В Україні можуть запровадити страхування щодо ризиків АЧС

Додавання докозагексаєнової кислоти і холіну в комбікорми для великої рогатої худоби може бути одним з можливих способів лікування стеатозу, також відомого як жирова хвороба печінки, переконані вчені з Корнельського Університету у Великобританії.

Стеатоз досить поширений серед молочних корів. Ця хвороба протягом деякого часу є об'єктом наукових досліджень в силу того, що вона призводить до погіршення здоров'я, проблем з лактацією і зниження показників народжуваності, що негативно впливає на виробничі показники. ВРХ, що страждає від стеатозу, також схильний до інших хвороб, зокрема маститу.

У серії досліджень було встановлено, що спільне додавання докозагексаєнової кислоти і холіну в комбікорми дозволяє оптимізувати синтез фосфатидилхолін, що, в свою чергу, поступово покращує стан корів. За словами фахівців, отримані ними результати свідчать про те, що проблему стеатоза можна вирішити за допомогою правильного харчування.

За матеріалами Feed Navigator

Агросектор є третім за викидами серед основних секторів економіки України та займає одну з ключових позицій в економіці України, забезпечуючи 9% ВВП, 18% зайнятості суб’єктів господарювання та 6% податкових надходжень. Про це йдеться у презентації Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення (ЦЕВ).

Зазначається, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє про 50% зменшення викидів СО2 від сільського господарства з 1990 по 2019 рік. Нинішній показник викидів еквіваленту СО2 становить 42,5 млн тонн.

За результатами моделювання експертів ЦЕВ було виявлено, що впровадження ініціатив НЕС 2030 та низки супутніх стратегічних документів у секторі
сільського господарства збільшуватиме фактори, що впливають на викиди парникових газів: CO2-екв: +1,5%/рік; CO2: +0,2%/рік; CH4: +1,0%/рік; N2O: +1,7%/рік. Такі темпи росту у Базовому сценарії збільшать викиди еквіваленту СО2 у 2030 році до 52 млн тонн. (+19% до 2020 року).

Українська асоціація бізнесу та Центр економічного відновлення пропонують наступні ініціативи для зменшення викидів парникових газів у агросекторі:

Базовий сценарій. Ключовими ініціативами є завершення реформи відкриття ринку землі, модернізація меліоративних систем на 1,2 млн га та збільшення до 2030 року обсягів державної підтримки с.-г. виробників.

Консервативний сценарій. Консервативний сценарій передбачає інвестиції у впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту на 50% придатних земель, що скоротить емісію від обробки ґрунтів та використання форм добрив із повільним або контрольованим вивільненням або інгібіторів нітрифікації, а також покращення раціону кормів галузі тваринництва для зменшення викидів парникових газів у СО2-еквіваленті від кишкового бродіння.

Оптимістичний сценарій. Сценарій передбачає впровадженння ініціатив у Консервативному, проте на більшому масштабі у рослинництві та кращому (+10% до вартості) раціоні у тваринництві.

agropolit.com

Генеральна митна адміністрація Китайської народної республіки (КНР) планує здійснити онлайн перевірку українських підприємств, які здійснюють експорт замороженої яловичини в Китай, на предмет дотримання ними санітарних норм. З відповідним проханням звернулася китайська сторона, говориться в повідомленні Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів.

«Китайська сторона вже підготувала і направила вимоги з підготовки підприємств до такого онлайн інспектування, які надані зацікавленим суб'єктам господарювання», — зазначили у відомстві.

Українські експортні підприємства, що підлягають перевірці, будуть додатково проінформовані про конкретний час і дату інспекції.

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