ТОП-4 експортерів живця свиней до Грузії

11-вер-2017

У січні-серпні Україна експортувала до Грузії понад 2 тис. т живця свиней сукупною вартістю 3 млн дол. США. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяги поставок зросли майже у півтора рази, а валютні надходження за рахунок цього майже подвоїлися.

Про це повідомляють в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Такий «ривок» експортної активності завдячує не тільки жвавому попиту з боку Грузії, а й діяльності чотирьох основних постачальників українських свиней до цієї країни, коментують в АСУ.

Так, якщо у січні-серпні минулого року лише четверо виробників свинини експортували живець, вже в кінці року число таких операторів зросло, а за підсумками восьми місяців 2017-го — подвоїлося. Проте основний приріст експорту відбувся саме за рахунок чотирьох найактивніших операторів, чия сукупна питома вага у обсягах експорту живця сягає майже 90%.

Беззаперечне лідерство в експорті живих свиней до Грузії другий рік підряд втримує ТОВ «Марлен-КД». Зокрема, у січні-липні на долю підприємства припадало 45% вивезеного поголів’я, а кількість реалізованих за цим каналом свиней зросла у півтора рази.

Друге місце посідає ТзОВ «Даноша», що відкрило для себе цей напрямок збуту минулої осені, а цьогоріч забезпечило майже п’яту частину експортованого поголів’я.

Третю сходинку зайняло ПрАТ «Агропромислова компанія» (14% відповідно).

А замикає четвірку найактивніших експортерів живця свиней ТОВ «Агропрайм Холдинг», які за сім місяців 2017-го реалізували до Грузії втричі більше ніж роком раніше.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Більше новин
Українські молочнотоварні ферми взяли курс на укрупнення
22-жовт-2018

Наскільки рентабельне виробництво молока у країні? У який бік рухається галузь? Чи варто очікувати зростання цін на молоко? Про це та багато іншого розповіли віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк та аналітик Асоціації Яна Музиченко.

Як молочна галузь змінилась за останні 5 років?

Ганна Лавренюк: Українське молочне скотарство здійснило стрімкий стрибок у своєму розвитку, і особливо це помітно по змінах, що відбулися впродовж останніх п’яти років.

Молочнотоварні ферми взяли курс на інтенсифікацію та укрупнення, модернізацію та впровадження провідних світових підходів до технологій та управління молочним скотарством. Молочний напрям господарства почали трактувати як окремий бізнес, а не як придаток рослинництва чи, як самі фермери його називають, соціальний проект для підтримки лояльності пайовиків.

Кількість корів в Україні з року в рік почала скорочуватися, стало менше промислових господарств. Проте ті, що лишилися, почали збільшуватися та нарощувати продуктивність. Причому це загальносвітовий тренд.

У США, що є визнаним лідером світового молочного ринку, ще у 2013-му при будівництві сучасних молочнотоварних комплексів орієнтувалися на поголів'я не менше 1000 дійних корів. А вже сьогодні, щоб отримати банківський кредит для будівництва, ферма повинна бути розрахована мінімум на 4000 корів дійного стада. Це та кількість, яка, за оцінками ризиків, має стійку фінансову спроможність долати низький рівень цін на молоко-сировину. За оцінками DFA (Dairy Farmers of America — найбільшого у США молочного кооперативу, до складу якого входить 8000 учасників, що разом виробляють понад 28 млн т молока-сировини на рік, або 30% всього молока у США, володіють 42 молокозаводами та є четвертим найбільшим переробником молока у світі), через 10 років 50% молочних ферм, що утримують менше 100 корів дійного стада, зникнуть назавжди.

Що собою являє бізнес із виробництва молока в Україні?

Ганна Лавренюк: У 2013 році в Україні налічувалася 3201 молочнотоварна ферма, а за підсумками 2017-го — 1946. Молочний напрям згорнули переважно малі ферми (до 50 голів). У загальній структурі бізнесу їх частка скоротилася з 40,4% до 27%. Частка ферм з поголів'ям 50−100 голів зросла на 4% — до 16%. Одночасно значно зросла частка середніх (100−500 голів) та великих (більше 500 голів) ферм. Перші займають 45,4% (у 2011-му — 38,6%), а другі — 11% (проти 8,9% у 2011-му). При цьому саме середні та великі господарства забезпечують основний вал виробництва промислового молока: за підсумками 2017-го — 92,1%.

