В Україну стали ввозити майже на третину більше м'яса птиці

Експерти ФАО порахували, скільки Україна втратила експортуючи велику рогату худобу (ВРХ), а не яловичину та субпродукти.

Про це повідомив національний консультант ФАО, провідний аналітик сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що в 2017 році з України було експортовано 88 тис. голів ВРХ живцем.

«Виручка від минулорічного експорту худоби на забій склала $33,5 млн. Нібито добре. Але, середня вага однієї голови в цьому експорті була на рівні всього 294 кг, а середня ціна кілограму живої ваги становила всього $1,32. Звідси виникають питання. А скільки можна було б заробити, якщо експортувати не худобу, а яловичину та субпродукти, хоча б по тій невисокій ціні, по якій фактично експортувалася наша яловичина в минулому році (2,89 $/кг)?», — зазначив Панкратов.

Панкратов нагадав, що експерти FAO спільно з ЄБРР вже проводили дослідження скільки можна було б заробити, якщо експортувати не ту худобу, що зараз, а кондиційних, правильно відгодованих бичків вагою 550 кг приводу і готували бізнес-плани для України

«Отже, якщо б експортувалася яловичина замість тієї ВРХ, що була продана закордон в минулому році, то країна додатково отримала б щонайменше $2,7 млн. І це тому, що я не брав до уваги субпродукти, які також мають свою вартість», — наголосив експерт ФАО.

За підрахунками експерта, якщо б середня вага голови ВРХ в експорті була б на рівні 550 кг, то додаткова виручка становила б вже понад $29 млн. І це при ціні 1,32 $/кг живої ваги, яка була фактично отримана в 2017 році, хоча добре відгодована худоба в минулому році могла б коштувати точно дорожче двох доларів за кг.

«І от, нарешті, якщо б відгодувати бичків до 550 кг і переробити їх в Україні, то експорт отриманої з тієї ж кількості голів яловичини приніс би вже додатково понад $34 млн або 910 млн гривень. Це знов таки, по низьких цінах і без субпродуктів, а якщо постаратися, то 1 мільярд був би цілком доступним! Зрозуміло, що мільярд виручки — це не мільярд прибутку, але що там в собівартості? Корми? Так вони — українські. Робочі руки? Вони — теж українськи. Тобто цей додатковий мільярд гривень так чи інакше міг би бути нашим, українським», — підсумував Андрій Пакратов.

Нагадаємо, у 2017 році в Україні виробництво м’яса склало 2,3 млн тонн, що на тисячу тонн більше, ніж у 2016 році. Виробництво яловичини знизилось на 4,7%, а свинини — на 2,3 %. Виробництво м’яса птиці зросло на 3,5%. 

agravery

За три квартали 2018-го чисельність промислового поголів’я свиней в Україні відновилося до рівня 2017 року. Так, станом на початок жовтня сільськогосподарські підприємства утримують 3,43 млн свиней, повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на дані ДССУ. Це відповідає  кількості тварин, зафіксованій на відповідну дату минулого року. 

«Упродовж трьох чвертей поточного року виробники свинини збільшили чисельність утримуваного поголів’я на 4% чи 133 тис. свиней. Такі зміни відбулися, як завдяки поступовому відновленню потужностей операторів Харківщини (плюс 66% чи 38 тис. гол. у порівнянні з жовтнем 2017-го), так і за рахунок приросту поголів’я свиногосподарств у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Хмельницькій (плюс 45 тис. голів сукупно, відповідно). Загалом, приємно відзначити, що більш ніж половина областей не зменшили кількість утримуваного поголів’я у порівнянні з початком року, а відхилення чисельності поголів’я у решти, за винятком Одеської та Рівненської областей, не перевищує 10%.  При цьому, якщо на Рівненщині зменшення промислового поголів’я на 17% відбилося на загальній його чисельності лише шеститисячним скороченням, то на Одещині сільськогосподарські виробники утримують на третину чи на 38 тис. свиней менше  ніж роком раніше», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Якщо розглядати динаміку виробництва комбікормів великими підприємствами в Україні, то після зниження обсягів виробництва в сезоні-2016/17 із 2018/19 МР простежується поступовий підвищувальний тренд.

