В Японії запустять завод для переробки всіх відходів ферм

 Виробництво яєць в січні-лютому 2018 року склало 2 118,7 млн ​​штук проти 2110,8 млн штук на січні-лютому 2017 року.

Про це повідомила Державна служба статистики.

Виробництво яєць в сільськогосподарських підприємствах склало 1371,2 млн штук проти 1369,8 млн штук на січні-лютому 2017 року.

Виробництво яєць в січні-лютому 2018 року в індивідуальних господарствах склало 747,5 млн штук проти 741,0 млн штук в січні 2017 року.

Виробництво яєць в 2017 році склало 15 577,7 млн ​​штук проти 15 100,4 млн штук на січні-грудні 2016 року.

У 2015 виробництво яєць - 16,78 млрд штук.

poultryukraine.com

Не зважаючи на покращення кон’юнктури світового ринку закупівельні ціни на молоко продовжують падати.

Середня ціна на молоко екстра ґатунку у травні склала 8,89 грн/кг, що на 2,5% нижче попереднього місяця, та на 12,8% нижче ціни травня минулого року. При цьому, на кінець місяця найбільш поширеною пропозицією було 8,50 за кілограм молока екстра при обсязі від 10 тонн.

За вищий ґатунок переробники платили в середньому 8,51 грн/кг, що на 5,5% нижче ціни квітня, а за перший — 8,19 грн (-2,5%).

Світові тенденції, при цьому, більш ніж позитивні. Індекс цін на молоко та молочні продукти IFCN у квітні цього року склав 36,1 євро/100 кг, що на 2,8% вище ціни березня, та на 4% відповідного періоду 2017-го. Крім того, це найвищий показник ціни у квітні починаючи з 2015 року.

Дані Продовольчої сільськогосподарської організації ФАО також підтверджує позитивну динаміку світового ринку. Середнє значення Індексу цін на молочну продукцію ФАО зростає третій місяць поспіль і у квітні склало 204,1 пункту, що на 6,7 пункту (3,4%) вище рівня березня. Таким чином, значення індексу виявилося більш ніж на 11% вище за рівень квітня минулого року.

Наразі відбувається сценарій який ми описували ще на початку року — зростання імпорту молочних продуктів з боку найбільших імпортерів та країн залежних від нафти (на фоні зростання її вартості) та нижчі ніж очікували темпи виробництва молока сприяють росту цін на молочні продукти на світовій арені.

В той же час, те що тенденції вітчизняного та світового ринку кардинально розходяться говорить про те, що зростання цін на молоко в Україні може бути досить різким.

Прес-служба АВМ

Ціни на свинину формуються під впливом попиту та пропозиції на ринку, які у свою чергу розкладаються на безліч специфічніших чинників. Безперечно, крім пропозиції живця забійних кондицій, заготівельній активності м’ясопереробників та сезонних коливань попиту з боку кінцевого споживача, вплив на цінову динаміку має імпорт свинини.

За результатами першого кварталу імпорт свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней склав 7,4 тис. т. Це втричі більше за обсяги надходження імпортної свинини у січні-березні 2020-го, проте практично дорівнює імпорту свинини за першу чверть 2019-го та відчутно поступається імпортній активності третього та четвертого кварталу минулого року.

При цьому більші обсяги імпорту не завадили ціні на живець в Україні у лютому 2021, усупереч традиційному післяноворічному спаду, навпаки, зростати. А в квітні, незважаючи на позитивну динаміку внутрішніх цін закупівлі, що є головним чинником нарощування поставок із-за кордону, імпортна активність була мінімальною з початку року.

Такі «аномалії» пояснюються тим, що через скорочення пропозиції після новорічних свят імпорт свинини не створив профіциту на внутрішньому ринку. Позитивна цінова динаміка на свинину у квітні запізнилася на місяць, порівняно зі здороженням в країнах ЄС. При цьому, зміна цінової ситуації в країнах співдружності вплинуло на «вхідні» ціни імпорту: середньозважена митна вартість імпортованої в березні свинини зросла до 1,97 дол. США/кг проти 1,67 дол. США/кг місяцем раніше. Тож активізації зовнішніх поставок не сталося, а ступінь впливу цього чинника на цінову динаміку внутрішнього ринку істотно знизився.

