В Україні значно скоротилася кількість випадків АЧС

За деякими прогнозами, війна в Україні мала тривати кілька тижнів. Але вона триває вже понад 200 днів. Український суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards, засновниця ProCheese Academy та сирний експерт Оксана Чернова ділиться поточним станом української сирної галузі під час війни.

«Війна не зламала українських сироварів. Вони зіткнулися з багатьма труднощами, але все більше повертаються до звичного режиму роботи. На заході України попит на сир зріс, оскільки там зосереджена велика кількість переселенців. В інших частинах країни ситуація інша.

Варто зазначити, що проблема палива залишається гострою через його високу вартість. Є проблеми з дистрибуцією сиру та постачанням молока сироварам, які втратили постачальників молока.

Фіналісти загальнонаціонального конкурсу ProCheese Awards 2021 екоферма «Мукко» та магазин сирів «Сироман» адаптувалися до сучасних вимог ринку та продовжують наполегливо працювати. Наприклад, «Мукко» обмежила виробництво дорогого сиру з трюфелями. «Сироман» розробляє нові правила, щоб українці могли урізноманітнити свій сирний кошик. Переможець ProCheese Awards 2021, екоферма «Доообра ферма» запустила виробництво безлактозної молочної продукції, а також активно розширює лінійку продукції з козячого молока.

На жаль, не всі виробники сиру можуть похвалитися відновленням роботи: деякі сироварні з Харківської області, Formaggio Olive із Запоріжжя призупинили виробництво через неможливість продовжити роботу з міркувань безпеки. Ці підприємства або в окупації, або в прифронтовій зоні.

На початку війни всі сировари, з якими ми спілкувалися останніми місяцями, віддавали свою продукцію на благодійність: і переселенцям, і армії, і жителям навколишніх сіл і міст. Навіть ті, хто втратив можливість робити сир, продовжують активно допомагати галузі.

Українські сировари чекають колишнього розмаїття

Хочу відзначити ще й роботу продавців сиру, адже вони є сполучною ланкою між споживачем і виробником. Саме вони працюють над запитами споживачів і як ніхто інший знають як змінилися споживчі вподобання. Звичайно, асортимент сирів на полицях супермаркетів суттєво змінився через зростання цін і логістичні труднощі.

Спостереження щодо українських споживачів

• зниження купівельної спроможності, а отже, і зменшення продажів
• люди, які звикли купувати дорогі сири, все одно їх купують, але з обережністю, прискіпливістю та в менших кількостях
• відбувся негласний бойкот сирів із назвами, пов’язаними з агресором, наприклад, це стосується назви«Російський сир», який уже зник з прилавків
• зріс попит на українські свіжі сири, такі як бринза та фета
• покупці, як правило, частіше обирають український сир, щоб підтримати свого виробника
• гурмани звертають увагу на обмежений асортимент блакитних сирів
• серед імпортної продукції споживач сьогодні найбільше звертає увагу на добре відомі моцареллу та буррату, а також твердий дозрілий сир.

Крім того, поціновувачі сирів, незважаючи на зростання цін, продовжують купувати улюблені продукти. Кажуть, це відволікає їх від новин і сумних думок. З цим неможливо не погодитись.

Роздрібна торгівля адаптується до змін

Варто аідзначити, що за останні місяці ціни на продукти харчування зросли в середньому на 15−20%. Причини — ріст цін на паливо та енергію, а також витрат на упаковку та інгредієнти. Незважаючи на всі труднощі, робота в сирній категорії знаходиться в активній фазі відновлення.

Супермаркети поступово розширюють пропозицію сиру. Перевага віддається сирам середнього та низького цінових сегментів. Хоча варто звернути увагу на появу сирів різних категорій, але з початком війни на прилавках з’явилися переважно свіжі та напівтверді сири.

Розширюється асортимент імпортних сирів. З появою нових продуктів від українських виробників динамічно розвивається сегмент свіжих сирів (фета, моцарелла, вершковий сир).

Деякі національні мережі активно думають про відновлення внутрішнього обслуговування споживачів сиру. Наприклад, мережа супермаркетів Ашан відновила роботу над проектом створення сирних просторів. Ритейлерів також цікавить ефективна робота з сирами — як зменшити списання, оптимально використовувати торгову площу та що робити зі старим асортиментом.

Поки що не вистачає кваліфікованих трейдерів, тому що частина українців виїхала за кордон. Це відбилося і на представленні сирів на полицях магазинів. Сподіваюся, власники мережі зрозуміють, наскільки важливо навчати своїх співробітників, адже від цього напрямку залежить прибутковість сирної категорії.

Підтримка європейських партнерів

Зараз багато країн підтримують Україну і ми надзвичайно вдячні кожному з наших європейських друзів. Я рада, що йдеться не лише про широку підтримку, а й про конкретні й актуальні запити: Британська академія сиру погодилася допомогти нашим сироварам, безкоштовно поділившись досвідом сироваріння. Ми вже провели першу лекцію сирного експерта Пола Томаса і отримали багато захоплених відгуків. Ось один із них: — Все було дуже цікаво. Багато корисної інформації. Дякуємо лектору та всім, хто долучився до створення такого чудового курсу. Дякую, — каже один із сироварів, які брали участь у курсі.

Попереду ще дві лекції — і я дуже рада, що українські сировари відкриті до нових знань, незважаючи на складні обставини.

Українські сири на World Cheese Awards

Конкурс World Cheese Awards цього року вперше мав відбутися в Україні. Однак через російське вторгнення його проведення передали країні-засновниці — Великій Британії.

Організатори конкурсу, Гільдія вишуканої їжі, також підтримали українських сироварів і надали можливість безкоштовної участі українських сирів у міжнародному конкурсі. Ми відібрали для участі понад 40 українських сирів, і кожен сировар мріє прославити Україну на світовій сирній арені.

Продовжуємо працювати, щоб наблизити Україну до Перемоги!»

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie. pl

Хоча ціни на ринку свиней забійних кондицій ЄС нещодавно дещо знизилися, все ж вони залишаються на надзвичайно високому рівні. Згідно з прогнозами робочої групи Європейської Комісії, середні ціни на свиней забійних кондицій будуть на рівні 200 євро/100кг впродовж більшої частини цього року, що перевищує навіть теперішні показники. Якщо прогнози реалізуються, це будуть найвищі квартальні середні показники в історії.

Передбачення базуються на тому, що Китай продовжить закуповувати великі обсяги м’ясопродуктів зі свинини в ЄС. Хоча ринкові звіти свідчать про нещодавнє скорочення попиту, загалом очікується, що він знову зросте у найближчі тижні. Запаси в країні випустили на ринок, а свиней відправили на забій щоб задовольнити попит під час китайського Нового Року. Очікується, що після цього запаси у Піднебесній знову помітно зменшаться, принаймні у першому півріччі. 

Усі основні міжнародні аналітичні агентства очікують цьогоріч подальшого зменшення обсягів виробництва свинини в азійській країні. Однак, початок відновлення можна буде помітити у другій половині року.

Завадити планам може подальше поширення африканської чуми свиней Європою. Останні спалахи вірусу реєстрували лише за 30 км від польсько-німецького кордону. Якщо захворювання виявлять у диких кабанів на території Німеччини, країна втратить доступ до більшості ринків третіх країн, включно з Китаєм. Це в свою чергу зменшить оптимістичний прогноз цін.

 Можливість посилення позицій американської свинини на ринку Піднебесної також може дещо обмежити зростання цін в ЄС. Американська свинина опинилася у невигідному становищі на китайському ринку через високі тарифи, що застосовуються в рамках торгової війни. США однак сподіваються на підписання тимчасової угоди, що стимулюватиме експорт американської свинини до КНР.

PigUA.info за матеріалами pork.ahdb.org.uk

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, зменшивши його до 64,5 млн т (попередній прогноз складав 69,4 млн т).

Як говориться у повідомленні УЗА, це пов’язано насамперед зі зменшенням майже на 1 млн га площ (до 18 млн га), з яких можливо зібрати врожай.

«Попри завзятість і сміливість українських аграріїв є об’єктивні перешкоди для збору врожаю на замінованих, окупованих площах та знищених посівах», — пояснюють аналітики.

Експорт з України у 2022/23 МР все ж може скласти 32,8 млн т за умови збереження морського шляху експорту та розширення пропускної здатності переходів на кордонах. Водночас при перехідних залишках на початку сезону в 26 млн т зернових та олійних, в 2022/2023 МР залишки складуть 30,5 млн т.

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19 млн т. Водночас перехідні запаси пшениці минулого врожаю складали більше 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/23 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько10 млн т пшениці, а перехідні запаси на кінець сезону складуть 12 млн т», — оцінюють в УЗА.

Прогноз врожаю ячменю теж знизився і складає 5,4 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т.

Врожай кукурудзи у новому сезоні можна очікувати на рівні 24 млн т (минулого року 37,6 млн т), а експорт може скласти близько 10 млн т.

Врожай соняшнику не змінився і очікується на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т), а експорт на рівні 6 млн т з урахуванням перехідних запасів з минулого сезону — на рівні 5,8 млн т. Переробка соняшнику на олію може сягнути 7 млн т (минулого сезону — 10 млн т).

Врожай ріпаку попередньо склав 3 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), водночас експорт у 2022/23 МР очікується на рівні 2,8 млн т.

Урожай сої очікується на рівні 2,2 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт у 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 1,8 млн т.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо збережеться робота українських чорноморських портів на експорт», — додали в УЗА.

agroportal.ua

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer