У Німеччині через АЧС планують знищити 100 тис. кабанів

Компанія Cargill встановила на своєму підприємстві сучасну спеціалізовану станцію дезінфекції великогабаритного транспорту. Монтаж автоматизованої станції відбувся в рамках реалізації комплексної програми заходів біобезпеки, що втілюються в життя компанією Cargill з метою недопущення зараження продукції вірусом АЧС.
 

Cпеціалізована станція дезінфекції дозволить покращити ступінь очистки та дезінфекції транспортних засобів завдяки багатоступеневому процесу очистки:

Попередня очистка транспортного засобу струменем води високого тиску з метою відбивання бруду з коліс, шасі та нижньої частини кузова;

Дизенфекційна обробка 360° дезінфекційним засобом на основі перекису водню компанії Ecolab та флокулянтом компанії Węglo-stal;

Ручна мийка внутрішньої частини кузова машини.

Крім того, Cargill запровадив комплекс заходів безпеки виробництва для захисту від АЧС. 

«Компанія Cargill із надзвичайною серйозністю ставиться до питання безпечності нашої продукції. З початком епідемії АЧС в Україні ми послідовно посилили заходи біобезпеки на підприємстві. Будівництво дезінфекційної станції компанії PumpExpert, чиє обладнання на європейських заводах Cargill, стало черговим кроком, що підтверджує готовність інвестувати у безпеку продукції та не йти на компроміс з якістю», – коментує Ігор Бежук, генеральний директор ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн».

Компанія «Каргілл» працює в Україні понад 20 років і має офіси у Києві, Каховці, Куцівці, Брагіновці, Балаклеї, Користівці та у Львівській області. Закуповують зерно та олійні культури у фермерів як для переробки на місці, так і для експорту у різні куточки світу. Переробляють насіння соняшнику для виготовлення соняшникової олії та шроту на заводі у Каховці. Ще один напрямок діяльності компанії — виробництво кормів для тварин.

pigua.info

На початку травня Україна отримала дозвіл на транзит м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів територією ЄС. Проте активізації зовнішніх поставок свинини ані в кінці весни, ані на початку червня не спостерігається. Натомість, оператори ринку відзначають пожвавлення імпорту свинини. У причинах такої ситуації розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями операторів, відкриття транзитних каналів не вносять істотних змін у ситуацію на вітчизняному ринку свинини. Так, відповідний дозвіл не відміняє експортної ізоляції через АЧС, не відкриває для операторів ринок свинини ЄС. Єдине, що дає ця опція, ― можливість здійснити поставки, які зірвалися через напад рф, і лише у випадку, якщо такі домовленості залишилися в силі. Українські експортери свинини відзначають, що географія зовнішньої торгівлі свининою до війни була вкрай обмежена, а більшість експортних поставок здійснювалося морським транспортом. «За нинішніх обставин українська свинина не буде конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, як через вищі ціни закупівлі, так і через більш ніж двократне підвищення транспортних витрат у випадку транзиту через країни ЄС, а також здороження пального. Крім цього, враховуючи це та загальну ситуацію в країні зовнішнього попиту на вітчизняну свинини не відчуваємо», ― коментують трейдери. Експерти Асоціації «Свинарі України» зауважують, що хоча отримання дозволу на транзит свинини та яловичини країнами ЄС є позитивним зрушенням, а перемовини з співдружністю спрямовані на лібералізацію торгівлі, український ринок свинини поки не відчуває позитивних змін.

На противагу «завмерлому» експорту свинини, імпортні поставки істотно пожвавилися. Так, за попередніми оцінками, імпорт свинини за січень-травень перевищив 22 тис. т. Це відповідає 16% промислового виробництва чи 8% загальної ємності ринку свинини та у понад двічі перевищують обсяги зовнішніх поставок свинини на кінець травня 2021-го.

Пожвавленню імпорту свинини сприяла можливість для фізичних осіб-підприємців I-III групи завозити продукцію з-за кордону без сплати імпортних мит та податку на додану вартість. Зокрема, податкові пільги знижують бар’єрну ціну, за якої завезення продукції з-за кордону стає економічно обґрунтованим на 20-32% (на 20% при завезенні в межах річних квот в рамках угоди про безмитну торгівлю з ЄС та на 30-32% при завезенні продукції понад встановлену квоту). «Хоча наразі вплив активності зовнішніх поставок на внутрішній ринок свинини та цінову ситуацію на ньому не критичний, подальша пролонгація таких податкових преференцій для підприємств-спрощенців, затисне вітчизняних операторів ринку свинини у цінові та податкові лещата та поставить під ризик подальшу роботу вітчизняних операторів усього ланцюга доданої вартості свинини», ― переконані в Асоціації «Свинарі України». 

Асоціація «Свинарі України»

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

Верховна Рада України на позачерговому засіданні, яке почалося 30 березня 2020 р прийняла в другому читанні законопроект про обіг земель сільгосппризначення (№2178-10).

У своєму виступі до розгляду Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність прийняття цього документа.

«Ви всі знаєте, що для нас дуже важливо підписання меморандуму з МВФ. Два головні умови — закон про банки і землі. Сьогодні для нас дуже важливо підтримати нашу економіку. Я розумію, що у всіх Вас є питання до документів. Але у нас не може бути різних позицій в умовах поширення коронавіруса. Від Вас зараз залежить, чи буде у України ця фінансова підтримка для боротьби з хворобою … Я Вас дуже прошу підтримати ці законопроекти", — сказав він.

Депутати розглянули поправки до законопроекту починаючи з 3299.

Що необхідно знати про прийнятому законопроекті № 2178−10:

Запуск ринку землі в Україні відбудеться 1 липня 2021 року (у попередній редакції з 1 жовтня 2020 року).

До 1 січня 2024 року купувати землю зможуть тільки фізичні особи-громадяни України.

Допуск іноземців до купівлі землі на території України буде можливий тільки після прийняття відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі.

Землі сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності продаватися не будуть.

Концентрація землі в одні руки в перші два роки після запуску земельної реформи обмежена площею 100 га.

З 1 січня 2024 року купувати землю дозволять українським юридичним особам в концентрації не більше 10 тис. га.

Розрахунок за покупку ділянок буде проходити тільки в безготівковій формі.

Банки можуть бути власниками земельних ділянок в рамках стягнення застави. Такі ділянки повинні бути відчужені на торгах протягом 2-х років.

Юридичним особам, учасниками яких є громадяни держави-агресора, фізичним особам, щодо яких застосовані санкції, забороняється купувати землю навіть за умови проведення референдуму.

Іноземним громадянам забороняється покупка земельних ділянок в 50-км зоні від державного кордону України, незалежно від рішення референдуму.

Ціна продажу ділянок сільськогосподарського призначення не може бути нижче їх нормативної грошової оцінки. Дана норма буде діяти до 1 січня 2030 року.

agroportal.ua