У Мінагрополітики працюють над вдосконаленням оподаткування кооперативів

Українські виробники молока та молочних продуктів отримали можливість експортувати свою продукцію до Аргентини. Посольство України в Буенос-Айресі отримало відповідну офіційну ноту про відкриття ринку для українських продуктів від аргентинського зовнішньополітичного відомства.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби. 

«Пандемія створює проблеми країнам, громадянам і особливо складні умови для ведення бізнесу. Але навіть на тлі цих викликів ми докладаємо всіх зусиль, аби українські компанії отримували нові можливості для ведення бізнесу та експорту своїх товарів. Завдяки цій роботі українські виробники отримали додатковий доступ до великого ринку Аргентини, де мешкає понад 40 мільйонів людей», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Для налагодження експорту в Аргентину українські виробники молока та молочних продуктів великої рогатої худоби і буйволів мають пройти акредитацію при Національній службі здоров’я тварин та якості харчових продуктів Аргентини (SENASA). Аргентинська сторона дозволила в умовах пандемії COVID-19 проводити акредитацію виробничих потужностей українських підприємств дистанційно, з подальшою фізичною інспекцією виробництв після нормалізації епідемічної ситуації та відновлення міжнародного авіасполучення.

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, відкриття ринку Аргентини для українського молока та молочних продуктів є важливим кроком в напрямку посилення торговельних зв’язків між країнами: «Ми вже працюємо з Аргентиною: погоджено форму ветеринарного сертифікату для експорту до Аргентини колагену та желатину, виготовленого зі шкір жуйних тварин. Натомість, з Аргентини до України імпортується м’ясо птиці, риба та морепродукти, свіже м'ясо свійської великої рогатої худоби. Відкриття ринку для експорту молока та молочних продуктів дозволить розширити нашу співпрацю та створити нові можливості для українських виробників».

Лігноцелюлоза - продукт, який отримують за допомогою переробки деревини, дозволяє скоротити час опоросу на кілька хвилин, що позитивно впливає на продуктивність і здоров'я як свиноматок, так і поросят. До такого висновку в рамках дослідження прийшла група вчених з Австрії.

Час опоросу є важливим фактором продуктивності свиноферми, відзначають вчені. Чим швидше тварини з'являються на світ, тим швидше вони отримують доступ до кисню. Це визначає виживаність поголів'я, а також його продуктивність протягом всього подальшого життя.

В рамках дослідження додавання лігноцелюлози в комбікорми дозволяло збільшити частку живонароджених поросят з 88,8% до 95,1%. Разом з тим, додаткові дослідження необхідні для того, щоб визначити оптимальний рівень введення лігноцелюлози в комбікорми для свиноматок.

За матеріалами All About Feed

З початку 2017 року в Україні зареєстровано 85 випадків АЧС (75 - домашні, 10 - дикі) в т.ч. вперше на території Тернопільської, Донецької, Херсонської, Дніпропетровської та Івано-Франківської областей.

Останні випадки АЧС зареєстровано 15 та 16.07.2017 в особистих підсобних господарствах громадян в Харківській та Чернігівській областях.

Всього, з 2012 року на території України зареєстровано 233 випадки захворювання на АЧС в 23 областях України, а саме:

           У кожному випадку підтвердження АЧС проводяться заходи відповідно до Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.03.2017 № 111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 за № 432/30300, а саме:

- визначення меж неблагополучного пункту;

- визначення меж зон захисту та нагляду;

- встановлення карантину;

- контроль за переміщенням підконтрольних вантажів, карантинні пости та дезінфекція автотранспорту при в’їзді/виїзді у неблагополучний пункт;

- вилучення і знищення сприйнятливого поголів’я свиней в неблагополучному пункті;

- дезінфекція і дератизація в осередку захворювання;

- заходи в зонах захисту та нагляду;

- зменшення щільності диких кабанів;

- моніторинг в дикій фауні;

- роз’яснювальна робота серед населення.

В результаті проведених заходів в Україні оздоровлено 221 із 233 неблагополучних по АЧС пунктів. При цьому не було зареєстровано жодного повторного випадку АЧС в оздоровлених неблагополучних пунктах.

Станом на 18.07.2017 карантин продовжує діяти у 12 неблагополучних пунктах по АЧС в Полтавській (3), Закарпатській (3), Київській (2), Черкаській (2), Харківській (1) та Чернігівській (1) областях.

Прес-служба Держпродспоживслужби

До 2026-го року в Україні планують адаптувати стандарти добробуту тварин до вимог європейського законодавства. 7 листопада у ході семінару з благополуччя тварин, організованого Європейським банком реконструкції та розвитку за підтримки посольства Японії в Україні, торкнулися питання антибіотикорезистентності.

Так представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Віталій Башинський розповів зокрема про національну політику боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних засобів, що робиться в Україні.

«Що має на меті національний план: по-перше, це оновлення нормативно-правової бази — організація законодавства до вимог європейського союзу. Це обмежене використання протимікробних препаратів для ветеринарної медицини, підвищення рівня знань щодо застосування протимікробних препаратів і впровадження якісної системи моніторингу для ветеринарів» — пояснив пан Башинський.

Експерт також зазначив, що з 30 вересня  по 4 жовтня цього року в Україні відбувалася місія ФАО Atlass, що мала на меті з’ясувати, яка ситуація щодо застосування антибіотиків у тваринництві в Україні. Перші висновки показують, що в країні є потенціал щодо контролю антибіотикорезистентності, але якщо оцінювати готовність за 10-бальною шкалою, то отримаємо «трійку».

pigua.info