В Україні розробили порядок використання антибіотиків у тваринництві

Завдяки відміні тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались у перші ж місяці.

«За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Йдеться про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці», — зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова, пише Економічна правда.

Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу — чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС — сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Статус АЧС-позитивної країни ускладнює відкриття нових ринків для української свинини, проте не робить це неможливим. Про це у ході зустрічі з Асоціацією «Свинарі України» заявив Директор Департаменту міжнародних комунікацій внутрішніх та зовнішніх зв'язків ДПСС Костянтин Паскевич.

Через поширення АЧС в Україні Південна Корея та 5 інших країн, зокрема і Китай, поставили спілкування щодо допуску нашої продукції свинарства на їх ринок на паузу. Однак, перемовини з низкою інших країн тривають: «ДПСС відправила запит щодо відкриття ринку ПАР для експорту м’яса свинини, тож тепер очікуємо відповіді та переліку їх акредитаційних вимог. Відповідні вимоги від В’єтнаму вже опрацьовані, тож у кінці червня їх направили для подальшого розгляду та оцінки. На цьому ж етапі наразі знаходяться перемовини з Гонконгом. З березня 2021-го фахівці ДПСС працюють над акредитаційними вимогами щодо поставок охолодженої та мороженої свинини до Сінгапуру. Наразі підписаний двосторонній сертифікат, за яким можна постачати термічно оброблену свинину, тобто консервовані продукти з неї,» — повідомив пан Паскевич.

pigua.info

Вторгнення рф в Україну значно підірвало українське сільгоспвиробництво. Цьогорічний урожай може бути на 20% меншим, ніж минулого року, через скорочення посівних площ.

Про це у Twitter повідомило Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки. 

«Україна є четвертим за величиною виробником та експортером сільськогосподарської продукції у світі. Скорочення постачання зерна з України створить інфляційний тиск, піднявши світові ціни на зерно», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що високі ціни на зерно можуть мати серйозні наслідки для світових продовольчих ринків та загрожувати глобальній продовольчій безпеці, особливо у найменш економічно розвинених країнах.

agroportal.ua

Через військове вторгнення росії в Україну страждає гордість країни — сільське господарство, яке, за даними Держстату, спільно з сектором лісового господарства та рибництва минулого року становили 10,6% ВВП. Про це розповів Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, передає прес-служба міністерства.

«Відсоток втрат сьогодні дуже високий, і його важко підрахувати. Війна все ще триває, і збитки, на жаль, щодня збільшуються. Наразі ми оцінюємо, що посіви зменшаться на 20−30% в порівнянні з минулим роком. Перешкоди, спричинені військовими діями, можуть призвести до зниження якості посівів та врожайності з гектара. За попередніми даними, близько 20−30% площі орних земель можуть залишитися не засіяними. Точна цифра буде відома наприкінці травня, коли посівна кампанія завершиться», — коментує міністр.

За його словами, багато фермерів фактично змінюють культуру посівів. Наприклад, ті, хто сіяв минулого року кукурудзу, у цьому році надають перевагу соняшнику. У результаті урожай кукурудзи дещо зменшиться. Разом із тим, збільшилися посіви сої, ріпаку, ячменю і пшениці.

«За попередніми даними, падіння виробництва в цілому коливається від 40 до 70% залежно від продукту та ситуації в кожному регіоні», — підкреслив Сольський.

Разом з тим, цього року Україна повинна була експортувати 20 млн тонн пшениці з торішнього врожаю на світові ринки, але зробити це складно, оскільки морські порти заблоковані. У середньому в місяць ми експортувати більше 5 млн тонн зернових, в березні — 1,4 млн тонн, серед них 200 тис. тонн продовольчої пшениці. «Найближчим часом зберігається складність експорту, яка, очевидно, також позначиться на країнах, в які мало бути спрямовано зерно», — зазначив очільник міністерства. Крім того, слід звернути увагу на суттєву активну допомогу Європейського Союзу Україні. Основною допомогою є перегляд експортних квот і їх максимальне скорочення — це найважливіша підтримка, яку український аграрний бізнес очікує від країн ЄС.

«Ми звернулися з проханням спростити умови транзиту, щоб мати можливість використовувати порти в Балтійському морі та румунські порти в Чорному морі. Війна в Україні порушила ринковий баланс, тому треба бути готовими до того, що ціни на продовольство зростатимуть. Це триватиме, поки знову не відновиться нормальний баланс попиту і пропозиції. Сьогодні пропозиція на світових ринках зерна значно впала. І не виключено, що високі ціни на зернові зберігатимуться ще 3−5 років», — підсумував Микола Сольський.

 agravery.com