В Україні різко подорожчали мінеральні добрива

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub

13 грудня, відбувся круглий стіл «Реалізації проекту оцінки сталого розвитку фермерських господарств», під час якого заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань фермерства та розвитку сільських територій Віктор Шеремета детально розповів про запропоновані Мінагрополітики напрями підтримки 2018 року за новою бюджетною програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств». Участь у заході взяли представники українського та міжнародного бізнесу, наукових закладів та міжнародні експерти.

«Значна частина потенціалу українського аграрного сектору реалізується через малих та середніх сільгосптоваровиробників, зокрема, фермерські господарства та об'єднання у кооперативи. Для стимулювання створення нових фермерських господарств та посилення їх конкурентоспроможності, урядом передбачено 1 млрд гривень в рамках нової бюджетної програми „Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств“. Так, нова програма включає в себе виплати дотацій, здешевлення агротехніки та кредитів, компенсації вартості закупленого насіння», — зазначив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, відповідно бюджетної програми підтримки розвитку фермерських господарств пропонуються наступні підтримки на 2018 рік:

— виплати дотацій — фермерським господарствам, які зареєстровані в установленому порядку після 1 січня 2018 року та мають в обробітку земельні площі до 20 га, — у розмірі 30 тис гривень. Першочергове право надається фермерським господарствам, засновниками яких є особи віком до 35років (включно);

— підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів шляхом здешевлення вартості (70%) закупівлі техніки, обладнання, устаткування;

— здешевлення кредитів, отриманих у державному банку або банку, у статутному капіталі якого 75 і більше відсотків акцій належить державі;

— компенсації вартості закупленого у суб'єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції супереліти (супер-супереліти), еліти, першої генерації, батьківських форм, гібридів першого покоління.

«Наразі тривають фахові консультації щодо механізмів підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і найближчим часом узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості», — резюмував Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики

У Мінагрополітики очікують, що у 2022 р. врожай зернових та олійних культур становитиме близько 67 млн т. І це один з п'яти кращих показників за 30 років.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, пише Укрінформ.

«Ми очікуємо цього року врожай зернових та олійних культур близько 67 мільйонів тонн. Звісно, це не рекорд. У нас рекордний був минулий рік. Але це один з п'яти кращих показників за 30 років», — зазначив він.

За словами Тараса Висоцького, у міністерстві прогнозують, що врожай зернових та зернобобових культур цього року становитиме приблизно 50−52 млн т та олійних — 15−17 млн т.

Заступник міністра зауважив, що у 2022 році в Україні було засіяно 80% від площ минулого року.

Нагадаємо, станом на середину вересня збирання зернових та зернобобових культур проведено на площі 6,77 млн га (61%) при врожайності 3,84 т/га, намолочено 26 млн тонн зерна.

За деякими прогнозами, війна в Україні мала тривати кілька тижнів. Але вона триває вже понад 200 днів. Український суддя міжнародного конкурсу World Cheese Awards, засновниця ProCheese Academy та сирний експерт Оксана Чернова ділиться поточним станом української сирної галузі під час війни.

«Війна не зламала українських сироварів. Вони зіткнулися з багатьма труднощами, але все більше повертаються до звичного режиму роботи. На заході України попит на сир зріс, оскільки там зосереджена велика кількість переселенців. В інших частинах країни ситуація інша.

Варто зазначити, що проблема палива залишається гострою через його високу вартість. Є проблеми з дистрибуцією сиру та постачанням молока сироварам, які втратили постачальників молока.

Фіналісти загальнонаціонального конкурсу ProCheese Awards 2021 екоферма «Мукко» та магазин сирів «Сироман» адаптувалися до сучасних вимог ринку та продовжують наполегливо працювати. Наприклад, «Мукко» обмежила виробництво дорогого сиру з трюфелями. «Сироман» розробляє нові правила, щоб українці могли урізноманітнити свій сирний кошик. Переможець ProCheese Awards 2021, екоферма «Доообра ферма» запустила виробництво безлактозної молочної продукції, а також активно розширює лінійку продукції з козячого молока.

На жаль, не всі виробники сиру можуть похвалитися відновленням роботи: деякі сироварні з Харківської області, Formaggio Olive із Запоріжжя призупинили виробництво через неможливість продовжити роботу з міркувань безпеки. Ці підприємства або в окупації, або в прифронтовій зоні.

