У ВРУ зареєстрували законопроект щодо регулювання цін на зернові

У січні-серпні Україна експортувала до Грузії понад 2 тис. т живця свиней сукупною вартістю 3 млн дол. США. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяги поставок зросли майже у півтора рази, а валютні надходження за рахунок цього майже подвоїлися.

Про це повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Такий «ривок» експортної активності завдячує не тільки жвавому попиту з боку Грузії, а й діяльності чотирьох основних постачальників українських свиней до цієї країни, коментують в АСУ.

Так, якщо у січні-серпні минулого року лише четверо виробників свинини експортували живець, вже в кінці року число таких операторів зросло, а за підсумками восьми місяців 2017-го — подвоїлося. Проте основний приріст експорту відбувся саме за рахунок чотирьох найактивніших операторів, чия сукупна питома вага у обсягах експорту живця сягає майже 90%.

Беззаперечне лідерство в експорті живих свиней до Грузії другий рік підряд втримує ТОВ «Марлен-КД». Зокрема, у січні-липні на долю підприємства припадало 45% вивезеного поголів’я, а кількість реалізованих за цим каналом свиней зросла у півтора рази.

Друге місце посідає ТзОВ «Даноша», що відкрило для себе цей напрямок збуту минулої осені, а цьогоріч забезпечило майже п’яту частину експортованого поголів’я.

Третю сходинку зайняло ПрАТ «Агропромислова компанія» (14% відповідно).

А замикає четвірку найактивніших експортерів живця свиней ТОВ «Агропрайм Холдинг», які за сім місяців 2017-го реалізували до Грузії втричі більше ніж роком раніше.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Зниження податку на додану вартість (ПДВ) на пальне не матиме позитивного впливу на агровиробників.

Про це у Facebook заявив голова ФГ «Рубін» (RUBIN FARM) Олександр Незрадько, коментуючи дану пропозицію Президента. 

«ПДВ не входить у собівартість для платників ПДВ. Мені, як платнику ПДВ, зменшення ставки ПДВ на пальне нічого не змінює в сумах витрат», — зазначив він. 

У свою чергу керівник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський пояснив, що така ж логіка працює і з логістикою (якщо постачальник — платник податку). 

«Крім того, для кінцевої продукції є свій ринок, і на ціну реалізації кінцевого товару впливає ПДВ на цю продукцію, а не на пальне», — додав він. 

Також Нів’євський підкреслив, що Україна залежить на 80% від імпорту, переважно з недружніх країн. 

«Відповідно, щоб бути незалежним від цього, треба менше споживати, щоб менше завозити. Зменшення ставки ПДВ — це менша ціна і, відповідно, більше споживання. Тобто — більша залежність», — додав він, зауваживши, що бензин та дизель — не ті речі, де потрібно стимулювати збільшення споживання (через викиди тощо).

Також експерт вважає, що від зниження ПДВ матиме вигоду переважно населення із авто — не найбідніше. А дорогі авто ще більше споживають пального. 

Крім того, таке рішення, на думку експерта, — це втрати бюджету, але він не впевнений, що ціни просядуть на всю величину ПДВ. 

«Це знижена ставка, там конвертація зменшення ПДВ в ціні не 100%. Але навіть повне зниження ціни на ставку ПДВ не збільшить споживання, щоб перекрити втрати бюджету. Еластичність споживання бензину та дизелю знаходиться в районі 0,1-0,4, це низькоеластичний попит», — уточнив Нів’євський. 

agroportal.ua

Держпродспоживслужба України та Міністерство сільського господарства, харчування та захисту прав споживачів Албанії узгодили форму міжнародного ветеринарного сертифіката для експорту м'яса птиці в Республіку Албанію.

Як передає "ПроАгро" з посиланням на прес-службу відомства, форма зазначеного сертифіката розміщена на сайті Держпродспоживслужби в рубриці "міжнародне співробітництво".

Раніше повідомлялося, що українські томати і яблука будуть експортувати в Малайзію.

Джерело: proagro.com.ua

23 червня відбулося Восьме засідання Підкомісії з питань співробітництва у галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку. 

Захід відбувся під головуванням заступника Міністра економіки України — Торгового представника України Тараса Качки та заступника Міністра сільського господарства і сільських справ КНР Ма Юсянь.

До складу української делегації увійшли перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, представники Мінекономіки, Міністерства закордонних справ України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

«Китай є найважливішим стратегічним партнером України в Азії, з яким ми системно розвиваємо співпрацю в аграрній сфері. Зокрема, 4 місяці 2021 року демонструють рекордні обсяги торгівлі продукцією АПК з Китаєм. Товарообіг аграрною продукцією за цей період збільшився на 33,4% до $ 5,7 млрд у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Ми зацікавлені у подальшому нарощенні торгівлі та диверсифікації продукції, яку Україна експортує до Китаю», — сказав Тарас Качка.

Також заступник Міністра зазначив, що крім торговельного, Україна має великий науковий потенціал, розвинуту інфраструктуру, вигідне географічне положення на перетині основних транспортних шляхів між Європою та Азією, що робить Україну привабливою для інвестування та поглиблення співпраці в аграрній галузі.

Серед іншого, українська сторона поінформувала про заходи, які здійснюються Урядом України в рамках відкриття ринку землі, що є одним з пріоритетів держави, покликаного надати імпульс розвитку економіки, фермерства і аграрного комплексу країни.

Сторони обговорили питання співробітництва у сфері рибного господарства, інвестиційної і науково-технічної співпраці у сфері сільського господарства.

Сторони також обговорили розвиток інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі під егідою реалізації двосторонньої Програми співпраці з розвитку «Економічного поясу Шовкового шляху».