За останні п’ять років завдяки застосуванню високопродуктивної генетики, впровадженню сучасних технологічних та управлінських рішень значно зросли виробничі показники підприємств. Продуктивність господарств Асоціації виробників молока (АВМ) зросла майже на 30%. За підсумками 2017-го року середньорічний надій на фуражну корову сягнув понад 8200 кг, хоча по Україні цей показник становить 6012 кг. А від початку існування АВМ він збільшився на 82%. Є низка господарств, що вже перетнули позначку в 11 000 кг. Причому росте не лише вал молока, але і його якість. Ще у 2009-му у структурі промислового молока, зданого на переробку, взагалі не виділяли молоко екстра-ґатунку. За підсумками 2017-го частка «екстра» в структурі сировини, отриманої на переробку, досягла 20%. 50% із цього обсягу забезпечують 140 господарств — учасників АВМ.

Сьогодні в Україні працює чотири молочні ферми із роботизованим доїнням, ще на двох встановлені доїльні зали типу «карусель» на 80 місць (таких до десятка по всій Європі). АВМ тісно співпрацює з кращими експертами молочного скотарства з Ізраїлю, США, Канади, провідних молочних країн Європи. Ці визнані у своїй царині фахівці теж відзначають, що українські молочнотоварні господарства впевнено наздоганяють кращі світові ферми та з кожним роком зростає кількість таких, які не поступаються їм а ні за показниками продуктивності, а ні за ефективністю управління.

Наскільки рентабельне виробництво молока в країні?

Ганна Лавренюк: З роками розрив у ефективності старих немодернізованих ферм та сучасних молочних комплексів поглиблюється. Причому близько 50% молочних господарств України тільки почали йти шляхом реконструкції та будівництва.

Експерти FAO з 2012 року розраховують для України так званий молочний індекс (УМІ), що вказує на рентабельність ведення молочного скотарства. На початку вересня у FAO констатували, що сім місяців із восьми у 2018-му УМІ падає. У серпні поточного року УМІ був вже на 19,6% нижчим, ніж у відповідному місяці 2017-го. Гіршою ситуація була тільки у кризових для молочної галузі України 2015−2016 роках.

Однак за цей непростий період кращі господарства досягли рентабельності на рівні 20−30%. Та це не той прибуток, який вони покладуть собі до кишені. Тут варто дещо деталізувати економіку «вхідного квитка» у молочне скотарство та очікуваного періоду повернення інвестицій.

При будівництві сучасної молочнотоварної ферми із безприв’язним утриманням, доїльним залом та холодним типом утримання витрати на одне стійло-місце (бетонні та металеві конструкції, інфраструктуру, потужності для зберігання кормів) становитимуть мінімум 6000 євро/корова. Комплектація стада високопродуктивними тваринами — орієнтовно 2000 євро/нетель. Будівництво молочного блоку із доїльним залом — знову 2000 євро/корова. За підсумками бенчмаркінгу господарств — учасників АВМ за 2017 рік, зокрема аналізу точки беззбитковості, оптимальний розмір дійного стада для стійкої економічної моделі підприємства — від 600 корів із середнім надоєм 25,6 кг. Отже, базові витрати на будівництво такої ферми сягають 6 000 000 євро. Додайте сюди ще мінімум 500 000 євро витрат на мінімально необхідну техніку («зелена лінія» для заготівлі грубих кормів, кормозмішувач). І це далеко не всі витрати. При цьому повернення інвестицій варто очікувати не раніше ніж через 7−10 років. Ферми, які почали реконструкцію ще у 2009-му, коли була створена АВМ, досі не можуть назвати себе прибутковими і продовжують інвестувати зароблені у молочному скотарстві та рослинництві кошти.

Якою має бути молочна ферма, аби давати прибуток? Чи існує ідеальна модель?

Ганна Лавренюк: За оцінками експертів КЦ АВМ, у найближчі 10 років тенденції до укрупнення будуть виразними також в Україні, тому стійкою економічною моделлю для країни стане ферма з дійним стадом від 1200 корів. Зважаючи на значну територію України та відмінність кліматичних умов у різних регіонах, кращий вибір технологій мікроклімату, гноєвидалення тощо для кожної кліматичної зони буде свій. Однак у будь-якому випадку це безприв’язне утримання, безконтактне доїння в доїльних залах, максимальна автоматизація процесів та комп’ютеризація обліку й управління стадом.

Як у країні змінилися обсяги виробництва молока за останні роки?

Яна Музиченко: За останні п’ять років загальне виробництво молока в Україні скоротилося на 8,1% — до 10 200 000 т. Зокрема, в сільськогосподарських підприємствах виробництво за аналізований період зросло на 8% — до 2 700 000 т, а в господарствах населення скоротилося на 13% — до 7 500 000 т.

Низькі ціни на селянське молоко та старіння сільського населення призвели до скорочення поголів'я та, відповідно, й виробництва молока. Що стосується промислових господарств, то після кризи 2014−2015 років з ринку пішла велика кількість неприбуткових підприємств. Залишилися найсильніші, які працюють над продуктивністю поголів'я. Це відображається на загальному валі виробництва.

Який відсоток від загального обсягу виробництва молока переробляється та реалізується всередині країни? Як змінився цей показник за останні роки?

