В Україні планують створити електронний кабінет для тваринників

На свинофермі АТ "Latgales Bekons" з поголів'ям приблизно в 6000 тварин, яка знаходиться в Вішкській волості Даугавпілського району, зафіксовано африканську чуму свиней (АЧС), розповіла представник продовольчо-ветеринарної служби (ПВС) Ілзе Мейстере.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зараз на фермі вживаються заходи щодо боротьби із захворюванням, в тому числі ліквідація свиней. Проходить епідеміологічне розслідування, щоб з'ясувати, як хвороба потрапила на ферму.

Введено карантин — захисна зона радіусом три кілометри і наглядова радіусом десять кілометрів. На фермах буде посилено контролюватися дотримання заходів біобезпеки, особлива увага приділяється переміщенню тварин і продуктів тваринного походження.

Попередній випадок зараження АЧС домашніх свиней був констатований на початку тижня — в присадибному господарстві в Аглонській волості захворіли три свині.

За даними "Firmas.lv", оборот "Latgales Bekons" в минулому році склав 1,676 млн євро, що на 14% менше, ніж роком раніше. Прибуток підприємства зменшився більш ніж в чотири рази до 74 245 евро. На підприємстві працює 69 працівників.

pigua.info

Головні фактори, що визначають динаміку світового ринку продовольства, - зростання чисельності населення і збільшення попиту на здорові продукти харчування. Зростає попит на білкові продукти харчування, овочі.

Яйця - один з найбільш доступних джерел харчового білка. Їх виробництво може бути ефективно організовано як в умовах великих агропромислових корпорацій, так і невеликими фермерськими і підсобними господарствами. Прогнозується, що птахівництво до 2035 року стане найбільш швидкозростаючою галуззю. Споживання м'яса птиці в цілому по світу виросте на 65%, яєць - на 50%. Для порівняння, зростання споживання інших джерел тваринного білка (риба, свинина, яловичина) очікується на рівні 30% - 35%.

Для збереження цих досягнень, формування експортного потенціалу галузі важливо забезпечити технологічну незалежність птахівництва та виробництва яйця, збільшувати додану вартість виробництва, розвивати випуск продуктів з високою доданою вартістю. Важливою конкурентною перевагою українського птахівництва є доступність зернових - основною складовою для виробництва кормів. У структурі витрат на виробництво яєць частка кормів - близько 60%.

В цілому світове виробництво яєць показує стійке зростання. Починаючи з 2000 року, загальний обсяг випуску збільшився в 1,4 рази - з 51 до 70 мільйонів тонн.

Провідним виробником яєць є Китай, частка якого становить 36% від усього світового виробництва. Також великі гравці - США - 8%, Індія - 6%, Японія і Мексика - по 4% відповідно.

У структурі світової торгівлі прийнято виділяти яйця в шкаралупі - найбільший сегмент з об'ємом, станом на 2016 рік, в 3,6 млрд. Доларів США і яєчні продукти - близько 900 млн. Доларів США.

За обсягами експорту яєць у шкаралупі світовим лідером є Голландія - $ 716 млн. За станом на 2016 рік. Далі слідують США ($ 440 млн.) І Туреччина ($ 289 млн.), Німеччина ($ 279 млн.) І Польща ($ 223 млн.). У сегменті яєчних продуктів також лідирує Голландія ($ 287 млн. У 2017 році). Значний обсяг продукції на експорт постачають Франція, США, Німеччина та Бельгія.

Лідером світового імпорту яєць в шкаралупі є Німеччина ($ 645 млн. В 2016 році). Приблизно вдвічі менше імпортує Голландія. На третьому місці Ірак ($ 282 млн.). У частині яєчних продуктів великі обсяги закуповують Німеччина, Великобританія а також Японія.

Важливо відзначити, що в останні роки в світовій торгівлі яйцем відбулися великі зміни. Якщо в період з початку 1990 і до 2004 року середньорічний темп зростання торгового обороту в світі становив близько 2,4%, то починаючи з 2004 року, зростання ринку прискорюється. В середньому, за останні 10 років він склав 7,5% в рік. Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку. При цьому існують значні можливості для збільшення доданої вартості продукту.

Перехід до підлогового утримання птиці створює певні переваги в якості і «паливо» для реклами, що дозволяє збільшити додану вартість яєць. Наступний рівень - переробка та виробництво напівфабрикатів - яєчного білка і яєчного жовтка.

Ще більш дорогою продукцією є яйця, вироблені за органічною технологією, а також готові продукти харчування на основі яйця - омлети і ін. Брендування продукції також важливий інструмент збільшення доданої вартості. Для потенційного експортера яєць важливо охоплювати весь потенційний ринок збуту, не обмежуючись нижнім ціновим сегментом. Розвиток виробництва продуктів з високою доданою вартістю з опорою на внутрішній ринок може стати ефективним експортним інструментом.

на основі даних UN Comtrade, International Egg Commission

За сумою виручки від експорту агропродовольчої продукції у $18,6 млрд Україна посідає 25 місце у світі.

Про це повідомив керуючий партнер компанії Start Global Дмитро Швець.

За його словами, за цим показником наша держава майже вдвічі відстає від сусідньої Польщі, яка займає 13-ту позицію у світовому рейтингу та експортує агропродовольчих товарів на суму $ 34,7 млрд.

«До топ-5 продуктів вітчизняного експорту входять зернові культури, жири, олії, залишки від виробництва, включно з кормами, та м’ясо. У Польщі ж це м’ясо, тютюн, 04 група УКТЗЕД (сир, масло-молочні вироби, яйця, мед), 19 група УКТЗЕД (готові продукти з зернових) та інші харчові продукти (соуси, концентрати, дріжджі та інше). Як бачимо, переважають товари з високою доданою цінністю», — зазначає Дмитро Швець.

Для прикладу слід детальніше розглянути, яка ситуація в категорії «Готовi продукти iз зерна зернових культур, борошна, крохмалю або молока; борошнянi кондитерськi вироби» в Україні та Польщі.

Так, український експорт цієї групи у 2018 році склав $ 268 млн, що майже вдесятеро менше, ніж у Польщі, яка входить в топ-10 експортерів цієї групи в світі. При цьому експорт цієї групи товарів Польща наростила в середньому на 13% з 2014 по 2018 роки, а в Україні за той самий час цей показник упав на 6% та на 10% з 2017-го по 2018-ий.

Загалом, експорт усієї групи агропродовольчих товарів у світі становить $ 1,6 трлн, а до п’ятірки лідерів-експортерів входять США, Нідерланди, Німеччина, Бразилія та Китай.

agronews.ua

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua