В Україні намолочено перший мільйон тонн зерна

11-лип-2022

Практично у всіх областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 417,3 тис. га (3%) при врожайності 26,3 ц/га, намолочено 1,1 млн т зерна нового врожаю в т.ч.:

  • озимого ячменю обмолочено 254,3 тис. га при врожайності 28,2 ц/га намолочено 717,8 тис. т;
  • озимої пшениці обмолочено 147,9 тис. га, при врожайності 24,1 ц/га намолочено 355,8 тис. т;
  • гороху обмолочено 15,1 тис. га, при врожайності 16,2 ц/га намолочено 24,6 тис. т;
  • Крім того сільгосптоваровиробники 8 областей розпочали збирання озимого ріпаку, який обмолочено на площі 43,5 тис. га, (4%) намолочено 67,3 тис. т насіння при урожайності 15,5 ц/га.

аgravery.com

Більше новин
Для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни необхідно збільшувати зрошувані землі
25-квіт-2022

Війна росії з Україною показала наскільки наше аграрне виробництво впливає на продовольчу безпеку не лише Європи, а й всього світу. А отже незадіяний потенціал меліоративних системи може стати запорукою інтенсифікації сільського господарства України.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Жодна сільськогосподарська культура не обходиться без вологи. На територіях, де її не достатньо або надмірно, застосовується гідротехнічна меліорація — зрошення, осушення, двостороннє регулювання водного режиму. Зважаючи на нерівномірність розподілу природної вологи в Україні побудовані зрошувальні системи на площі 2,2 млн га (1,7 млн га без урахування тимчасово окупованих територій до 2022 року) та осушувальні — 3,3 млн гектарів», — йдеться в повідомленні.

В довоєнний період, сільськогосподарські землі, які були визначені як зрошувані та осушувані, тобто на них існують або колись були розташовані меліоративні системи, використовувались в аграрному виробництві на 95% та 85% відповідно. Але при цьому, по факту, полив в останні роки здійснювався на площі 551 тис га (32% від наявних). Осушувальні системи, через маловодні роки, практично не виконують свої функції, а отже на їх технічний стан мало хто звертає увагу.

«Ми бачимо, що через активні бойові дії та окупацію Херсонської області, на даний час подача води на зрошення унеможливлюється на площі понад 100 тис. га з тих, які поливалися у 2021 році», — додають у міністерстві.

Однак, необхідно усвідомлювати, що майже 1,2 млн га зрошуваних земель, а це не тільки південні області, використовується без поливу через низку об'єктивних та суб'єктивних факторів, основні з яких:

  • брак кошів у сільгоспвиробників на придбання зрошувальної техніки або на будівництво краплинного зрошення;
  • відсутність зрошувальної мережі через її пограбування;
  • висока вартість послуг із подачі води на полив;
  • небажання аграріїв займатися поливом.

«І саме ці 1,2 млн гектарів є запорукою отримання врожаїв в 2−3 рази вищих від тих, що отримують на цій території зараз. Ми вже маємо довоєнну програму щодо відновлення меліорації в Україні, яка була розрахована на виконання в мирний час — це Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка схвалена у 2019 році, а план з її реалізації був прийнятий Кабінетом міністрів України у 2020 році. За цим планом на сьогодні Верховною Радою України прийнято 17 лютого 2022 року Закон України „Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації“. Закон визначає правовий статус організацій, процедуру їх створення, діяльності та припинення, набуття ними прав на гідротехнічні об'єкти міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем державної та комунальної власності, здійснення експлуатації набутих у власність систем. Такі організації будуть рушійною силою у відновленні меліоративних систем», — переконують у Мінагрополітики.

Але сучасні реалії вимагають нових підходів до відновлення не лише меліоративних систем, а й використання меліорованих земель. Великою перевагою територій, де колись були побудовані зрошувальні системи, це наявність джерела зрошення, а на осушенні — водоприймачів. Але зважаючи на затяжний маловодний період в України, на цих водних об'єктах необхідно провести моніторинг наявності та доступності водних ресурсів для потреб гідротехнічної меліорації.

Отже, для інтенсифікації аграрного бізнесу в умовах війни шляхом відновлення гідротехнічної меліорації:

  • необхідно провести ревізію тих меліоративних систем, на яких до цього часу не застосовувалася гідротехнічна меліорація та визначити їх спроможність на можливість забезпечувати подачу води на зрошення чи її відведення (зрошувальні системи — до 1,2 млн га, осушувальні — до 2,8 млн га);
  • визначити першочерговість відновлення об'єктів інженерної інфраструктури з чіткою прив’язкою до конкретних меліоративних систем та необхідний обсяг фінансування відновлюваних робіт (вартість робіт до 120 млрд грн);
  • орієнтуватися на будівництво типових модульних насосних станцій з метою прискорення робіт по відновленню меліоративних систем та налагодження потокового виробництва на заводах-виробниках як вітчизняних так і зарубіжних;
  • переорієнтувати меліоративне землеробства на сільськогосподарські культури, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки, в першу чергу зерна та плодоовочевої продукції;
  • надання державної допомоги та кредитних ресурсів на відновлення та модернізацію об'єктів меліоративних систем, придбання дощувальних машин та обладнання (до 9 млрд грн);
  • надання сільгоспвиробникам компенсації вартості витрат на полив (щорічно не менше 0,5 — 1 млрд грн);
  • створити організації водокористувачів, які зможуть забезпечити ефективну експлуатацію меліоративних систем.

«Це слід робити з дотриманням екологічних вимог до водних ресурсів із забезпеченням збереження та підтримки родючості ґрунтів», — підкреслюють експерти.