Про це повідомляють аналітики АПК-інформ.

У сезоні-2019/20 в Україні було вироблено близько 6,3 млн тонн кормів, що на 2% перевищує середній показник за попередні 5 сезонів.

«Але під впливом скорочення поголів'я ВРХ і свиней, а також коливань цін на фуражні зернові загальний обсяг кормової бази (включаючи концентровані корми та кормосуміші) з кожним сезоном знижується, і в 2019/20 МР даний показник, за нашими оцінками, склав лише 1,7 млн тонн, що поступається на 6% рівню попереднього сезону», — зазначила аналітик АПК-Інформ Вікторія Рожко.

Вона пояснила, що великий вплив на попит на фуражне зерно та формування привабливості цін на нього має розвиток олієдобувної галузі, яка генерує кормові компоненти у вигляді шротів і макухи.

Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства у сільськогосподарських підприємствах України за 2016 р. склав 37,3%.

Після рекордного 2015 р. це другий за величиною показник за всю історію розвитку сільського господарства України протягом останніх 22 років.

За словами директора ННЦ «ІАЕ» Юрія Лупенка, у порівнянні з 2015 р. рівень рентабельності галузі зменшився на 8,3% — із 45,6% до 37,3%. При цьому по продукції рослинництва цей показник знизився лише на 6,3% — з 50,6% до 44,3%, тоді як у тваринництві — на 14,4% (з 22,1% до 7,7%). Рівень рентабельності виробництва продукції тваринництва став найнижчим з 2010 року.

Рівень рентабельності виробництва зменшився майже по всіх основних видах продукції рослинництва, включаючи зернові і соняшник, а виробництво картоплі стало збитковим: -3,2% проти 24,2% у 2015 р. Зокрема, по зернових і зернобобових культурах рівень рентабельності зменшився на 5,4% — із 43,1% до 37,7%, насінню соняшника — на 18,6% (з 80,5% до 61,9%), овочів відкритого ґрунту — майже у 2,5 рази (з 47,5% до 19,4%).

Рентабельність виробництва підвищилася лише по сої: на 13,2% — із 38,6% до 51,8% і залишилася практично на рівні 2015 р. по ріпаку — 44,3% і 45,0% відповідно, зауважив академік.

У тваринництві прибутковим стало виробництво птиці на м’ясо (без промислової переробки). Рівень його рентабельності склав 4,9%, тоді як у 2015 р. становив -6,1%. Також зросла рентабельність молока — на 5,8% (із 12,6% до 18,4%).

Натомість збитковим стало виробництво свиней на м’ясо. У 2015 р. воно мало рівень рентабельності 12,7%, а у минулого року становило -4,6%.

Ледь-ледь зберегло позитивний результат виробництво яєць. Минулого року рівень його рентабельності склав лише 0,6% проти 60,9% (!) у 2015 році. Зросла збитковість виробництва великої рогатої худоби на м’ясо — із -17,9% до -24,9%, а також овець і кіз на м’ясо — з -29,6% до -35,3%. По виробництву вовни збитковість дещо зменшилась — із -61,9% до -31,8%.

Рентабельність виробництва 2016 р. формувалася під впливом суттєвого зростання собівартості більшості видів продукції (на 11−38%) на фоні значно повільнішого зростання цін реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2016 р. склав 109%, а по продукції тваринництва — лише 101,7%. Собівартість зменшилася лише по виробництву вовни (на 10,3%), незначно зросла по сої (на 1%).

«Забезпечення рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції і надалі залежатиме від цінової кон’юнктури та стримування зростання собівартості продукції, в тому числі інфляційного», — підсумував Юрій Лупенко.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» (ННЦ «ІАЕ») з посиланням на Держстат