У Іспанії мінімізують використання антибіотиків у свинарстві

Дослідження молочних стад Вісконсіну (США), де середній надій на корову більше 13,6 тис. кг, ще раз підтверджує, що саме якість грубих кормів, а не велика кількість концентрованих, впливає на продуктивність корів.

Ренді Шейвер, експерт дорадчої служби Університету штату Вісконсин (США), з 2004 року проводив детальне дослідження надоїв поголів'я 15 господарств, де середній добовий надій на корову становить 43 кг молока. Він також проаналізував раціони декількох господарств, де молочна продуктивність сягала 54 кг і більше на корову в день.

Результати показали, що 27 кг молока утворюються від споживання поживних речовин високоякісних грубих кормів, і лише 15−18 кг молока — від споживання зерна і концентратів.

Іншими словами, 45% сирого протеїну, 40% крохмалю, 55% неволокнистих вуглеводів раціону корова отримує з грубих кормів, і 50% енергії, якщо раціон містить значну частку високоперетравного кукурудзяного силосу. Грубий корм у цих раціонах також забезпечує 75% нейтрально детергентної клітковини (НДК) і 85% фізично ефективної НДК.

У досліджуваних стадах вихід молока з кожної тонни сухої речовини грубих кормів становив близько 1300 кг молока.

Досліджуваній худобі згодовували раціон, що включав люцерновий сінаж і кукурудзяний силос. 11 із 15 стад також в раціон додавали сухе сіно. Вміст сирого протеїну в люцерновому сінажі варіював у межах 17−26%, НДК — від 34 до 47%, а перетравність НДК in vitro (через 30 годин) — від 39 до 59%. Вміст крохмалю у кукурудзяному силосі становив від 25 до 41%, перетравність НДК in vitro — від 60 до 67%.

Вихід молока з грубих кормів у поголів'ї з молочною продуктивністю понад 18 тис. кг молока на корову становив 38 кг з грубих кормів, або близько 60%.

Люцерновий сінаж у раціоні цього стада містив 24,5% сирого протеїну, 36% НДК і 52% розчинного НДК in vitro. Кукурудзяний силос був виготовлений із силосного гібриду кукурудзи, яку скошували на висоті 76−92 см, щоб максимально збільшити перетравність клітковини і крохмалю. Силос мав такий склад: 35% НДК, 60% розчинної іn Vitro НДК, і 41% крохмалю.

«Аналіз показав, що більшість фермерів вважають за необхідне нагодувати корову великою кількістю зерна, аби мати хорошу продуктивність. Проте це неправильно», — говорить експерт.

Отже, ключовим елементом у виробництві молока залишається високоякісний грубий корм — люцерновий сінаж та кукурудзяний силос.

milkua.info за матеріалами dairyherd

Український молочний індекс (УМІ) в жовтні 2020 року вперше в історії його моніторингу впав порівняно до вересня. Падіння становило 3,2%.

«Як це прибутковість впала, коли ціна на молоко зросла?», — пояснює Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Є дані моніторингу умовної прибутковості виробництва молока за дев’ять сезонів, і за цей період і скоріше всього взагалі за весь час в жовтні прибутковість неодмінно зростала, в середньому на 11,3%. Це пов’язано з тим, що в жовтні з ринку повністю зникає молоко від домогосподарств і переробка переходить на професійне.

В жовтні 2020 року умовна прибутковість молока впала на 3,2%. Минулого року, показник УМІ зріс в жовтні на 9,3%.

Як зауважує Андрій Ярмак, фермери в жовтні 2020 року мають на 8,1% нижчу прибутковість, ніж в, наприклад, в червні в сезон «великого молока». В 2019 році в цей час вони заробляли аж на 37% більше.

«Націкавіше, що в жовтні 2020 закупівельні ціни на молоко „злетіли“ аж на 7,6% після тривалого періоду відносної стабільності, але всі ми бачили, що відбувалося з світовими цінами на зерно. Неймовірне було зростання, як для періоду традиційно високих запасів та збирання врожаю пізніх зернових. Фуражна пшениця та кукурудза подорожчали на 13−15%, потягнувши за собою і шроти, які зросли в ціні на 7,5%. В результаті, кормовий комбікормовий мікс обходився молочникам України в жовтні на 11,2% дорожче, ніж в вересні, що і призвело до падіння прибутковості виробництва молока», — пояснює він.