Яна Музиченко: За підсумками 2017 року було перероблено 4 300 000 т, що на 4% менше, ніж у 2013-му. На внутрішньому ринку залишається трохи більше 3 000 000 т промислового молока та близько 5 000 000 т молока, що виробляються в господарствах населення і продаються через ринки або залишається на власні потреби домогосподарств.

Із них експортували близько 1 000 000 т, що на 7,3% менше, ніж у 2013 році.

Закінчується сезон «великого молока». Чого у зв’язку з цим варто чекати споживачам? До чого готуються виробники?

Ганна Лавренюк: Закінчення сезону «великого молока» завжди говорить про зростання ціни на нього. До кінця року варто очікувати зростання цін на молоко екстра-ґатунку (на партію від 10 т) до 10,4−10,6 грн/кг. Це в свою чергу відобразиться на вартості готового продукту. У поєднанні з девальвацією гривні це може вилитися у 10% зростання ціни на молочні продукти на полиці.

Традиційно у холодну пору року споживання молочних продуктів росте, хоча в Україні це й період великих комунальних платежів, що може скорегувати зростаючий тренд показників споживання. Експорт може скоротитися через той же сезонний фактор.

landlord

Детальніше
На Буковині підтверджено ще один випадок АЧС
05-трав-2021

У Чернівецькій області у селі Строїнці в господарстві АПОП «Золотий колос» внаслідок вірусу африканської чуми свиней (АЧС) загинуло 4 свиноматки та 16 абортували на різних термінах супоросності.

26 квітня 2021 року до Головного управління ДПСС в Чернівецькій області надійшло письмове повідомлення про виявлення АЧС в господарстві АПОП «Золотий колос» с. Строїнці. У результаті стався падіж 4 свиноматок та ще 16 абортували на різних термінах су поросності.

Оперативно мобільною групою спеціалістів із Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області та Новоселицької районної державної лікарні ветеринарної медицини було здійснено виїзд для проведення епізоотичного розслідування випадку загибелі свиней та відбору патматеріалу від трупів свиней для виключення африканської чуми свиней. Одночасно був проведений патологоанатомічний розтин, при якому встановлені патзміни характерні для АЧС.

Загалом в Україні налічується 543 випадки АЧС з 2012-го року. Останній спалах захворювання виявлено у Києві.

consumer-cv.gov.ua

Детальніше
Щодо випадків АЧС в Харківській області
29-груд-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на території мисливських угідь ТОВ «Мурафський фазан» (Краснокутський район), ГО СМК «Гай-2» (Ізюмський район), ХОМТ «Лісомир» (Ізюмський район) та ТОВ «Ізбитське» (Вовчанський район) було проведено відстріл диких кабанів.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 28.12.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 010810 п.м./17 від 28.12.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Краснокутській , Ізюмській та Вовчанській районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
З початку року через АЧС в Україні знищено близько 160-170 тис. свиней
13-серп-2019

Близько 160-170 тис. свиней в Україні знищено у 2019 році через АЧС. 

Такі цифри назвав голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

Він зауважив, що динаміка спалахів хвороби цього річ зменшилась в понад 2 рази в порівнянні з минулим роком.

«У нас у минулому році вже спостерігалось  зменшення кількості АЧС. Загалом по Україні зі 163 у 2017 році до 145 випадків у 2018 році. І в цьому році десь в понад 2 рази ми маємо динаміку зниження. Але, все одно вірус час від часу дає про себе знати в домогосподарствах населення і на товарних фермах», – акцентував Лапа.

Лапа зазначив, що однією з проблем в боротьбі з вірусом африканської чуми свиней є відсутність вакцини. Тому господарства вимушені боротися шляхом підвищення біобезпеки на фермах.

Щодо законодавчих норм, які мають бути прийняті в державі для боротьби з вірусом, голова Держпродспоживслужби назвав виплату компенсацій за знайденого зараженого кабана.

«Для прикладу в Європейському Союзі є програми, які дозволяють виплачувати гроші за те, що знайдено дикого кабана, таким чином припиняється циркуляція вірусу. У нас ми скільки не переконували Мінфін, вони не погодились таку програму запускати в Україні. Ми зараз чекаємо, коли Верховна Рада схвалить відповідний закон для того, щоб мати можливість запровадити таку програму», – розказав Лапа.

Він також додав, що крім цього стоять питання утилізації, питання контролю при перевірках.

«Вже близько 30-40% всіх рішень, які треба було прийняти, вони вже схвалені і на рівні Верховної Ради, і на рівні Кабінету Міністрів, і на рівні Міністерства. Зараз деякі ще ключові питання очікують на схвалення Верховною Радою, і тут нам важко вже на виконавчому рівні робити», – відмітив голова відомства.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок