У Польщі шукають нові методи для боротьби з АЧС

Міністерство аграрної політики та продовольства офіційно відрапортувало про розподіл держпідтримки за 2018 рік.

За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10% закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Маніпуляція № 1. Скільки ж коштів по факту отримав агросектор, або як виконання мінагрівського плану по дотаціях врятувало парламент.

Мінагро вказує, що загальна сума держпідтримки за минулий рік становить 4,232 млрд грн, від аграріїв надійшли заявки на використання 4,171 млрд грн і фактично перераховано аграріям 4,166 млрд грн. Тобто, за даними Мінагро, за рік невикористаними лишилися 65,784 млн грн. Начебто все так. Але є важливий момент.

У бюджет на 2018 рік від початку заклали 6,354 млрд грн. Логічне питання: а куди поділися 2 з хвостиком млрд грн?

6 грудня депутати проголосували закон 2648-VIII (реєстраційний — № 9369) Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими забрали у АПК 2,079 млрд грн держпідтримки (про це свідчить пояснювальна записка документа), передавши їх у президентський фонд та на інші статті бюджету. Аби гроші не «згоріли», в уряді вирішили перекинути частину на інші статті бюджету. Обрізати аграрну частину бюджетного пирога вирішили тому, що освоєння коштів Мінагро відбувалося «стахановськими темпами». Це яскраво засвідчив перший аналіз використання цих грошей у рамках проекту «Абетка агродотацій». За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10%закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Тож це перша маніпуляція — звітуючи про майже 100% виконаного плану щодо підтримки, Мінагро слід автоматом давати поправку про 2 млрд грн, які забрали!

Маніпуляція № 2. Перелік фінансування за держпрограмами, затверджений депутатами змінами до бюджету від 6 грудня, відрізняється від поданих Мінагро за підсумками року.

Депутати в рамках проголосованого закону скоротили фінансування лише за трьома програмами підтримки:

1) фермерів — на 850 млн грн, зменшивши її до 150 млн грн (на 1 січня 2018 року був 1 млрд грн);

2) тваринництва — на 979 млн грн, до 3,021 млрд грн (було 4 млрд);

3) компенсація придбання с.-г. техніки вітчизняного виробництва — на 250 млн грн, до 695 млн грн (було 945 млн грн).

У фінальних даних Мінагро «перекроїли» всі програми. Причому суми змін (скорочення фінансування чи збільшення) не збігаються із цифрами, які схвалила Рада 6 грудня. Це дивно. Чому? Саме дія закону має найвищу юридичну силу серед усіх документів (після Конституції), цю аксіому ніхто ще не відміняв. З іншого боку, якщо Мінагро якимись своїми документами змінило затверджений депутатами розподіл коштів, то на базі якого документа це відбулося? Де розрекламована прозорість усіх процесів? 

Маніпуляція № 3. Незрозуміло, куди поділися 43 млн грн бюджетних коштів.

Загальний обсяг держпідтримки на рік (з урахуванням проголосованих Радою бюджетних змін) становить 4,275 млрд грн. У Мінагро прозвітували про 4,232 млрд грн. Різниця між цими цифрами — 43 млн грн. Куди поділися ці гроші? І на якому етапі вони загубилися?

Між тим, і без цих коментарів очевидно кілька речей. Якби у профільному міністерстві не чекали з моря погоди, а швидше розгойдувалися, то аграрії по факту освоїли б 6,354 млрд грн, а не на третину менше, у минулому році. Максимові Мартинюку, який кілька днів тому оголосив собі самовідвід із посади в. о. аграрного міністра, потрібно сказати величезне «дякую» депутатам, які вчасно обрізали левову частку держпідтримки і таким чином зняли головний біль із Мінагро стосовно того, як за місяць освоїти 2 млрд грн.

agropolit

Протягом січня-вересня 2018 р. на переробні підприємства надійшло 3,266 млн тон сирого молока — на 3,7% менше порівняно за аналогічним періодом 2017 р.

Про це повідомляє agrotimes.net з посиланням на дані Держстату.

Зокрема, за дев’ять місяців цього року у підприємств було закуплено 2,075 млн т молока (+1% порівняно з аналогічним періодом 2017 р.), у населення — 906 тис. т (-9,8%).

Ще 265,5 тис. т молока надійшло на перероблення на давальницьких засадах (-15,7%) і 19,4 тис. т — це молоко власно вироблене, яке надійшло на перероблення (-1%).

Зважаючи на загрозу поширення захворювання депутати Європарламенту проголосували за надання додаткових ресурсів для скорочення числа кабанів у Німеччині. Це безпосередньо пов’язано з епідемією АЧС, що охопила Східну Європу і вже досягла Польщі і Чехії.

Аграрний міністр федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія Тіль Бакхаус оголосив про запуск надзвичайної протиепізоотичної програми з бюджетом у 2 мільйони євро.

Згідно з даними, на цій території знаходиться близько 200 ферм загальною чисельністю 830 тис. голів. За словами міністра, спалах африканської чуми свиней загрожує важкими економічними втратами. Вся галузь може постраждати від спаду продажів і обмежень експорту свинини. Такий сценарій досить імовірний, тому що у Польщі очевидне поширення хвороби у західному напрямку.

За річною оцінкою Інституту Фрідріха Леффлера, ризик проникнення АЧС в Німеччину визначено помірно високим.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики