В Україні прогнозують збільшення виробництва молока впродовж року

Кабінет Міністрів України запроваджує нульову квоту для експорту мінеральних добрив — тобто фактичну заборону на вивіз добрив із України.

Про це повідомив Мністр агрополітики Роман Лещенко.

«У зв’язку з воєнним станом для збереження рівноваги на внутрішньому ринку значущих мінеральних добрив Уряд запроваджує нульову квоту для їх експорту. Тобто, фактичну заборону на вивіз добрив із України. Це стосується азотних, фосфорних, калійних та складних добрив», — пояснив міністр.

У відповідній постанові уряду йдеться про:

• добрива мінеральні або хімічні, азотні (код УКТ ЗЕД 3102);
• добрива мінеральні або хімічні, фосфорні (код УКТ ЗЕД 3103);
• добрива мінеральні або хімічні, калійні (код УКТ ЗЕД 3104);
• добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках, упаковках масою брутто не більш як 10 кг (код УКТ ЗЕД 3105).

Ця заборона має вимушений та тимчасовий характер і застосовується до відновлення рівноваги певних товарів на внутрішньому ринку та забезпечення посівної кампанії.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

24 вересня, 291 народний депутат України проголосував за законопроект № 4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств». Завдяки цьому молоді українські фермери матимуть підтримку від держави.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, йдеться на сайті Мінагро. 

«50% валової сільськогосподарської продукції в Україні дають фермерські та особисті селянські господарства. Разом вони обробляють близько 9 млн сільськогосподарських угідь. Ці цифри — доказ тому, який внесок у розвиток та підтримку сільського господарства та економіки України в цілому приносять фермери. І той нюанс, що в Законі України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді“ не була визначена пріоритетність підтримки фермерів, я і вся аграрна спільнота вважаємо необачною помилкою. Втім нам її вдалося оперативно виправити. Дякую парламентарям за підтримку та розуміння», — зазначив Роман Лещенко.

Міністр також додав, що фермери-господарники до 35 років матимуть змогу першочергово отримувати державну підтримку на реалізацію своєї діяльності.

Кошти на підтримку фермерів будуть виділені з бюджетної програми. Механізм їх реалізації здійснюватиметься відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102 (зі змінами).

За словами Романа Лещенка, законопроект № 4046 також врегульовує передачу земель вільного користування у власність фермерського господарства для того, щоб останнє могло офіційно підтвердити використання цієї землі під фермерство.

«Це врегулювання дозволяє їм отримати доступ до державних програм підтримки та до фінансових кредитних ресурсів банків», — наголосив Роман Лещенко.

Окрім цього, законопроект також передбачає:

• унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств;
• визначити коло отримувачів державної підтримки через «Український державний фонд підтримки фермерських господарств»;
• уточнити деякі поняття щодо визначень виду фермерського господарства;
• запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), що надасть можливість сільській молоді реалізувати свої підприємницькі ініціативи та сприяти зупиненню міграції молоді з сільських територій.

Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 липня 2019 р. № 599-р схвалив проект Рішення Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації у торговельному складі стосовно Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею), установленого в Додатку V до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Розпорядження опубліковано на сайті Урядового веб-порталу.

Документ розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає, що Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.

Прийняте Урядом розпорядження дозволяє виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності зазначеного проекту Рішення Підкомітету, яким визначено єдиний перелік актів права ЄС (EU aquis), до яких Україна має наблизити своє законодавство у сфері СФЗ.

Прийняттям розпорядження українська сторона завершила свої внутрішньодержавні процедури щодо погодження проекту Рішення Підкомітету.

Аналогічний процес ще триває на рівні ЄС. Євросоюз уже поінформував українську сторону щодо завершення процедури погодження відповідного проекту Рішення в Єврокомісії. Тепер документ має пройти схвалення Радою ЄС - наразі він перебуває на етапі погодження з державами-членами ЄС. Це дасть Європейському Союзу формальне право на схвалення відповідного проекту Рішення зі своєї сторони.

Після завершення всіх зазначених процедур на черговому засіданні Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами це Рішення буде схвалено остаточно.

 Держпродспоживслужба

Багатьох пересічних українців дивує відсутність закономірності між статистикою скорочення кількості корів у країні і значним виробництвом молочних продуктів, Зокрема, станом на 2018-тий поголів'я скоротилося майже на 43% порівняно із 2009 роком.

Про це розповіла Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ) молока зі зв'язків з громадськістю під час ефіру на Agro FM.

«Впродовж останніх 10−20 років молочне скотарство, зокрема промислове, не стояло на місці. Багато коштів було інвестовано у його розвиток: у технології, управління, обладнання і т. інше. Тому вдалося досягнути таких результатів: у 2009 році середня продуктивність 1 корови в Україні складала 3945 кг/рік, тобто це 12 л/добу. У 2018 році — 6054 кг/рік на корову, це 28 л/добу», — зазначає Ганна Лавренюк.

На сьогодні сучасні генотипи дають можливість давати більшу кількість молока, завдяки роботі з генетичним потенціалом, яка велася впродовж років.
Також господарства приділяють особливу увагу заготівлі кормів, а також складанню раціонів для тварин. Адже у радянські часи існувала проблема, коли корів годували за залишковим принципом, а також згодовували неякісний, абияк заготовлений силос, сінаж. Тут приходить розуміння того чому корова, яка потенційно готова була давати 30л/добу — давала лише половину.

«Якщо говорити про обсяг виробництва за даними Держстатистики, то на сьогодні близько 70% всього молока належить присадибними господарствами, але якщо говорити про переробку, то тут ситуація абсолютно протилежна. Оскільки на переробку було поставлено 4,18 тонн молока і 78% з усього цього молока — це те, яке отримане від промислових професійних молочно-товарних ферм. Саме вони гарантують здоров’я своїх тварин, прослідковуваність, якість та безпечність», — роз’яснює Ганна Лавренюк.

Нагадаємо, згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», заборона прийому молока ІІ ґатунку почне діяти з 2020 року.

MilkUa.info