У Європі посилять правила використання антибіотиків у тваринництві

 Рух - це життя: саме з цим девізом живе наша редакція. Ми завжди активні, бадьорі і повні ідей. Осінні місяці для нас вже традиційно дуже насичені різноманітними заходами.  Ми відвідуємо конференцію «Птахівництво-2017» в Трускавці, наш пост-реліз ви зможете прочитати на стор. 6-7 (обов'язково почитайте, там ми пишемо не тільки про сьогорічний заході, а й розкриваємо свої найближчі плани). Ось вже другий рік поспіль ми виступаємо інформаційними партнерами і експонентами виставки «AGROPORT EAST KHARKIV» (Агропорт Схід Харків). В цьому році ми, спільно з ГМ «Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України» та за підтримки ТОВ «АТ БІОФАРМ», провели інтерактивне свято «Всесвітній день яйця». Це свято відзначається щорічно ось уже понад 20 років, а в Україні він пройшов вперше! Про те, як це було, ви зможете прочитати на стор. 10-11. Також під час проведення конференції з птахівництва ми з величезним задоволенням поспілкувалися з директором компанії «Авіко-Україна» Амджадом Фахурі. Розмова вийшла жвава, дуже цікава, а інтерв'ю з цим неординарною і харизматичною людиною ви зможете прочитати на початку журналу, стор. 8-9.

Ось бачите, скільки цікавого пройшло у нас за останній місяць! А знаєте, звідки у нас стільки сил і енергійності? Просто ми обожнюємо свою роботу, а улюблене заняття завжди надихає. Це нереальне почуття задоволення, коли чуєш слова подяки і високої оцінки своєї праці. Адже зробити кожен випуск журналу - це величезна праця, це багато-багато окремо взятих матеріалів, це повні флешки фотографій і диктофони, заповнені аудіотреками. Це великий колектив авторів, фахівців і професіоналів своєї справи, які ретельно створюють кожну статтю, кожен рекламний блок, а в підсумку виходить цілісний, насичений і цікавий журнал, який ви зараз тримаєте в руках. І так, номер за номером.

Ми із задоволенням працюємо для вас, наші дорогі читачі, і сподіваємося, що ви з таким же задоволенням читаєте наше видання!

Єфімова Ірина, директор редакції журналу «Корми і Фати»

У рейтингу, складеному Асоціацією європейських торгово-промислових палат (Eurochambres), Україна, як і в минулому році, замикає список з 46 країн континенту, отримавши 48 балів.

З сусідів України в рейтингу «Кращі європейські країни для бізнесу» в поточному році знову вище всіх виявилася Польща, правда, погіршила свої показники — тепер вона займає 19 місце. Словаччина залишилася на 25, Румунія опустилася на 27 позицію, Білорусь піднялася на 31 місце, Угорщина — впала на 32-е, а Росія поліпшила свої показники до рівня Молдови — дві країни ділять між собою 42 позицію.

Як і в минулому році, перше місце в рейтингу займає Данія, Норвегія піднялася на друге місце, третю позицію утримує Фінляндія.

milkua.info

Такі показники, як вологість, пророслі зерна та число падіння, української пшениці врожаю-2022 є в цілому нормальними, показники битих і пошкоджених шкідниками зерен співвідносні з минулорічними значеннями, а ось білок і клейковина цьогоріч помітно зменшились. Про це під час виступу на конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» повідомив менеджер з технічних та презентаційних питань компанії «СЖС-Україна» Олег Онищенко.

«Масова частка білка в перерахунку на суху речовину і масова частка сирої клейковини в пшениці врожаю п.р. зменшилась у середньому з минулорічних 12,58% до 11,8% і з 25,9% до 21,6% відповідно. Відповідно знизився і показник W (сила борошна) з 217 до 183 х 10^-4 Дж. При цьому коефіцієнт відношення білка до клейковини знизився з 2,06 до 1,83», - уточнив О. Онищенко.

При цьому експерт зазначив, що українським трейдерам уже дуже складно виконувати стандартні експортні контракти на постачання пшениці з протеїном 11,5%, що відповідно передбачає показник клейковини на рівні 23%.

«Наразі більшість зернотрейдерів міксують пшеницю врожаю поточного та минулого років, але далі буде складніше», - додав О. Онищенко.

З його слів, ще одним викликом стала сажка. Зокрема, в середньому по країні заспореність зерен складає 10,35% проти 6,82% в пшениці врожаю-2021. Також експерт зауважив, що імпортери наразі не приділяють великої уваги цьому показнику і більше зосереджені на запаху й кольорі зерен, а з цим в української пшениці особливих проблем немає.

Також він зазначив, що попри те, що натура пшениці врожаю п.р. становить у середньому по Україні 77,9 кг/гл проти минулорічних 77,1 кг/гл, саме через цей показник близько 30% врожаю, який можна було б віднести до зернової 1 та 2 класу, було віднесено до 3 класу. І додав, що загалом частка продовольчої зернової цьогоріч в Україні зменшилась до 39,2% в загальному валовому зборі пшениці.

АПК-Інформ

Підприємства, що займаються вирощуванням великої рогатої худоби, сьогодні працюють у звичайному режимі. Проте всі знаходяться в стані очікування — поки незрозуміло, як ситуація з поширенням коронавірусної хвороби розвиватиметься далі.

Про це розповів засновник Школи м'ясного скотарства Іон Морару.

На його погляд, робити якісь прогнози поки зарано. Проте попит на молоко і молочні продукти, скоріш за все, буде триматися на тому ж рівні, що і в минулі роки. Тому потреба переробників у сировині не зазнає різких змін.

Звісно, буде сезонне зниження ціни на закупівлю молока-сировини, але це прогнозовано.

«Скотарів зараз більше турбують ціни на протеїнові компоненти, на зернові та добавки. Також „на носі“ початок сінажування ранніх культур і необхідно все організувати», — говорить фахівець.

Окрім того Іон Морару висловив побоювання, що після зняття карантину може відбутися дуже значний відтік працюючого населення.

«В усіх країнах Європейського Союзу відкрито заявляють про дефіцит робочої сили, а це сильно простимулює наших людей покинути країну та створить на внутрішньому ринку ще сильніший дефіцит робочої сили», — говорить він.

Загострить ситуацію і той фактор, що за час карантину українці проїдять власні запаси, а пропозиції з працевлаштування всередині держави будуть не надто привабливі.

«Тому в кризовій ситуації яка поступово складається в нашому українському (і не тільки) скотарстві, вирішальними будуть не роботи і роботизація ферм, не станції випоювання телят, не супер-чудо вентиляція, не чудодійні добавки в годівлі та лікуванні, а люди! — говорить Іон Морару. — Я бував на сотнях ферм, і не один фермер мені не похвалився, що він має робота чи використовує якусь добавку. Кожний акцентував на тому, що найголовніше в його успіху це — люди!»

Тому, вважає він, необхідно працювати:

з людьми, які задіяні в селекційній роботі;

з людьми, які задіяні в роботі по відтворенню;

з людьми, які задіяні в вирощуванні ремонтного молодняку;

з людьми, які задіяні в годівлі;

з людьми, які задіяні в кормовиробництві;

з людьми, які задіяні в процесах доїння, відгодівлі.

Тобто зі всіма, хто працює безпосередньо у виробництві молока та яловичини.

AgroPortal.ua