В Україні знову скоротилось поголів’я ВРХ

З 2016-го року у світі зареєстрували 832 698 спалахів АЧС. У рамках ліквідації захворювання було знищено понад 18 млн промислових свиней.

Станом на 20 грудня 2020 року АЧС присутня в 23 країнах. 8 із них знаходяться в Європі: Німеччина, Латвія, Молдова, Польща, Румунія, Росія, Сербія та Україна. 12 країн в Азії: Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Корейська Народно - Демократична Республіка, Республіка Корея, Лаос, М'янма, Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Росія, Тимор-Лешті і В'єтнам.  І чотири в Африці: Намбія, Нігерія, Південна Африка та Замбія.

Протягом останніх п'яти років МЕБ приймала повідомлення про спалахи АЧС від 60 країн.

PigUA.info за матеріалами foodsafetynews.com

Про інструменти підтримки національного виробника, які зараз використовує Мінекономіки, розповів Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко під час інтерв'ю журналу «Кореспондент», йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

«Ми мусимо захищати своїх. І не тільки суто українського виробника, а будь-кого, хто готовий виробляти в Україні. Він отримає ті самі преференції, що й національний виробник, оскільки для держави буде українським. Критерій локалізації, на мою думку, дуже простий: частка виробництва в Україні понад 35%», — прокоментував Міністр.

Зокрема, йшлося про роботу з публічними закупівлями для збільшення частки національних виробників у замовленнях від державних компаній.

«Ми зараз завершили роботу із Prozorro щодо модулів „нецінові критерії“ і „життєвий цикл“, які будуть сприяти тому, що підуть замовлення саме до українського виробника», — зазначив Ігор Петрашко.

Також посилена підтримка національних виробників і експортерів буде здійснюватись через роботу Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке було докапіталізовано до 2 млрд грн. В активній фазі - процес підготовки до підписання «Промислового безвізу», який полегшить українським компаніям доступ на ринки ЄС.

Крім того, Мінекономіки веде досить жорстку антидемпінгову політику. На даний час за результатами проведення попередніх розслідувань, Україною застосовується 28 заходів торговельного захисту (у тому числі 25 антидемпінгових та 3 спеціальні заходи) вартістю імпорту до застосування заходів понад 16,7 млрд.грн.

Напрямки експортної торгівлі є досить різноманітні з акцентом на азійські та європейські ринки.

ТОП-5 країн, що впродовж січня-травня 2020 купували найбільше української молочної продукції — це:

Молдова ― на суму 13,5 млн. дол.,

Грузія ― 8,6 млн. дол.,

Азербайджан ― 7,5 млн. дол.,

Китай ― 6,1 млн. дол.,

Польща ― 5,2 млн. дол.

У січні-травні відбулися певні зміни у рейтингу експортних контрагентів. Так, порівняно із квітнем-2020, на четверте місце вийшов Китай (6,1 млн. дол.), змістивши при цьому Казахстан (5,2 млн. дол.) на п’яте. Нідерланди піднялись на дев’яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української «молочки».

Імпорт молочної продукції в Україну переважно «європейський». ТОП-5 країн, з яких до України надходить молочка:

Польща (52,8 млн. дол.),

Німеччина (15,6 млн. дол.),

Франція (7,9 млн. дол.),

Нідерланди (3,4 млн. дол.),

Білорусь (2,7 млн. дол.).

Загалом, топ-5 імпортерів молочки впродовж січня-травня залишається незмінною, окремі перестановки відбувалися лише нижче у рейтингу. Так, Чехія піднялася на 8-ме місце, витіснивши Португалію, а до ТОП-10 увійшла Греція, котра й замикає першу десятку.

Географія імпорту по групах товарів має наступний вигляд.

Найбільше товарів з групи молока та вершків незгущених було завезено із Польщі (59%), Литви (30%) та Німеччини (5%).

Сухого молока та вершків згущених ― Білорусі (55%), Німеччини (24%) та Польщі (8%).

Кисломолочних продуктів ― з Польщі (53%), Бельгії (35%), Греції (3%).

Молочної сироватки ― з Білорусі (24%), Німеччини (24%) та Польщі (16%).

Масла ― з Польщі (63%), Нідерландів (14%), Німеччини (7%).

Сирів ― з Польщі (46%), Німеччини (17%) та Франції (10%).

Казеїну ― з Нідерландів (68%), Франції (12%), Польщі (11%).

Морозива ― з Чехії (31%), Франції (27%) та Італії (18%).

Аналітичний відділ АВМ

Проблему глобальної продовольчої безпеки неможливо вирішити без відновлення українського сільськогосподарського виробництва та російського виробництва продуктів харчування та добрив на світовий ринок.

Про це заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, повідомляє Reuters.

Вторгнення росії в Україну в лютому додало нестабільності на фінансових ринках, підвищило ціни на сировину та вплинуло на логістику, що потенційно може зірвати відновлення економіки від COVID-19 у багатьох країнах, включаючи Нігерію.

«Наш аналіз показує, що війна в Україні лише погіршує ситуацію, запускаючи тривимірну кризу, яка руйнує глобальні продовольчі, енергетичні та фінансові системи для країн, що розвиваються».

Від додав, що насправді немає справжнього вирішення проблеми глобальної продовольчої безпеки без повернення на світові ринки сільськогосподарського виробництва України та виробництва продуктів харчування та добрив росії та білорусі, незважаючи на війну.

Генсек ООН зазначив, що налаштований сприяти діалогу, щоб допомогти досягти цих цілей.

agroportal.ua