На початку війни всі сировари, з якими ми спілкувалися останніми місяцями, віддавали свою продукцію на благодійність: і переселенцям, і армії, і жителям навколишніх сіл і міст. Навіть ті, хто втратив можливість робити сир, продовжують активно допомагати галузі.

Українські сировари чекають колишнього розмаїття

Хочу відзначити ще й роботу продавців сиру, адже вони є сполучною ланкою між споживачем і виробником. Саме вони працюють над запитами споживачів і як ніхто інший знають як змінилися споживчі вподобання. Звичайно, асортимент сирів на полицях супермаркетів суттєво змінився через зростання цін і логістичні труднощі.

Спостереження щодо українських споживачів

• зниження купівельної спроможності, а отже, і зменшення продажів
• люди, які звикли купувати дорогі сири, все одно їх купують, але з обережністю, прискіпливістю та в менших кількостях
• відбувся негласний бойкот сирів із назвами, пов’язаними з агресором, наприклад, це стосується назви«Російський сир», який уже зник з прилавків
• зріс попит на українські свіжі сири, такі як бринза та фета
• покупці, як правило, частіше обирають український сир, щоб підтримати свого виробника
• гурмани звертають увагу на обмежений асортимент блакитних сирів
• серед імпортної продукції споживач сьогодні найбільше звертає увагу на добре відомі моцареллу та буррату, а також твердий дозрілий сир.

Крім того, поціновувачі сирів, незважаючи на зростання цін, продовжують купувати улюблені продукти. Кажуть, це відволікає їх від новин і сумних думок. З цим неможливо не погодитись.

Роздрібна торгівля адаптується до змін

Варто аідзначити, що за останні місяці ціни на продукти харчування зросли в середньому на 15−20%. Причини — ріст цін на паливо та енергію, а також витрат на упаковку та інгредієнти. Незважаючи на всі труднощі, робота в сирній категорії знаходиться в активній фазі відновлення.

Супермаркети поступово розширюють пропозицію сиру. Перевага віддається сирам середнього та низького цінових сегментів. Хоча варто звернути увагу на появу сирів різних категорій, але з початком війни на прилавках з’явилися переважно свіжі та напівтверді сири.

Розширюється асортимент імпортних сирів. З появою нових продуктів від українських виробників динамічно розвивається сегмент свіжих сирів (фета, моцарелла, вершковий сир).

Деякі національні мережі активно думають про відновлення внутрішнього обслуговування споживачів сиру. Наприклад, мережа супермаркетів Ашан відновила роботу над проектом створення сирних просторів. Ритейлерів також цікавить ефективна робота з сирами — як зменшити списання, оптимально використовувати торгову площу та що робити зі старим асортиментом.

Поки що не вистачає кваліфікованих трейдерів, тому що частина українців виїхала за кордон. Це відбилося і на представленні сирів на полицях магазинів. Сподіваюся, власники мережі зрозуміють, наскільки важливо навчати своїх співробітників, адже від цього напрямку залежить прибутковість сирної категорії.

Підтримка європейських партнерів

Зараз багато країн підтримують Україну і ми надзвичайно вдячні кожному з наших європейських друзів. Я рада, що йдеться не лише про широку підтримку, а й про конкретні й актуальні запити: Британська академія сиру погодилася допомогти нашим сироварам, безкоштовно поділившись досвідом сироваріння. Ми вже провели першу лекцію сирного експерта Пола Томаса і отримали багато захоплених відгуків. Ось один із них: — Все було дуже цікаво. Багато корисної інформації. Дякуємо лектору та всім, хто долучився до створення такого чудового курсу. Дякую, — каже один із сироварів, які брали участь у курсі.

Попереду ще дві лекції — і я дуже рада, що українські сировари відкриті до нових знань, незважаючи на складні обставини.

Українські сири на World Cheese Awards

Конкурс World Cheese Awards цього року вперше мав відбутися в Україні. Однак через російське вторгнення його проведення передали країні-засновниці — Великій Британії.

Організатори конкурсу, Гільдія вишуканої їжі, також підтримали українських сироварів і надали можливість безкоштовної участі українських сирів у міжнародному конкурсі. Ми відібрали для участі понад 40 українських сирів, і кожен сировар мріє прославити Україну на світовій сирній арені.

Продовжуємо працювати, щоб наблизити Україну до Перемоги!»

ІНФАГРО за матеріалом forummleczarskie. pl