У липні найбільш значне зростання світових цін показала молочна продукція — ФАО

У 2021 році ціни в Україні та світі зростали на енергоносії, але у 2022 році точка напруги зміститься на продукти харчування. В умовах інфляційної кризи зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ до 0% на продукти.

Таку думку висловив екс-виконуючий обов'язків Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, наприкінці 2021 року ціни на продукти зросли на 30-50% через витрати на виробництво продовольчих товарів, які прямо залежать від вартості енергоносіїв. Торік здорожчали мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів та переробка на заводах.

Повідомляється, що цілком очікувано наступним на черзі буде зростання цін на продовольчому ринку, адже виробники закладають в ціну дорогі добрива та паливо. Він додає, вже навесні побачимо наслідки — продуктів вироблятимуть менше, а коштуватимуть вони дорожче.

«Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні та з ними треба боротися. На щастя, ми маємо для цього ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році. Насамперед це зниження ставки ПДВ на продукти харчування», — розповів Павло Кухта.

За його словами, ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% (замість 20%) на ключові для українців продукти харчування. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на продукти.

Він акцентував, що продукти з ПДВ 0% коштуватимуть менше, тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням податком на додану вартість. Таким чином можна полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.

«Про намір застосувати 0% ставку ПДВ з 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. В податковому законодавстві ЄС взагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують», — зазначає Павло Кухта.

Також він додає, що 2022 рік — ідеальний час аби запустити в Україні програми продуктових чеків для людей із низьким рівнем доходів і за допомогою цього інструменту держава напряму може підтримати тих, постраждає від здорожчання цін на харчові продукти.

latifundist

За три місяці 2018 р вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.

Про це повідомляє УкрАгроКонсалт

Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.

У той же час по більшості інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.

У 2018 р планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінна крупа, пшениця, кукурудза, баранина і інші.

Варто зазначити, що для України діють додаткові преференційні квоти на 8 товарів: мед, виноградний сік, ячмінну крупу, оброблені томати, овес, пшеницю, кукурудзу і ячмінь.

Нагадаємо, що Україна вичерпує квоти на експорт борошна за 2 тижні. Про це повідомив директор «Української борошномельної компанії» Ігор Кобеля в ході Black Sea Grain-2018.

poultryukraine.com

Ще один випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) зареєстрували у Волинській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Захворювання виявили 18 лютого серед диких кабанів в мисливських угіддях СЛАТ «Тур» (урочище «Мочила», квартал 43) поблизу с. Гончий Брід Ковельського району. Наявність вірусу підтвердили за результатами дослідження Львівської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби (звіт № 000450 п.м./20 від 18.02.2020).

Наразі у районі вживають заходи щодо ліквідації спалаху АЧС відповідно до вимог Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней.

Зараз головне завдання Мінекономрозвитку підготуватися до відкриття ринку землі і створити всі необхідні умови для того, щоб фермер отримав доступ до кредитних ресурсів, не допустити рейдерства і встановити такі правила гри, які б дозволили створювати нові робочі місця на землі і розвиватися аграрному сектору, повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

«Дуже важливо, що політичні сили змогли знайти консенсус, внести додаткові запобіжники в проект закону та відкрити нову сторінку в українській історії», — коментує Ігор Петрашко.

Також Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомив: «Розпочинаємо консультації з аграріями та створюємо спеціальну робочу групу по імплементації цього закону».

Законопроєкт визначає ключові параметри функціонування ринку землі.

Так, законопроєктом передбачається поетапне запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення:

з 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року покупцями земель сільськогосподарського призначення зможуть бути лише фізичні особи — громадяни України;

з 1 січня 2024 року покупцями зможуть бути також і юридичні особи.

До 1 січня 2024 року для громадян діятиме обмеження на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності законом.

Передбачається заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, вони залишаться державним стратегічним резервом.

agronews.ua