Гливи в комбікормах можуть запобігати діареї у свиней

Заступник голови ВАР Михайло Соколов підтримав ідею щодо скасування ввізного мита на живу ВРХ та дрібну рогату худобу, а також звільнення імпорту ВРХ та дрібної рогатої худоби від сплати ПДВ, озвучену під час агроподаткового штабу.

Про це йдеться на сайті ВАР.

«Ми підтримуємо ідею зменшення імпортного тарифу перш за все на племінних тварин і щодо зменшення експортного тарифу для нетелів понад 300 кг. Це дійсно дуже гарна ініціатива, яка дасть поштовх для розвитку нашого тваринництва. І це практично нічим не нашкодить державному бюджету. Щодо звільнення від ПДВ, то ми повинні розуміти що ми робимо цю операцію неоподаткованою, таким чином не формується податковий кредит через що державний бюджет майже нічого не втрачає, бо за відсутності податкового кредиту податкові зобов’язання будуть сплачуватись в повному обсязі», — зазначив заступник голови ВАР.

Михайло Соколов також наголосив, що в разі продовження тих тенденцій, які спостерігаються у тваринництві сьогодні, переробним підприємствам через кілька років просто нічого буде переробляти.

«Корінь цієї проблеми криється у тому, що ми маємо дуже жорстку конкуренцію з іноземними виробниками, які мають велику державну підтримку. А ми — навпаки: через наявні мита додатково обкладаємо ті господарства, які бажали б розвиватись. Подібні зміни не призведуть до жодних негативних наслідків, адже ми бажаємо лише вирівняти конкуренцію і мати ВРХ та дрібну рогату худобу по тій ціні, по якій вони є на міжнародному ринку. І так само по світовій ціні продавати свою продукцію. І, на наш погляд, тут немає загрози для переробних підприємств, бо переробники мають перевагу завдяки своєму географічному положенню — вони не витрачають кошти на перевезення. Тому на внутрішньому ринку, вони мають всі можливості конкурувати. А ми „затиснуті“ — мито стоїть як на імпорт, так і на експорт», — сказав Михайло Соколов.

Учасники зустрічі погодили обговорити дану пропозицію під час засідання аграрного комітету за участі м’ясопереробних організацій.

Країни-члени групи Cairn обговорили в Давосі підтримку вітчизняного виробника.

Про це міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов повідомив на своїй сторінці в Facebook.

«Підтримка вітчизняного виробника вимагає, зокрема, боротьби з субсидіями інших країн своїм виробникам. Наприклад, для того, щоб польське молоко не витісняло українське з українського ринку, буде правильно і справедливо, щоб поляки не давали великих субсидій своїм молокозаводам і фермерам», — написав він.

Милованов розповів, що це питання сьогодні обговорювалося на зустрічі країн групи Cairn у рамках Світової організації торгівлі в Давосі.

Головою на зустрічі була Австралія, а представники України сиділи на місцях почесних гостей у президії, адже цього року Україна вперше стала членом групи цих країн.

«Всі країни групи мають спільну позицію — потрібно пропорційно зменшити рівень субсидій, якщо ці субсидії негативно впливають на інші країни. Простою мовою — Польща може підтримувати своїх виробників в агро, якщо вони торгують на внутрішньому ринку і це не витісняє наші продукти на наших і їхніх ринках. Така позиція — зменшення субсидій у партнерів — це теж захист», — підсумував Милованов.

censor.net.ua

Зростання цін на свинину може призвести до відновлення галузі в багатьох країнах, зокрема, в Австралії, вважають місцеві експерти.

Очікується, що виробництво свинини в Австралії в 2020-МУ році сягне 400 тис. тонн, що майже відповідає рівню минулого року (398 тис. т). Поєднання низьких цін на свинину та високих цін на корми минулого року призвело до скорочення поголів’я та супутнього зниження виробництва свинини.

Однак, хоча ціни на корми залишаються підвищеними, спостерігається значне зростання цін на свиней та свинину. Наприклад, ціни на живець зросли з 2,50 доларів за кілограм рік тому до 4 дол. Це призвело до повернення прибутковості для багатьох фермерів, і, як результат, підприємці почали нарощувати поголів’я.

Аналітики прогнозують, що імпорт австралійської свинини знизиться до 240 тис. тонн. У 2019-му році він досяг рекордного рівня — 269 тис. тонн. Основною причиною цього зниження є те, що імпортери накопичили велику кількість запасів. Ринок свіжої свинини в країні забезпечується місцевими виробниками, оскільки регламенти біобезпеки перешкоджають імпорту свіжого та охолодженого м’яса.

Очікується, що експорт свинини у 2020-му році буде стабільним і складе 35 тис. тонн.

meat-inform.com

У 2020 році на виробництві продукції тваринництва у сільгосппідприємствах одержано 2,9 млрд грн збитків. Тваринництво стало збитковим вперше з 2007 року.

Про це розповів директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, посилаючись на попередні розрахунки, передає прес-служба закладу.

Збитковість тваринництва торік стала поглибленням негативних тенденцій 2019 року, коли галузь одержала лише 0,1 млрд грн прибутків проти 5,3 млрд грн у 2018 році.

Як і у 2019 році, найбільші збитки отримали виробники яєць — 4,9 млрд грн. Цей сегмент ще у 2018 році був прибутковим, нагадав науковець.

Але якщо у 2019 році збитки від виробництва яєць вдалося перекрити за рахунок прибутків від молока та продукції свинарства, то у 2020 році свинина також стала збитковою, а зростання прибутку від виробництва молока було меншим за приріст збитків від виробництва яєчної продукції, пояснив Юрій Лупенко.

У 2020 році прибутковим у тваринництві залишилось лише виробництво молока — 3,8 млрд грн. При цьому збитки на вирощуванні великої рогатої худоби сягнули майже 1,4 млрд грн, свиней — 0,7 млрд грн, птиці — 0,35 млрд грн.

Для порівняння: у 2019 році прибутковими було виробництво молока (3,5 млрд грн) та приріст живої маси свиней (0,63 млрд грн). У 2018 році - виробництво молока, свинини, яєць і птиці.

Збитки у тваринництві сформувалися під впливом випереджального зростання собівартості — на 5,7%, тоді як виручка від реалізації продукції зросла лише на 0,7%. А ціни на продукцію вирощування птиці у 2020 році зменшилися на 10,4%, на яйця — на 2,3%, зазначив вчений.

Подолання збитковості тваринництва залежить переважно від зростання цін на його продукцію, передусім на яйця, ціни на які зменшилися проти 2018 року більш ніж на 25%. Водночас важливим чинником залишається підвищення продуктивності тварин і птиці, адже навіть торішнє зростання цін на м’ясо ВРХ на 13,2% не дозволило компенсувати скорочення обсягів реалізації, підсумував Юрій Лупенко.