Аналітики АСУ відзначають, що не залежно від співвідношення цін на ключових ринках ЄС та в Україні, надходження м’ясної сировини з-за кордону не припиняється через дефіцитність внутрішнього ринку. «Якщо надходження імпортної свинини у подальші місяці відповідатиме середньомісячній активності у першому кварталі, квоти на поставки свинини з ЄС будуть вичерпані раніше ніж у 2020-му — з високою ймовірністю вже у вересні. Постачання м’яса свиней понад квоти, встановлені в рамках угоди про вільну торгівлю з ЄС (20 тис. т свинини сукупно), обкладатиметься 12%-вим імпортним мито для охолодженої та 10% для мороженої свинини. Це підвищить вхідний бар’єр для імпортної свинини та за умов розвитку такого сценарію слугуватиме підтримкою для вітчизняних виробників свинини в період сезонного послаблення», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

pigua.info

Всеукраїнська Аграрна Рада підтримує ініціативу зниження ставки податку на додану вартість (ПДВ), яка активно обговорюється в суспільстві, однак пропонує знижувати її не до 0%, а до 10%. Оскільки на сьогодні запровадження нульової ставки загрожує низкою негативних наслідків і для держави, і для агровиробників.

На цьому заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив під час круглого столу «Збереження конкурентоспроможності української агропродовольчої продукції в умовах запровадження на території ЄС нульової ставки ПДВ на харчові продукти з 1 липня 2022 року».

Михайло Соколов зауважив, що питання зниження ПДВ на харчові продукти в Україні назріло давно і ВАР вже кілька років наголошує на важливості такого кроку. Так, згідно з дослідженням ФАО легкий або середній ступінь недоїдання спостерігається вже у 20% населення України. Це серйозний показник, але ситуація, на жаль, буде лише погіршуватись, оскільки очікується ріст цін на продукти харчування через зростання вартості добрив та газу. Відповідно, зниження ставки ПДВ на продукти харчування — це гарна ідея, бо вона дозволяє знизити ціни на них.

«З іншого боку знижувати ставку ПДВ до 0% не потрібно, бо тоді виробники с/г продукції і продуктів харчування перетворяться на тих, кому постійно потрідно буде відшкодовувати ПДВ. Вони матимуть податковий кредит, оскільки купують матеріально-технічні ресурси для виробництва з ПДВ. Зараз, за нашими оцінками, підприємств, які постійно звертаються до держави за відшкодуванням ПДВ, не більше 2 тисяч. Але якщо всі аграрії, які є платниками ПДВ, будуть потребувати його відшкодування, то це щонайменше 16 тисяч додаткових підприємств. Це збільшення адміністративного навантаження на податкову службу майже в 10 разів. І ми зіткнемось з тим, що процес відшкодування просто зупиниться. Агровиробники змушені будуть чекати коштів місяцями. Тому ми підтримуємо ініціативу зниження ставки ПДВ, але пропонуємо знижувати її до 10%, а не нуля. Крім того, варто взяти до уваги, що ЄС знижує ставку до 0% не з 20%, а з 5%-7%. Тому, якщо ми знизимо зі своїх 20% до 10%, то будемо мати той самий ефект, що і вони», — пояснив заступник голови ВАР.

Зниження ставки ПДВ на продукти харчування матиме й інший позитивний ефект: виробники, які працюють легально, отримають перевагу над тими, хто працює в тіні. Адже передусім знизяться ціни на харчові продукти на поличці магазинів, але самі виробники нічого не втратять. Разом з тим ті підприємства, які працюють нелегально, матимуть збитки: вони ПДВ не платять і зниження ціни на продукти — це і їх втрати також. Тому такий крок допоможе державі скоротити обсяг нелегального ринку. Заступник голови ВАР також наголосив, що Україна має серйозно поставитись до питання зниження ставки ПДВ на продукти харчування. Оскільки в разі її збереження на рівні нинішніх 20%, в той час, як Євросоюз знизить ПДВ до 0%, це загрожує Україні засиллям нелегального імпорту.

«Ми навряд чи зможемо перешкодити цьому. Адже вже й сьогодні маємо проблему, наприклад, з польськими сирами, які масово завозяться в Україну, бо в Польщі значно нижча ставка ПДВ. Тому маємо розглянути зниження ставки ПДВ на харчові продукти, щоб ця різниця не була такою значною, і щоб не виникало великого стимулу завозити продукти», — зауважив Михайло Соколов.

 agravery.com