Через коронавірус птахівництво в Китаї під загрозою

У першій половині 2021 року закупівельні ціни на молоко-сировину ґатунку екстра в Україні були практично ідентичними із середніми цінами в ЄС, то у другій половині вже стали їх суттєво перевищувати: у серпні — на 7%, у вересні — на 8%, у жовтні — майже на 12%.

Про це повідомляє «Спілка молочних підприємств України».

За даними фахівців, перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні у вересні 2021 року склало над рівнем цін:

у Польщі — понад 18%;

Латвії — майже 23%;

Білорусі — понад 31%.

Зазначається, що у жовтні відповідне співвідношення лише зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції.

«Тобто, ціна молоко-сировини у жовтні 2021 р. в середньому більш як на чверть перевищувала відповідний рівень цін в сусідніх країнах, які активно експортують свою молочну продукцію на український ринок», — ідеться у повідомленні.

Зазначається, що у таких умовах переробні підприємства працюють з дуже низькою маржинальністю — проте відповідний процес не може бути довготривалим.

«Адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в галузь. Державі саме час вживати заходи фінансового регулювання та підвищувати рівень державної підтримки — якщо в її плани входить збереження молочної галузі в Україні», — зазначили у Спілці.

milkua.info

17 квітня, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та представники Програми зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США обговорили підвищення рівня біобезпеки на території України стосовно інфекційних хвороб тварин.

Під час зустрічі йшлося про підвищення біобезпеки у зонах карантину АЧС, шляхи підвищення ефективності механізмів виявлення, діагностування і повідомлення про спалахи хвороб та збудників захворювання тварин, зокрема, африканської чуми свиней, заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби, ящуру, губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби.

Представники України окреслили епізоотичний стан в Україні, зокрема, щодо АЧС та механізми запобігання її поширенню, розповіли про стан діагностичної системи в країні, зокрема, обговорили становище лабораторної мережі після проведення реорганізації Держпродспоживслужби.

Учасники обговорили потреби Держпродспоживслужби щодо матеріально-технічної допомоги в рамках стратегії зменшення біологічної загрози та визначення нового механізму співпраці з Програмою зменшення біологічної загрози Агентства зменшення загрози США та Держпродспоживслужби.

Також присутні проаналізували стан сучасної науки в Україні, співпрацю в даній сфері Держпродспоживслужби, вітчизняних наукових інституцій та вищих учбових закладів та Агентства зменшення загрози США.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Новий спалах африканської чуми свиней (АЧС) зафіксували у ДП ДГ імені «Декабристів» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН» с.Декабристів Миргородського району Полтавської області. Про це повідомила прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

ДНК вірусу виявили за результатами дослідження патологічного матеріалу № 3 674 п.м./19 від 17.10.2019 Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській обл.

Рішенням державної надзвичайної протиепізоотичної комісії територію господарства оголосили неблагополучним пунктом, встановили карантин та затвердили план заходів щодо локалізації, ліквідації та недопущення поширення АЧС. Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

Нагадаємо, до цього випадку Україна «протрималася» майже місяць без жодного нового зареєстрованого випадку. Востаннє спалах реєстрували 24 вересня у ТОВ «Лідер» у Новомиколаївському районі Запорізької області.

В Узбекистані реалізується проект по створенню спільно з Білоруссю селекційно-генетичного центру.

Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол Білорусі в Узбекистані Леонід Маринич.

«Розвитку тваринництва в Узбекистані приділяється особлива увага. У галузь вкладаються значні фінансові ресурси, здійснюється системна державна підтримка, залучаються іноземні інвестиції. З огляду на, те що близько 90% великої рогатої худоби утримується в дехканських, тобто особистих підсобних господарствах, хорошою можливістю для поглиблення українсько-узбецької взаємодії в племінному тваринництві є створення в Узбекистані спільного селекційно-генетичного центру», — зазначив дипломат.

За його словами, за допомогою цього центру можна буде не тільки спростити процес придбання худоби білоруської селекції, а й впровадити білоруські технології запліднення та утримання тварин, розширити поставки племінної генетичної продукції і в результаті збільшити продуктивність поголів'я в господарстві. «Робота по реалізації такого проекту вже ведеться, але вже дуже повільно і обережно», — додав посол.

Як розповів Леонід Маринич, Узбекистан закуповує племінну худобу за кордоном в значних обсягах. У 2019 року в Узбекистан імпорт великої рогатої худоби склав $ 122,5 млн і збільшився в 2 рази по відношенню до 2018 року, в тому числі з Білорусі поставлено 211 голів великої рогатої худоби на $ 372,4 тис. «На жаль, цифри не радують — більше говоримо, ніж робимо. І тут механізм „купи-продай“ не діє. На мій погляд, необхідно всю спільну роботу націлити на кінцевий результат, високу ефективність всього проекту, а не вигоду від окремих його частин», — вважає керівник диппредставництва.

Посол також повідомив, що в Узбекистані узятий курс на укрупнення фермерських господарств, створення нових молочно-товарних комплексів і виробництво м'ясо-молочної продукції. За його словами, особливість сільськогосподарської галузі Узбекистану — переважання дехканських господарств в загальному обсязі виробництва сільгосппродукції. За статистикою, 88,2% загального обсягу продукції сільського господарства припадає саме на такі господарства, 7,6% — фермерські господарства і 4,2% — на сільгоспорганізації. У Білорусі майже 80% загального обсягу продукції сільського господарства виробляється саме в великотоварних сільськогосподарських організаціях — агрокомбінат, холдингах, СПК, 17,5% — в особистих господарствах і 2,7% — на фермерських господарствах.

«Тенденція переходу до великотоварного виробництва сільгосппродукції в Узбекистані обгрунтована як з точки зору забезпечення продовольчої безпеки, так і зростання обсягів її виробництва і підвищення якості. Білорусь в свою чергу, досягнувши значних результатів в цьому напрямку, готова поділитися досвідом створення та функціонування великотоварного виробництва і переробки продукції рослинництва і тваринництва», — зазначив Леонід Маринич.

Посол вважає, що кооперація відіграє основну роль у подальшій співпраці, оскільки створюються нові робочі місця, здійснюється трансферт технологій, відбувається оновлення основних засобів підприємств. «Важливо надати партнеру весь комплекс товарів і послуг. Наприклад, при створенні молочно-товарного комплексу має бути організовано спільне виробництво необхідного обладнання та його постачання, надані проектні та будівельні послуги, формування основного стада, підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації, забезпечено наукове і технологічне супроводження. Саме такий комплексний підхід повинен стати основою реалізації спільних проектів в АПК наших країн», — підкреслив глава дипмісії.

milkua.info за матеріалами belta.by