Виробництво молока повинно бути зменшено в масштабах усього Євросоюзу – EMB

14-трав-2020

Європейська молочна рада (EMB) закликає до введення загальної програми скорочення виробництва молока і відмови від підтримки приватних систем зберігання біржових продуктів.

У EMB підкреслюють, що коронавірусна криза викликала серйозне падіння попиту на молочні продукти.

Член виконкому італійського комітету EMB Роберто Кавальєрі заявив, що закриття шкіл, дитячих садків і державних установ укупі з повною зупинкою підприємств сектора HoReCa  призвело до різкого скорочення закупівель молочної продукції.
«В даний час ми виробляємо занадто багато молока і цей обсяг повинен бути зменшений в масштабах усього Євросоюзу. Ми, молочні фермери, готові взяти на себе відповідальність і брати участь в програмі скорочення виробництва, координованої Єврокомісією», – підкреслив Кавальєрі.

Представники Ради з Франції та Німеччини згодні з цією думкою.

Власник молочної ферми і член виконавчого комітету EMB в Німеччині відзначає: «Абсолютно абсурдно витрачати ресурси на виробництво продуктів на які немає попиту, щоб потім ці продукти зберігалися за підтримки субсидій. Необхідно підтримати виробництво сировини».

EMB підкреслює, що криза 2017 року, коли накопичені запаси сухого молока неймовірно тиснули на ринок – показує, що ЄС вибирає невірний антикризовий інструмент.

produkt.by

Більше новин
Підготовлено 300 інноваційних розробок для розвитку вітчизняного агросектору
28-бер-2018

НААН підготувала 300 інноваційних наукових розробок для розвитку вітчизняного агросектору на основі біоадаптивних методів. Про це розповів президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

За словами Я. Гадзала, аграрній науці є що запропонувати сільськогосподарському виробництву.

За підсумками науково—дослідної роботи установ Академії, у 2017 році ми сформували каталог кращих інноваційних розробок, рекомендованих для впровадження в агропромислове виробництво. До нього увійшли 300 розробок 52 науково—дослідних установ НААН, — відмітив Ярослав Гадзало.

Також, за його словами, в Академії відпрацьовано ряд пілотних проектів з виробництва високорентабельних нішевих культур, які здатні надати новий імпульс розвитку вітчизняного АПК.

«Це, зокрема, проекти промислового виробництва на основі біоадаптивних методів в умовах відкритого ґрунту. Часнику — на основі високопродуктивних сортів, екологічно-чистої гречки — з підвищеними адаптивними властивостями, горіха грецького — за інтенсивними технологіями, гірчиці — на основі органічних методів землеробства, біомаси для виробництва біопалива — на основі швидкоростучих фітоенергетичних ресурсів та цілий ряд інших», — додав президент НААН.

Як зазначив Ярослав Гадзало, йде робота над створенням наукового парку «Біоекономіка» для координації спільних проектів з виробництва нішевої продукції АПК на основі інноваційної біоекономіки та на засадах державно-приватного партнерства.

«Громадяни України, чисельність яких становить близько 0,5% населення Землі, володіють 8,8% кращих сільськогосподарських земель світу. А це створює надможливості не лише для виробництва й експорту сировини, як це відбувається нині, а й для постачання на внутрішній та глобальний ринок переробленої продукції — продовольства, біопалива, а також для того, щоб займатися біоенергетикою. Ми маємо необмежені можливості для розвитку органічного сільського господарства, продукти якого матимуть потенціал світового визнання», — сказав він.

milkUa.Info

Детальніше
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
Ринок кормових підкислювачів буде стабільно зростати
25-лют-2019

Обсяг світового ринку кормових підкислювачів буде рости в середньому на 5,1% на рік протягом найближчих п'яти років, досягнувши 3,5 млрд доларів до 2023 року, прогнозують експерти з аналітичної компанії MarketsandMarkets.

Основними видами кормових підкислювачів є пропіонова, мурашина, лимонна, молочна, сорбінова, яблучна і оцтова кислоти.

Очікується, що протягом найближчих п'яти років найбільш швидкими темпами зростатиме попит на мурашину кислоту. В даний час на світовому ринку на її частку припадає 13% всіх продажів кормових підкислювачів. За словами фахівців, мурашина кислота має безліч функціональних можливостей, однак, як і раніше, виробники кормів будуть в першу чергу цінувати її за антибактеріальні властивості.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин в світі
20-серп-2019

У період з 10 по 16 серпня 2019-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 479 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Китайській Народній Республіці виявили один спалах ящура.

Спалах африканської чуми свиней зареєстрували в раніше благополучних країнах: Сербії (4 вогнища) і М'янмі (1 осередок). Також нові вогнища АЧС відзначили на території Угорщини (24 вогнища), Латвії (16), Молдови (2), Румунії (310 вогнищ), Словаччини (2), України (3 вогнища), а також у Китайській Народній Республіці (1 осередок). Вогнища класичної чуми свиней зареєстрували в Японії (108 вогнищ).

На території Тайваню виявили високопатогенний грип птахів (2 вогнища).

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про одне вогнищі сибірки в раніше благополучній Республіці Білорусь; вогнище вірусного артеріїту коней у Польщі (1 осередок) і геморагічну хворобу кроликів в Ірландії (1 осередок) і США (2 вогнища).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок