В Україні хочуть подвоїти кількість фермерських господарств

Експорт свіжої/замороженої свинини з країн-членів ЄС у березні продовжив зростати. При цьому поставки на ринки країн, що не входять до блоку сягнули 268,5 тис. т, тобто на 7% перевищили показник того самого періоду минулого року. Таку інформацію повідомляють аналітики Ради з питань розвитку сільського господарства та садівництва Великобританії (AHDB).

Варто також врахувати, що дані щодо торгівлі тепер не враховують Великобританію в якості країни-члена Євросоюзу. Загалом у першій чверті року спостерігалася чітка тенденція до зростання, адже з ЄС відвантажили на 114,6 тис. т свинини або на 16% більше, ніж за той самий період 2019-го.

Зростання у березні, однак, було обмеженим через різке падіння поставок до Великобританії. Так, за даними Євростату, торгівля з цією країною скоротилася на 75%, порівняно з березнем минулого року.

Обсяги експорту свинячих субпродуктів з ЄС у березні також зростали. Зокрема, до країн за межами ЄС поставили на 2% більше продукції, ніж у березні 2019-го. Обсяги відвантажень до Китаю зросли на 22%. З іншого боку, скоротилися обсяги експорту до Гонконгу (-34%), Великобританії (-90%) та Південної Кореї (-69%). Загалом у першому кварталі 2020-го експорт субпродуктів з ЄС виріс на 5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року.

PigUA.info за матеріалами ahdb.org.uk

Згідно з Доповіддю Європейського Союзу про сільське господарство на 2019-30 роки, поширення африканської чуми свиней в Азії і надалі впливатиме на світовий ринок м’яса та торговельні потоки.

Щодо того, як впливатиме ситуація з АЧС у Китаї на світовий ринок м’яса, розглядаються два варіанти:

швидке відновлення — виробництво м’яса свиней у Китаї в 2030-му перевищить обсяги, які були у КНР до того, як виявили перший спалах АЧС у 2018 році;

повільне відновлення — виробництво свинини в 2030-му році не досягне показників, що фіксувались до АЧС.

В обох випадках попит на імпорт з боку Китаю досягне рекордних рівнів, що призведе до збільшення експорту з основних країн-експортерів, включаючи ЄС. Це також призведе до розширення виробництва за межами Китаю в найближчі два-три роки. Однак у більшості країн-членів Євросоюзу збільшення виробництва буде обмежено вимогами екологічної політики.

До кінця 2020-го року очікується, що виробництво свинини в Китаї знизиться більш ніж на 35% порівняно з 2018-м. Через зростання попиту ЄС буде експортувати понад 80% цього виду м’яса. Виробництво свинини в КНР почне відновитися лише з 2021-го року, якщо поширення хвороби вдасться спинити. Робота галузі в країні може бути стабілізована до 2025-го, якщо реструктуризація галузі свинарства буде здійснена достатньо швидко.

meat-inform.com

Європейська молочна рада (EMB) закликає до введення загальної програми скорочення виробництва молока і відмови від підтримки приватних систем зберігання біржових продуктів.

У EMB підкреслюють, що коронавірусна криза викликала серйозне падіння попиту на молочні продукти.

Член виконкому італійського комітету EMB Роберто Кавальєрі заявив, що закриття шкіл, дитячих садків і державних установ укупі з повною зупинкою підприємств сектора HoReCa  призвело до різкого скорочення закупівель молочної продукції.
«В даний час ми виробляємо занадто багато молока і цей обсяг повинен бути зменшений в масштабах усього Євросоюзу. Ми, молочні фермери, готові взяти на себе відповідальність і брати участь в програмі скорочення виробництва, координованої Єврокомісією», – підкреслив Кавальєрі.

Представники Ради з Франції та Німеччини згодні з цією думкою.

Власник молочної ферми і член виконавчого комітету EMB в Німеччині відзначає: «Абсолютно абсурдно витрачати ресурси на виробництво продуктів на які немає попиту, щоб потім ці продукти зберігалися за підтримки субсидій. Необхідно підтримати виробництво сировини».

EMB підкреслює, що криза 2017 року, коли накопичені запаси сухого молока неймовірно тиснули на ринок – показує, що ЄС вибирає невірний антикризовий інструмент.

produkt.by

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.