Добавки з вмістом лігноцелюлози дозволяють скоротити час опоросу

Асоціація «Союз птахівників України» з 1 січня 2020 р. розпочинає контрольований моніторинг використання антибіотиків на підприємствах виробників курятини.

Як говориться у повідомленні асоціації, будуть перевірятися залишки інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці протягом всього циклу її вирощування.

Моніторінг вестиметься на фабриках Агрохолдингу МХП, «Овостар» («Ясенсвіт») та «Володимир-Волинській птахофабриці» (ТМ «Епікур»).

«Всі дослідження відповідно планам моніторингу будуть проводитися в акредитованих за ISO 17025 (міжнародний стандарт лабораторного визнання методів досліджень та простежуваності). Після отримання достатньої кількості даних (3 місяців), відповідно галузевих вимог буде проведено оцінка відповідності (аудит)», — пояснюють в асоціації.

Результати аудиту та висновок про відповідність будуть вважатися підставою для надання права наносити маркування «без антибіотиків» на харчовий продукт даних компаній. Результати аудитів (без конфіденційної інформації) будуть доступні кінцевому споживачу на сайті асоціації.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно стандартній процедурі залишає право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

agroportal.ua

Замість державної реєстрації прав — державна реєстрація договорів. Мінагрополітики роз'яснює Закон про продовольчу безпеку в умовах воєнного стану (№ 2145-IX).

В умовах воєнного стану функціонування Державного реєстру речових прав є обмеженим. Тому замість державної реєстрації прав запроваджена державна реєстрація договорів про використання земель. Державну реєстрацію таких договорів здійснюють районні військові адміністрації у Книзі державної реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану. Права оренди та інші права на землю виникають з моменту проведення державної реєстрації відповідних договорів.

Договір оренди землі передбачає такі умови:

1) строк оренди землі за такими договорами не може перевищувати одного року. Вимоги щодо мінімального строку договору оренди землі у 7 років до таких договорів не застосовуються;

2) розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області;

3) він не може бути поновлений, укладений на новий строк і припиняється зі спливом строку, на який його укладено — через 1 рік;

4) виключно електронна форма договору із засвідченням електронними підписами сторін;

5) земельні торги щодо передачі земельної ділянки в оренду не проводяться.

Орендарі/суборендарі земельних ділянок с/г призначення усіх форм власності можуть передавати на строк до одного року належне їм право оренди/суборенди іншій особі для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

У такому договорі про передачу права землекористування зазначаються: сторони договору; право землекористування, яке передається; площа земельної ділянки, а також кадастровий номер такої земельної ділянки (за наявності); цільове призначення земельної ділянки с/г призначення; строк, на який передається право оренди або право суборенди землі (не більше 1 року із датою закінчення дії договору).

Завантажити матеріали роз’яснення Закону № 2145-ІХ, типові договори можна за посиланням: cutt.ly/EFJtzfo

Мінарополітики

У Європейському союзі ввели нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва, повідомляє прес-служба Державної продовольчої і ветеринарної служби Литви (VMVT).

Нові правила вступили в силу з 1 квітня. Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.

Фахівці VMVT підкреслюють: вказівка ​​на те, що продукт виробляється в Литві, не означає, що сировина, яка використовується для його виробництва, також є литовською. Тому в разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.

Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50 відсотків від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука — в випічці і хлібі, фруктове пюре — у фруктовому морозиві, свинина — в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такої як Польща, то це необхідно також додатково вказати.

До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженої кількість продуктів — яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старим маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.

DairyNews.ru

На час жування жуйки коровами впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Це одна з характеристик жування жуйки, описана в журналі Dairy Science. Автори склали комплексне уявлення про управлінські, тваринні та фактори годівлі, які впливають на споживання корму та румінацію дійних корів. У цьому ж журналі був представлений огляд фізіологічної важливості жування жуйки з наголосом на останні дослідження та практичні наслідки для годівлі та управління дійною коровою в сучасних умовах утримання.

Дійні корови змінились

Ранні дослідження заклали основи розуміння механізму жування жуйки, його фізіологічну роль для корови та про те, як характеристики раціону впливають на цей механізм. Однак, за останні десятиліття дійні корови змінились, так само як і типи згодовуваних раціонів та використовувані системи виробництва. Розмаїття сучасної літератури пропонує нові погляди на харчову поведінку та жування жуйки коровами.

Дійні корови витрачають приблизно 4,5 години на добу споживаючи корм (діапазон 2,4−8,5 год/день) та 7 годин на добу на жування жуйки (діапазон 2,5−10,5 год/день), загальний максимальний час жування — 16 годин на добу. Автори зазначають, що на процес жування жуйки впливає низка факторів: доступ до корму, споживання нейтрально детергентної клітковини з грубих кормів та середній розмір часток раціону.

Обмеження в доступі до корму та довгі частки (≥19 мм) більше впливають на час поїдання, а споживання НДК грубих кормів та середні частки (4−19 мм) впливають на жування жуйки. В літературі зазначається, що сприяння жуванню жуйки збільшує секрецію слини у корів, що зменшує ризик виникнення ацидозу. Однак, сукупний вплив від зміни часу жування жуйки на рубець незначний. Отже, стратегії профілактики ацидозу повинні бути ширшими.

Використання сенсорних технологій (датчиків)

Скорочення рубця збільшується під час споживання корму та жування жуйки, що допомагає пересувати дрібні частки до книжки. Використання нещодавно винайдених датчиків, які застосовують на великих підприємствах для моніторингу «жувальної» активності корів, може надати інформацію, яка допоможе в прийнятті управлінських рішень, особливо в поєднанні з іншими критеріями. Однак точність може варіюватись, залежно від умов використання та сенсора, відносних змін поведінки корови, наприклад значне зменшення часу жування жуйки. Також датчики (сенсори) можуть допомогти визначити охоту, отелення та деякі хвороби.

Відмінності між породами

У статті також описуються сучасні знання про відмінності між породами корів. Aikman et al. (2008) зазначає про важливу різницю у жуванні жуйки між голштином та джерсеєм з однаковою здатністю споживати корм, якщо виражати у масі тіла (споживання СР, % від маси тіла). Як і очікувалось, голштин більше споживає корму (кг/день), ніж джерсей. Однак час споживання (хв/день) між породами не відрізнявся. При цьому, джерсеї витрачали більше часу на поїдання одиниці корму, що, за припущеннями авторів, може бути пов’язане з тим, що у джерсеїв маленький рот і їм потрібно більше разів набрати корм, щоб спожити однакову з голштином кількість корму.

Тривалість та кількість спожитого корму були однакові для обох порід, але джерсеї більш рівномірно споживали корм впродовж 24 годин, що забезпечувало більш регулярне надходження корму та слини в рубець. Голштини витрачали більше часу на жування жуйки впродовж доби, ніж джерсеї, але джерсеї витрачали більше часу пережовуючи корм.

Прогнозування часу жування жуйки

Прогнозування часу, який корови витрачають на жування жуйки, може стати корисним управлінським інструментом для оптимізації здоров’я корів. Але таке прогнозування не завжди досить точне через низку взаємопов'язаних факторів. Час жування кормів, або жувальний індекс (ЖІ; хв/кг СР) дуже змінне значення. Jensen et al. (2016) висвітлив результати дослідження 80 раціонів, де середнє значення ЖІ загальнозмішаного раціону становило 35,1 (діапазон 24,6−62,5), в той час як середній ЖІ раціонів з окремими інгредієнтами становив 38,2 (діапазон 30,2−49,4). Результати мета-аналізу, проведеного Zebeli et al. (2006), показали діапазон ЖІ 17,9−47,1 (n = 99), середнє значення становило 30,1. Значення ЖІ ≥30 вважається ідеальним для оптимального функціонування рубця.

Висновки

Огляд висвітлює давнішню та сучасну інформацію про жування жуйки коровами. На час споживання корму та жування жуйки впливають хімічні та фізичні характеристики раціонів, але такі фактори як управління годівлею, варіабільність та здоров’я корів також мають значний вплив на час жування. Ці фактори не розглядаються у рівнянні прогнозування часу жування.

Жування жуйки важливе для вироблення слини, скорочення розміру часток, мікробного травлення та проходження неперетравленого матеріалу з рубця. Але вплив змін часу жування на усі ці функції важко визначити. Нещодавно винайдені сенсори (датчики), які використовують на великотоварних господарствах для моніторингу жувальної активності корів, можуть забезпечити інформацію, яка буде корисним управлінським рішенням, особливо в поєднанні з іншими критеріями.

milkUa.Info за матеріалами dairyglobal