В Україні стартує перша онлайн-платформа продовольчої продукції

Основним пріоритетом державної підтримки аграріїв у наступному році буде відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів’я. Про це розповів Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

«На цей рік у держбюджеті для аграріїв закладено 4 млрд грн. Вважаю, цього недостатньо, на наступний рік плануємо значно підвищити суму. Пріоритетом для нас стане відновлення тваринництва, де протягом багатьох років стрімко скорочується поголів'я», — зазначив міністр.

За його словами, міністерство також буде пропонувати парламенту нові програми, наприклад, агрострахування від посухи, зрошення. Ще одним новим напрямком буде підтримка нішевих культур. «Нам гранично важливо створити інструменти, при яких будемо експортувати не тільки зернові, але продукцію з доданою вартістю в значних обсягах. Така конвертація вигідна для аграріїв і всієї країни», — вважає пан Петрашко.

Нагадаємо, нещодавно в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України презентували концепцію державної підтримки АПК на 2021/23 роки за ключовими напрямами. Програма з підтримки тваринництва, зокрема, передбачає надання спеціальних бюджетних дотацій з метою реконструкції ферм та комплексів, зміни структури виробництва, покращення якісного складу поголів'я, підтримки біорізноманіття та біологічної безпеки.

agravery.com

Верховна Рада проголосувала в другому читанні за законопроєкт 1210, чим скасувала у тому числі так звані «соєві правки».

За відміну соєво-ріпакових правок, які скасовують відшкодування ПДВ українським експортерам, проголосували 283 нарлепи, проти — 37, утримались — 33, не голосували — 39.

До розгляду законопроєкту у другому читанні депутати внесли до нього правки про скасування «соєвих правок»: голова податкового комітету Данило Гетманцев — правку № 2123, Олексій Тарасов, Микола Сольський та ще 18 нардепів — правку № 2124. Вони ідентичні та були враховані.

agronews.ua

Після спалаху коронавірусу у китайській провінції Хубей та подальшої ізоляції, почалися збої з постачанням кормів для птахофабрик. Це, та загроза поширення пташиного грипу є значними ризиками для галузі птахівництва Китаю.

Продовольча безпека Китаю знову опинилася під тиском через ситуацію з африканською чумою свиней в країні та заходи ізоляції, введені в провінції Хубей – районі, постраждалому від спалаху нового коронавірусу. Хубей також є однією з провінцій, яка концентрує велику кількість виробників птиці, а нові обмеження в перевезенні птахів і кормів призвели до масового забою птиці, повідомляє Reuters.

Щорічне виробництво птиці в провінції досягає 500 мільйонів голів, але ця цифра може різко скоротитися, оскільки закриття регіону і спалах пташиного грипу, про який було повідомлено минулого тижня, загрожують майже 300 мільйонам птахів.

Починаючи з минулого року, Китай збільшив імпорт м’яса до рекордного рівня, щоб побороти дефіцит тваринного білка на ринку країни, спричинений поширенням африканської чуми свиней.

Meat-Inform

Виробники молочної продукції повинні знайти логістичний ланцюжок, який дозволить не конкурувати з іншими за обмежений трафік при експорті.

Таку думку висловив заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».*

«Для відправки своєї продукції на експорт виробникам молочної галузі не варто чекати вільного вікна у зерновому чи олійному експорті. Його просто не буде, йдеться про дуже великі обсяги, тому розраховувати на просвіт у логістиці не варто».

Він додав, що молочникам важливо не наслідувати практику інших галузей — не треба всім їхати до Констанци та Гданська, адже саме у ці два порти масово їдуть зерновики. Є десятки портів у Чорному та Середземному морях, які менш завантажені.

«З огляду на те, що експорт молочних продуктів здійснюється в малих обсягах, я б не розглядав Констанцу та Гданськ, оскільки це основні базові порти для зерна, і там черга стоїть на 90 днів. За таких умов ні один вид транспорту не зможе забезпечити вивезення молочної продукції. Експортерам потрібно визначитися, подивитися, які є альтернативні порти, і везти продукцію туди», — радить Валерій Ткачов.

agroportal.ua

* Експертна дискусія «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції» проводилася спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

Наступна, третя дискусія по темі «Молочний експорт в умовах війни. Можливості» відбудеться 15 червня. Детальніше про захід тут.

infagro.com.ua