734 тонн. Не ясною є ситуація у торгівлі молоком та вершками незгущеними, адже у натуральних величинах тут продовжується ріст на рівні 13%, а у грошових показниках суттєве падіння ― на 26%. Скоріше за все, це зумовлено значними знижками закупівельних цін у післяноворічний період, у зв’язку малими термінами зберігання продукції цієї групи і це явище, звичайно, є тимчасовим», — зазначає Володимир Андрієць.

Продовжується нарощування імпорту сирів, при чому в грошовому вираженні воно є більш значущим ― +8,4% (13,4 млн дол.), ніж в натуральному ― +0,6% (2,8 тис. т.). Зважаючи на те, що частка фізичних об'ємів імпорту сирів складає 47%, то зростання навіть на 0,6% означає +17 тонн продукту на ринку за місяць, і ця цифра, скоріше, буде збільшуватися впродовж року.

По інших групах товарів відмічаються нулі та навіть мінуси, що в частині імпорту продукції сприймається навіть незвично. Так, масла завезено на 42,5% менше (585 т.), сироватки ― на 24,7% (310 т.), казеїну ― на 92% менше (2,8 т.), а морозива ― на рівні січня минулого року ― 23,5 т.). Разом з тим, це лише особливості січня, і це, безумовно, короткострокове явище, особливо враховуючи дефіцит сировини, який у поточному році буде посилюватися.

Володимир Андрієць також відмічає, що зовнішня торгівля в розрізі експортної активності, на даний час, виглядає все ж не так погано, а з врахуванням динаміки попередніх років, навіть в деякому плані позитивно. Наразі Україною експортовано 6,8 тис. т. молочної продукції, що на 5,1% менше, ніж у минулому році, хоча у грошовому еквіваленті падіння склало 0,3% (до 12,9 млн. дол.). Загалом, основні експорторієнтовані групи товарів, крім масла, демонструють не поганий початок. Так, експорт групи сухого та згущеного молока зріс на 20%, до 1,9 тис. т., сироватки — на 9,5% до 1,9 тис. т. Сири на старті показали нарощування в межах 20%, до 410 тис. тонн і, можливо у поточному році будуть демонструвати висхідний тренд, який започаткувався ще в другій половині минулого року. Найбільші темпи нарощування зараз показує експорт морозива, який наразі складає 67%, порівняно з минулорічним січнем.

Серед втрат експортних позицій найбільші відмічаються у групі молока та вершків незгущених, що склало мінус 45%, до 1,1 тис. т. Значно меншого падіння зазнають молочні продукти з груп масла вершкового ― мінус 8,3%, кисломолочних продуктів ― мінус 6,8% та казеїну ― мінус 1,6%. Разом з тим, грошова виручка від торгівлі казеїном показує нарощування в межах 5% і вона, скоріше, буде підтримувати висхідний тренд упродовж року. Майбутнє для експорту масла може виглядати перспективним, враховуючи, що світові ціни почали активно зростати і ціна українського продукту виглядає досить конкурентною, проте тут є потужний протидіючий фактор — дефіцит масла на внутрішньому ринку, який почав формуватися наприкінці минулого року. При цьому, зважаючи на дефіцит сировини, суттєвого нарощування експорту масла в поточному році очікувати не слід.

Аналітичний відділ АВМ