Україна може почати експорт курятини в Канаду

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.

Уряд розширив перелік товарів критичного імпорту, включивши в нього необхідну аграріям с/г техніку, запчастини, обладнання для с/г робіт. Йдеться про трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Про це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«У перший же день війни Кабмін Постановою №153 від 24 лютого 2022 року затвердив перелік товарів критичного імпорту, щоб забезпечити безперебійне постачання продовольства, а також усіх товарів, необхідних для підготовки до весняно-польових робіт», — розповідає Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України.

Відтоді цей перелік оновлювався вже 11 разів, щоб Нацбанк міг забезпечувати постійне здійснення транскордонних валютних платежів за операції з імпорту товарів.

«Паралельно увесь час ми додавали критичні групи товарів для потреб с/г виробників. Під час останнього оновлення уряд включив у перелік необхідну аграріям с/г техніку та запчастини, обладнання для с/г робіт (трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни), добрива, препарати тощо», — підкреслив Лещенко.

За його словами, завдання Мінагрополітики — забезпечити безперебійні поставки в Україну всіх позицій, які гарантують українцям продовольчу безпеку.

agravery.com

Нові вимоги щодо забезпечення добробуту тварин у Німеччині передбачають, що площа загонів для опоросу має становити як мінімум 6,5 м².

Постанова про добробут сільськогосподарських тварин, яку уряд ФРН ухвалив у в липні цього року, була доповнена Верхньою палатою парламенту (Бундесрат). Зокрема, було встановлено мінімальну вимогу щодо площі загонів для опоросу.

«Загін для опоросу, в якому поросята або свиноматки можуть вільно пересуватися, повинно мати площу підлоги не менше шести з половиною квадратних метрів і дозволяти тваринам безперешкодно пересуватися. Згідно з сьомою поправкою до постанови про добробут тваринництва та тваринництва, максимальний термін обмеження руху свиноматок був скорочений до п’яти днів (за тиждень до передбачуваної дати опоросу до відлучення поросят). Це вимагає більше місця. Попередній досвід в інших країнах та в дослідженнях показав, що мінімальна площа загону становить шість з половиною квадратних метра. Це є компромісом між економічними міркуваннями та необхідністю забезпечення добробуту тварин. Крім того, зона відпочинку для поросят, годівниця та поїлки повинні бути облаштована розумно», – йдеться в постанові.

Meat-Inform

Закупівельні ціни на молоко у вересні традиційно демонструють підвищений тренд. Цьому слугує ряд факторів: сезонне зниження виробництва молока, девальвація гривні, яка дає змогу хоч якось підтримати експорт та незначне пожвавлення внутрішнього ринку з початком холодів.

Середня ціна на екстраґатунок на кінець вересня склала 9,60 грн з урахування ПДВ, що на 1,3% вище ціни фіксованої на початку місяця. Загалом, діапазон цін коливався в межах 9,10−9,90 грн/кг. Середнє значення вересня склало 9,54 грн/кг, що практично відповідає показникам минулого року. Чого не скажеш про решту ґатунків — вони в порівнянні з минулим роком подешевшали.

Середня ціна на вищий ґатунок у вересні склала 8,75 грн, що на 2,8% нижче, показників минулого року. Перший ґатунок коштував 8,14 грн, що на 5,4% нижче ціни вересня минулого року.

Така різниця в ціноутворенні в першу чергу залежить від потреби в молоці найвищої якості.

В першій декаді жовтня варто очікувати продовження росту цін на молоко екстраґатунку до 9,90−10 грн/кг з урахуванням ПДВ за велику партію. Більшого зростання можна буде очікувати лише за умов пожвавлення експортної торгівлі, що наразі малоймовірно.

За підсумками серпня світові ціни на молоко перебувають на рівні 34,4 дол./100 кг ЕСМ (дані IFCN), що на 10% нижчі, ніж в минулому році. В Україні середня ціна на молоко у серпні склала 26,9 дол./100 кг, що на 1,1% нижче ціни серпня минулого року.

Аналітичний відділ АВМ