Такі заходи дадуть можливість:

  • додатково залучити до зрошення 1−1,2 млн га;
  • відновити водорегулювання в зоні осушення на мільйон гектарів;
  • збільшити валове виробництво зернових культур орієнтовно на 8 млн тонн/рік, технічних культур на 3,5 млн тонн/рік, а виробництво плодоовочевих культур на 11 млн т/рік.

«Вартість додаткової валової продукції сумарно це може скласти біля 135 млрд грн/рік. І основне — створити десятків тисяч робочих місць, як в сфері будівництва меліоративних систем так і в їх подальшій експлуатації. Цей рік ми повинні максимально використати для того, щоб залучити нові площі на меліоративних системах для застосування гідротехнічної меліорації починаючи вже з 2023 року оскільки без цього не можливо забезпечити продовольчу безпеку ні зараз ні у майбутніх періодах», — підсумували у Мінагрополітики.

agravery.com

Детальніше
Ціни на світовому молочному ринку будуть залежати від імпортного попиту Китаю — Rabobank
14-вер-2021

Пропозиція на молочному ринку неухильно зростає, очікується, що темпи дещо знизяться, але сама тенденція збережеться. Як зауважив Рабобанк, будь-яке зменшення глобального попиту спровокує швидке накопичення запасів.

За даними Рабобанк, ціни на молоко зростають, але маржа фермерських господарств по всьому світу все ще залишається неоднорідною. Це обумовлено високими цінами на корми, загальними витратами, але в підсумку здатність протистояти тиску зростаючих витрат може саме ціна сирого молока.

У більшості країн світу ціни на молоко дозволяють покрити витрати. Проте, аналітик по молочним продуктам Рабобанк Бен Лейн відзначає, що в ЄС ціни на молоко ледь встигають за зростаючими витратами на його виробництво.

Послаблень цін на ринку кормів чекати не доводиться: США вже повідомили, що урожай кукурудзи виявився значно менше в результаті тривалої посухи, набагато нижче очікуваного виявиться і урожай сої. Ситуація на ринку зернових і бобових культур в ряді країн все ще утримує ціни на високому рівні, хоча додатковий потенціал зростання стримується обмеженістю попиту.

Все ще тривають збої в логістиці, різко зростають транспортні витрати, а проблеми з наявністю вільних контейнерів для перевезення створюють додаткові труднощі для експортерів.

«Однак, незважаючи на проблеми з логістикою, молочні продукти продовжують курсувати на світовому ринку», — підкреслює Лайне.

У Китаї пропозицію випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва поєднується зі збільшенням запасів. Ці фактори вказують, що можливо в кінці цього року і в 2022 році Китай буде проводити політику зменшення товарних запасів.

«Пік світових цін на молочні продукти, ймовірно, вже позаду. Ціни знизилися в другому кварталі і будуть сильно залежати від імпортного попиту до кінця цього року, при цьому вся увага буде звернена на Китай як на основне джерело ризику погіршення ситуації», — резюмує Рабобанк.

DairyNews.ru

Детальніше
Підсумки 2018-го: імпорт свинини склав 28,6 тис. т
11-січ-2019

Згідно з даними митної статистики ДФСУ обсяги імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини за 2018-й склав 28,6 тис. т чи майже 52 млн дол. США у валютному вираженні. Це уп’ятеро більше за обсяги надходження свинини з-за кордону роком раніше, додають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на офіційну статистику.

Експортна активність торік була значно слабшою ніж у 2017-му: так, до інших країн у 2018-му спрямували 1,76 тис. т проти майже 5 тис. т у попередньому періоді. Середня митна вартість експортованого кілограму свинини практично не змінилася, проте майже трикратне скорочення обсягів зовнішніх поставок спричинило відповідну зміну обсягу валютних надходжень за такі операції (3,77 млн дол. США проти 10,5 млн дол. США у 2017-му). Це на фоні значного пожвавлення імпорту збільшило від’ємне значення зовнішньоторгового сальдо по цій товарній позиції до 48 млн дол. США.

«Якщо торік обсяги імпорту свинини незначно перевищували експорт, то різниця у вартості дозволила втримати зовнішньоторгове сальдо вище нульової позначки. Втім, ситуація на ринку свинини, динаміка торгівельної активності та співвідношення зовнішніх та внутрішніх цін ще в першій половині року «підготували» операторів до того, що у 2018-му Україна не зможе втримати звання нетто-експортера свинини,» — коментують аналітики АСУ.

Не зважаючи на приріст річних обсягів імпорту, послаблення внутрішніх закупівельних цін дещо сповільнило темпи імпорту протягом останніх двох місяців року. Тож фактичне надходження свинини з-за кордону не сягнуло прогнозованих 30 тис. т, тож поступається обсягам імпорту свинини у 2014-му, та у попередні три роки. Крім цього, аналітики зауважують, що питома вага імпортної свинини на внутрішньому ринку не перевищує 5%.

Динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203)

у 2011-2018 рр., тис. т

 

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними митної статистики ДССУ.

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Детальніше
В Україні стартував проект з безкоштовного навчання фермерів
18-вер-2017

Стартував спільний проект Укрдержфонду та Всеукраїнської мережі фахівців і практиків з регіонального та місцевого розвитку «Регіонет» зі створення системи дистанційного навчання фермерів за різними напрямами аграрного бізнесу. 

Наразі у тестовому режимі запущено початковий курс навчання щодо отримання поворотної фінансової підтримки від Укрдержфонду. Він складається з навчальних аудіовізуальних матеріалів та історій успіху фермерів, які свого часу отримали підтримку через Фонд.

Дізнатись детальну інформацію, зареєструватись і пройти курс дистанційного навчання можна за посиланням: www.fondfermeriv.org.ua.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок