Великобританія перша в Європі заборонить експорт живих тварин

У більшості випадків ділянки на території однієї сільської ради, на однім масиві оцінюються приблизно однаково. Однак є кілька факторів, які можуть у перспективі вплинути на ціну ділянок і на які власникам слід звернути увагу.

Зокрема, на ціну землі можуть вплинути: Перспектива зміни призначення. Суттєво відрізняється ціна на землю, яка може бути використана не тільки для виробництва агропродукції: ділянки біля великих міст або в рекреаційних зонах, поблизу транспортних магістралей або з імовірними покладами корисних копалин. Проте таких ділянок дуже мало. Договір оренди. Наразі це один з визначальних чинників для ціни. Вільна земельна ділянка, яка не знаходиться у користуванні орендарів, може коштувати удвічі більше за аналогічну, обтяжену орендними відносинами. Ще менше будуть просити за об'єкти, які знаходяться в 10-річній оренді чи навіть більше, не кажучи про ділянки, за якими орендна плата вибрана власниками наперед.

«Загалом вільних земельних ділянок небагато. Проте «земля в оренді»— це ще не діагноз. Так, обробляється орендарями близько 80% усіх сільськогосподарських земель, а в офіційній оренді (зареєстровані права користування ділянками) лише десь 65−67% с/г земель. А «тіньова» оренда не дає пріоритетного права на купівлю», — розповідають експерти.

Ґрунт, склад та якість землі. Родюча земля користуватиметься більшим попитом. Для орієнтиру якості є так звана бонітетна оцінка родючості ґрунтів. Зокрема, базою для нормативної грошової оцінки слугувало саме бонітування земель.

«Утім, публічної інформації щодо бонітування земель немає. Загальну інформацію щодо того, які ґрунти де розташовані, можна подивитися на Публічній кадастровій карті, обравши опцію «ґрунти» в каталозі. Навіть за конкретними ділянками. Для отримання більш детальної інформації щодо родючості ґрунтів слід звернутися до приватних лабораторій. Ця послуга може коштувати від 400 грн і більше залежно від кількості показників, які хоче перевірити замовник», — додають фахівці.

Доступ до води. У регіонах з посушливим кліматом цінники на землю будуть меншими. Якщо не виявиться, що поблизу земельної ділянки є водойма або зрошувальна система. Це може бути перевагою і в інших кліматичних поясах. Наявність об'єктів інфраструктури. Наявність неподалік від ділянки залізниці, елеватора (карта елеваторів України), електромережі, під'їзної дороги — все це може мати вплив на вартість земельної ділянки. Розташування земельної ділянки в земельному масиві. Якщо об'єкт, скажімо, буде десь на відшибі, в кінці поля, біля лісосмуги, це не буде додатковою перевагою для його інвестиційної привабливості.

agravery.com

Індустріальна модель сільськогосподарської політики ЄС, яка збереглася і на новий бюджетний період 2021−2027 рр., призводить до скорочення кількості дрібних ферм.

Загальна сільськогосподарська політика (САР) ЄС сприяла втіленню моделі індустріального виробництва і розподілу харчових продуктів. Виробництво монокультур і інтенсивне тваринництво вийшли на перше місце, покладаючись на хімічні речовини, механізацію, дешеву робочу силу і сприятливі політичні стимули, які заохочують розширення і експансію.

Дрібні виробники складають зараз основу сільського господарства ЄС: 93% з 9,8 млн фермерських господарств Євросоюзу мають розмір менше 50 га, а дві третини — менше 5 га.

«Саме ця база виробників може (і вже почала) стимулювати необхідний перехід до агроекологічних і іншим стійким системам виробництва і розподілу агропродукції», — йдеться в повідомленні.

Дрібні фермерські господарства також можуть надавати життєво важливі послуги з поглинання робочої сили і забезпечувати вигідну зайнятість в сільській місцевості.

«Разом з тим, індустріальна модель руйнівна для дрібних виробників. В результаті її застосування дрібні сімейні ферми ЄС зникають з високою швидкістю. У період з 2005 по 2016 р. кількість господарств площею до 50 га скоротилося на 29,4%. У реальному вираженні це становить трохи більше 4 млн господарств. І це без урахування безлічі господарств, які вважаються занадто маленькими для включення в статистику», — йдеться у повідомленні.

В результаті дрібні фермерські господарства активно витісняються з ринку, що підриває життєздатність сільських районів. Але для політиків існує просте і недороге рішення: підтримувати стійких виробників і перерозподіляти харчові ланцюжки.

З різних причин скорочення числа дрібних агровиробників спостерігається і в Україні. За даними Держслужби статистики, в період 2015−2017 рр. кількість суб'єктів малого та мікропідприємництва в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг скоротилася на 1,8%, а фізичних осіб-підприємців — на 17,9%.

За даними Держстату, з 1 січня 2018 р. до 1 січня 2019 р. кількість особистих селянських господарств в Україні зменшилася на 0,9%. А кількість земель у користування таких господарств скоротилася на 0,7%.

УкрАгроКонсалт

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області в урочищі "Яновець" ДП Мокрянське ЛМГ Тячівського району та в урочищі "Рушник" Верхньоволовецького держлісгоспу Воловецького району Закарпатської області було виявлено трупи диких кабанів.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ) 21.07 та 22.07.2017 було виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) (звіти про результати дослідження № 005800 п.м./17 від 21.07.2017 та № 005823 п.м./17 від 22.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації випадків АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Тячівській та Воловецькій районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду. На 26.07.2017 заплановано проведення засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Закарпатській обласній державній адміністрації.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Україна у січні-серпні поточного року експортувала 265,5 тис. т м’яса та субпродуктів птиці, що на 9,9% менше, ніж за аналогічний період 2021 р.

Про це говориться у повідомленні Союзу птахівників України.

«У грошовому еквіваленті експорт за січень-серпень поточного року склав $589 млн, що на 32,8% більше, ніж за 8 місяців 2021 р.», — констатують експерти.
 
Найбільшими імпортерами м’яса та їстівних субпродуктів птиці з України у серпні 2022 р. були: Саудівська Аравія (24%), Нідерланди (16%) та Словаччина (10%). Ці ж країни є найбільшими споживачами українського м’яса птиці за підсумками 8 місяців 2022 р.
 
Імпорт м’яса птиці за цей же період склав 49,7 тис. т, що на 36% менше, ніж за аналогічний період 2021 р. Весь імпорт надходить з країн ЄС із найбільшою часткою в ньому Польщі.