Таким чином жовтнева прибутковість виробництва молока України була найнижчою протягом останніх 5 сезонів і нижчою за минулорічну майже на 39%.

Протягом перших 10 місяців 2020 року професійні виробники молока України заробили на 9,4% менше прибутку, ніж протягом того самого періоду 2019 року, але більше, ніж в 2018 році.

«Загалом, не можна сказати (додам „поки що“), що 2020 рік такий вже катастрофічний. Адже УМІ поки що перевищує середній показник для останніх 5 років на 11,4%, бо в 2014—2015 роках було все значно гірше з точки зору прибутковості», — підводить підсумки Андрій Ярмак.

Аналіз минулих років показує, що УМІ в листопаді, як правило, стабілізується і суттєво не змінюється.

«Але в 2020 році вже видно незвичайні речі — різке здорожчання масла та сиру на світовому ринку, яке ніхто не очікував. Збільшення імпорту з боку Китаю. При цьому зростання цін на жир на фоні потенційного чергового зниження обсягів споживання через ГоРеКа внаслідок зростання темпів поширення коронавірусу в Європі та США, виглядає досить дивно. Але це позитивний фактор для наших молочників. З іншого боку ми маємо послаблення цін на зернові останнім часом, що може, також, мати позитивний вплив на прибутковість. — зазначає експерт.

Отже, сподіваємося на зрушення в бік зростання, але готуємося до непередбачуваних подій — іншими словами, поліпшуємо ефективність та підвищуємо якість».

milkua.info

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) планує розпочати в Україні роботу над двома важливими проблемами — це антимікробна резистентність та необхідність скорочення харчових відходів.

Про це розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков.

«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.

Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають для регуляції росту та інших цілей.

«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.

Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат. Малков пояснив, як ФАО планує його запуск в нашій країні.

«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від „сміттєвої“ проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів'ян», — розповів він.

А також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Довідка:

ФАО є міжурядовою організацією, до складу якої входять 194 держави-члена, два асоційованих члена і одна організація-член — Європейський союз. ФАО, штаб-квартира якої знаходиться в Римі (Італія), представлена ​​більш ніж в 130 країнах. Україна приєдналася до ФАО в 2003 році і співпрацює з різними проектами ФАО як в країні, так і в регіоні. Починаючи з 2015 року ФАО здійснює свою діяльність в Україні за двома напрямками: Програма реагування на надзвичайні ситуації, що реалізується на території, охопленій збройним конфліктом на сході України, і Програма розвитку сільського господарства у всій країні.

agravery

В рамках бізнес-форуму It-Corner 2019 відбудеться презентація флагманської моделі дрона Phantom 4 Multispectral від компанії DJI. Новий безпілотник призначений для проведення обмірних робіт і для виконання завдань по точному землеробству.

Дрон Phantom 4 Multispectral призначений виключно для сільського господарства. Цей БПЛА оснащений мультиспектрального камерою для моніторингу вегетаційних індексів і створення карт розподілу біомаси по полю. GPS-приймач з RTK-технологією дозволяє отримувати точність зображення до 1 см, також надає можливість проведення надточних обмірних робіт зі створенням карт рельєфу полів.

За словами представників Drone.UA, це перше мультиспектрального рішення DJI, яке поставляється на український ринок. Зараз передзамовлення на нові дрони вже розмістили кілька агрохолдингів в Україні.

Цей БПЛА можливо одночасно використовувати з іншими сільськогосподарськими дронамі для обприскування.

Крім того, згідно з повідомленням, буде представлена ​​нова логіка роботи сільськогосподарських безпілотників.

«Під час одного виїзду бригади операторів безпілотників буде здійснюватися сканування поля, визначення проблемних зон для внесення засобів захисту рослин і одночасне створення маршрутів для дронів-обприскувачів, які виконують політ відразу ж після вильоту першого дрона», — наголошується в повідомленні Drone.UA.

Такий підхід забезпечує скорочення швидкості виконання сільськогосподарських операцій та зменшення витрат на логістику.

latifundist.com