В лютому Україна встигла експортувати рекордний місячний обсяг зерна

У 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції з України до ЄС зросла на 1,2 млрд євро (+27%). Разом з Індонезією, це найбільш значний показник зростання експорту до ЄС.

Такі дані містяться у останньому щомісячному торговельному звіті, оприлюдненому Єврокомісією 19 лютого, повідомило Представництво Європейського Союзу в Україні.

За останні 12 місяців ЄС імпортував найбільше агропродовольчої продукції з Бразилії (11,8 млрд євро), США (11 млрд євро), Аргентини (5,7 млрд євро). Також у цьому списку присутні Україна, Китай, Індонезія, Швейцарія і Туреччина. Сума імпорту в ЄС коливається в межах 4,5-5,5 млрд євро для кожної з цих країн.

Водночас експорт агропродовольчої продукції Євросоюзу до України за останні 12 місяців зріс на понад 200 млн євро.

Загалом, у 2017 році вартість експорту агропродовольчої продукції ЄС склала 137,9 млрд євро. Такий показник свідчить про стійке зростання у порівнянні з 2016 роком – на 5,1% (у вартісних показниках).

Найбільше зростання у щорічній вартості експорту агропродовольчої продукції було зафіксовано до США (+6%), Росії (+16%) та деяких азійських ринків – зокрема, Японії (+11%), Китаю (+5), Гонконгу (+10%) та Південної Кореї (+13%). За останні 12 місяців найкращі показники експорту було зареєстровано у сферах винних виробів, спиртних напоїв та лікерів, а також корму для домашніх тварин. Натомість, експорт пшениці та інших зернових, а також свинини впав.

Імпорт агропродовольчої продукції до ЄС також зріс, хоча дещо повільніше за експорт. У такий спосіб торговельний баланс для агропродовольчої продукції залишається позитивним: експорт переважає імпорт на 20,5 млрд євро.

Укрінформ

У березні вартість молока на світовому ринку зросла на 1% і склала 48,5 USD/100 кг. Такі дані наводять в IFCN, повідомили The DairyNews.

Причина зростання ціни — все ще хороший попит на біржові молочні продукти з боку країн Азії. Фактором зниження вартості молока може стати зростання запасів азіатських імпортерів або збільшення закупівель на ринку США і ЄС, де ціни на молочні продукти зараз нижче, ніж в Океанії.

На думку аналітиків IFCN європейські котирування зараз найкраще відображають «реальність» молочного ринку.

milkua.info

Зараз ситуації на світовому ринку та ринку кормів України пов’язані між собою, як ніколи. Хтось панікує, хтось продовжує мислити тверезо. Та в будь-якому разі, певні процеси мають відбуватися незаважаючи ні на пандемію, ні на кризу — тварини мають їсти.

Що маємо на сьогодні. В Україні почав формуватися дефіцит продуктів переробки олійних: соєвого та соняшникового шроту, макухи.

З чим це пов’язано. Якщо говорити про ситуацію на українському ринку шроту, заводи скорочують переробку соняшнику та сої. Як наслідок, виникає дефіцит шротів та макухи. Наприклад, один із найбільших переробників в Україні скоротив виробництво на 30%. Більшість дрібних переробників через елементарну відсутність сировини просто закрились. Чому? На ринку насіння соняшнику та сої існує дисбаланс цін попиту та пропозиції. Заводи знизили ціну закупки сировини на фоні зниження світової ціни на рослинну олію, а аграрії при цьому живуть старою ціною і намагаються інтегрувати зміни валютного ринку.

Зараз саме час використовувати досвід роботи у кризових ситуаціях. А Fenix Agro такий досвід має.

«Ми завчасно почали готуватися до можливих змін та переламних моментів. Були заключені попередні контракти із партнерами, що зараз дає нам можливість обслуговувати наших клієнтів без перебоїв, роблячи кожну поставку вчасно», — зазначають в компанії.

За оцінками аналітиків Fenix Agro, ситуація ще не скоро зміниться. Більше того, очікується подальше зростання внутрішньої ціни на шрот та макуху. Адже, вже сьогодні на ринку є пропозиції соняшникового шроту за 7500 грн/т, завод.

Прес-служба Fenix Agro

В Україні цього тижня стартує реалізація проекту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України».

Проект «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» покликаний: оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику у країні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

«Розпочинаються навчання для фахівців Держпродспоживслужби, які відбиратимуть зразки харчових продуктів тваринного походження. Загалом, заплановано відбір 350-ти зразків та дослідження їх на вміст залишків протимікробних препаратів», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що паралельно з відбором зразків розпочинається опитування щодо використання антибіотиків у тваринництві.

«До дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України», — підкреслили в АСУ.

Нагадаємо, Асоціація «Свинарі України» долучилася до проекту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».