В Україні дорожчає сало

Міністерство економіки України виставило на обговорення проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до дрібнотоварного виробництва та обігу молока».

Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.

«Метою прийняття наказу є запровадження належної виробничої практики первинного виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока», — йдеться в документі.

Затвердження проєкту наказу обумовлено:

• створенням юридичної колізії в частині одночасного дотримання дрібнотоварними виробниками неактуальних і надмірно деталізованих вимог до виробництва та обігу молока та гармонізованого рамкового законодавства, окремі норми яких суперечать між собою;
• зменшенням обсягу виробництва молока вищого та екстра ґатунків, як наслідок, зниження конкурентоспроможності молочних продуктів та спотворення конкурентного середовища на ринку молока;
• необхідністю виконання Україною зобов’язань у сфері європейської інтеграції.
• Проєктом наказу пропонується затвердити гігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, якими передбачено:
• визначення вимог до виробництва та обігу молока, в тому числі на пунктах заготівлі молока, ведення та зберігання записів, а також затвердження актуалізованих типових форм журналів;
• створення передумов для підвищення рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та добросовісної конкуренції на ринку молока;
• адаптація вимог національного законодавства до вимог Європейського Союзу шляхом урахування вимог Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29 квітня 2004 року № 853/2004 «Про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження»;
• визнання такими, що втратили чинність: наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 17 «Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств — виробників сирого товарного молока», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2002 року за № 336/6624 та наказу Мінагрополітики від 21 березня 2002 року № 18 «Про затвердження ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 5 квітня 2002 року за № 337/6625.

«Реалізація проєкту наказу позитивно вплине на ринкове середовище: сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності молочних продуктів та забезпечить добросовісну конкуренцію для суб'єктів господарювання (дрібнотоварних виробників), водночас держава поліпшить іміджевий рейтинг країни-експортера молочних продуктів на міжнародному ринку», — переконують ініціатори наказу.

1 вересня у Полтавській області на території сільськогосподарського підприємства ФГ «Плехів-Агро» (с. Плехів, Оржицький р-н) зафіксували падіж 48 свиней. Про це повідомила Держпродспоживслужба.

Дослідження проб у ДНІДЛВСЕ* (м. Київ) підтвердило діагноз — африканська чума свиней.

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

PigUA.info

Полтавська облдержадміністрація підготувала проект обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження і забезпечення діагностики та оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проекту по створенню в області підприємства з переробки продукції тваринного походження.

«Щодо його будівництва повинна бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони повинні виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території … Щоб інвестор зайшов на вашу територію, ви запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це має приносити і користь суспільству", — зазначив заступник голови облдаміністраціі Євген Греков.

У відомстві зазначили, що Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів'я тварин. У всіх категоріях господарств налічується понад 190 тис. голів великої рогатої худоби, понад 320 тис. свиней, близько 4,7 млн ​​птиці, майже 45 тис. овець і кіз.

«При здійсненні господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Зараз ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 з яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність. В області працювали два утильзаводи — в Новосанжарській і Хорольській територіальних громадах. Зараз вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там почалася, але поки припинена ?? реконструкція", — йдеться в повідомленні.

На території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця скотомогильників і біоям. 64 оператора ринку на Полтавщині утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Щорічно на підприємствах області утворюється близько 8 тис. т побічних продуктів тваринного походження. В даний час близько 3 тис. тонн продуктів на рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решта переробляють власними силами — спалюють, ховають в спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах.

Уточнюється, що фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Після обговорення проект Програми буде винесено на розгляд депутатів обласної ради.

agroportal.ua

Компанія mOOvement (Нідерланди) розробила інноваційні вушні GPS-бирки, які можна використовувати на великих територіях для спостереження за тваринами й управляти ними  на відстані.

Вушні бирки оснащені невеликою сонячною батареєю і сонячною панеллю. Бирки надсилають сигнал на антену, яка підключена до супутника. Дані потрапляють у хмару, і фермер може побачити, де знаходиться його худоба.

«Фермери в таких країнах, як Австралія, можуть управляти своєю худобою за допомогою цих вушних бирок без необхідності їхати до пасовища кілька годин», — пояснив власник mOOvement Пітер Фогельс. Він хоче розширити технологію за допомогою декількох датчиків.

«Тепер ми можемо також вимірювати рівень води в напувалках. Таким чином фермери можуть перевірити, чи достатньо у тварин води. У майбутньому ми сподіваємося збирати і відправляти більше даних про тварин», — зауважив він.

Вушні бирки особливо популярні серед фермерів у таких великих областях, як у Австралії, Південній Африці і Південній Америці. Також є певний попит із боку Нідерландів, наприклад від Нідерландського товариства охорони природи та від фермера з молодим поголів'ям в заповіднику, зазначив Пітер Фогельс.

Вушні бирки GPS підключені до антени і працюють через так звану мережу LoRA, яка використовує радіочастоти. Відстань досяжності становить 6−8 км, а антена за розмірами не більше коробки для взуття.

Оптимальне положення антени визначається заздалегідь, після чого вона розміщується на висоті 10 м. Кількість антен залежить від площі.

Вартість вушних бирок — 31 євро/штука з річним обслуговування 4,5 євро. В комплект входить необхідне програмне забезпечення. Антена коштує 530 євро.

agrotimes.ua за матеріалами Dairy Global