АЧС: новий випадок у Закарпатській області

У середу, 20 травня, в Україні виявили черговий спалах африканської чуми свиней. До цього випадків захворювання не фіксували понад місяць. Вогнище АЧС зареєстрували на Запоріжжі, повідомляють у Державній службі з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів України.

«Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області з 08.04.2020 по 21.05.2020 було зареєстровано один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС), а саме: 20.05.2020 – в підсобному господарстві Комунальної установи «Орловський психоневрологічний інтернат» в с. Орлово Мелітопольського району Запорізької області. З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Мелітопольській районній державній адміністрації, рішенням якої затверджено план з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Meat-Inform

У рамках моніторингу випадків АЧС на Закарпатті провели відстріл 227 голів диких кабанів. Про це повідомляє прес-служба Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Рейди з депопуляції диких кабанів через виявлені випадки АЧС проводять в області з 15 липня 2017 року.

«Загалом за цей період було проведено відстріл 227 диких кабанів, у 16 тварин лабораторними дослідженнями підтверджено АЧС — 9 випадків минулого року і 7 вже у 2018 році», — повідомила речниця Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Юлія Давидова.

Читайте також: АЧС змушує свинарів Польщі скорочувати поголів’я

Наразі на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та у зв’язку з новими випадками АЧС у Тячівському, Хустському та Мукачівському районах на Закарпатті продовжується робота з депопуляції диких кабанів. Це має запобігти розповсюдженню хвороби серед тварин.

Окрім того, в області заборонено використовувати туші впольованих диких кабанів до отримання результатів лабораторних досліджень щодо АЧС. Загалом же, за даними таксації 2017 року, чисельність диких кабанів на Закарпатті становить 3541 тварину.

pigua.info

Наразі статистика показує дані з виробництва молока в ЄС за січень-березень 2021 року. Загальний вал порівняно з минулим роком скоротився на 1,3% та становив 39,460 млн т.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

За даними clal. it, основні гравці показали спад виробництва:

• Німеччина — на 2,8% до 8,05 млн. т,
• Франція — на 3,5% до 6,3 млн. т,
• Нідерланди — на 2% до 4,7 млн. т.
• Польща — на 0,4% до 3,1 млн. т.

В Європі триває затяжна прохолодна весна, що стримує ріст трави на пасовищах. Як результат, очікувати повідомлень про зростання темпів виробництва молока поки що не варто.

На зниження обсягів упливає й пандемія та низький рівень вакцинації в ЄС, що призводить до обмеження руху населення та перебоїв у роботі сектору ХоРеКа, що, у свою чергу, позначається на загальному споживанні молочних продуктів.

Стриманий ріст виробництва молока в ЄС сприятливо діє на світову кон’юнктуру, адже відбуваються обмежені поставки масла і СЗМ, що врівноважує ринок та дає фору цінам.

В той же час, під впливом світових трендів молочні продукти в ЄС продовжують дорожчати. На кінець березня ціни на внутрішньому ринку на молокопродукти тримали висхідний тренд. Так, тонна масла коштувала 4000 євро (+3,3%), СЗМ — 2460 євро (+1,1%), а СНМ — 3190 євро (+2,2%). Лише ціна «Чеддеру» не змінилась — 3080 євро.

На фоні зниження обсягів виробництва в ЄС та світових трендів здорожчання молочних продуктів, міцнішають прогнози світового банку щодо можливості України зайняти лідируючу позицію на ринку світового молока. Адже, крім зростаючих ринків збуту та логістичних переваг, Україна має ще один вагомий плюс — відносно низьку собівартість виробництва молока, що дає всі шанси наростити експортний потенціал та зайняти роль глобального гравця молочного бізнесу.

Війна в Україні спричинила загальне зменшення виробництва молока та потреби внутрішнього ринку. Пропозиція сировини для переробки в 2022 році може скоротитися до 2,9 млн. т у перерахунку на базові показники жиру і білка. Водночас самозабезпеченість молочного ринку буде вище 100% до кінця року. Максим Фастєєв, партнер проектів аналітичного агентства «Інфагро», обгрунтував необхідність експорту сухих молокопродуктів під час експертної дискусії з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

Рівень самозабезпеченості молочного ринку досягне піку в другому кварталі — 115%. Це означає, що молочна галузь потребує експортної підтримки.

«Розрахунок балансу на основі поточних оцінок показує нетто-позитивний прогноз зовнішньої торгівлі в еквіваленті молока. Попередня оцінка чистого експорту для 2022 року становить 0,2 млн. т. Щодо торговельного балансу в грошовому вираженні, то тут також прогнозується відновлення нетто- позитивної статистики. За умови включення до нього молоковмісних товарів, технічного казеїну, морозива та дитячого харчування, чистий експорт може становити близько100 млн. дол.», — розповідає експерт.

Проекція молочного експорту базується на фактичних даних перших двох місяців календарного року, опитуванні і оцінках обсягів та вартості зовнішньої торгівлі в березні-квітні, а також на балансових розрахунках надлишку молочних товарів до кінця 2022 року. Звісно, без розблокування експортної логістики у другому півріччі цифри зовнішніх продажів по результатах року можуть бути значно скромніші.

Незважаючи на проекцію зменшення обсягів зовнішньої торгівлі в еквіваленті сирого молока, експорт у грошовому вираженні може лишитися на минулорічному рівні через світову цінову кон'юнктуру та зміну міксу товарів в загальному переліку українських експортних позицій. Через ті ж фактори, вартість умовної тонни молочної продукції для експорту в 2022 році може теоретично зрости на 40% до показника минулого року.

Нагадаємо, що стартувала серія експертних зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни. Захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), стартує серія.

Наступна дискусія на тему «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня.

milkua.info за матеріалами експертної дискусії