У Чернігівській області побудують дві біогазові електростанції

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (№ 7363).

На засіданні Комітету народні депутати розглянули проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин, поданий Президентом України.

Під час обговорення законопроекту було підтримано ініціативу щодо надання об'єднаним територіальним громадам у комунальну власність земель державної власності у межах їх території, що дозволить громадам отримати додаткові кошти для розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад, стимулюватиме решту сільських, селищних та міських рад до об'єднання.

Прийняття цього законопроекту сприятиме зміцненню матеріальної та фінансової основи об'єднаних територіальних громад, дозволить більш якісно та обґрунтовано планувати розвиток територій, оптимізувати процедуру здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зменшити корупцію у земельній сфері, захистити майно, корпоративні права і землі, які перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб, запобігти протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки.

Реалізація правових норм, визначених цим законопроектом, також призведе до удосконалення процедури оподаткування земель, створення передумов для легалізації сімейних фермерських господарств шляхом набуття фермерами статусу фізичної особи-підприємця — виробника сільськогосподарської продукції та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений проект Закону за основу.

milkua.info за матеріалами УАК

Про це повідомив голова бюджетного комітету Верховної Ради Юрій Арістов.

«Проєкт бюджету розроблено з огляду на те, що бойові дії триватимуть весь 2023 рік. Якщо вони припиняться, то, звісно, макропоказники будуть іншими. Це стосується й інфляції, й курсу гривні до долара. З одного боку, що міцніша гривня, то нижча інфляція, але якщо курс вищий, то для дохідної частини бюджету це краще», — зазаначив Арістов.

За його словами, протягом 2022 року ухвалено 12 законів, що вносять зміни до поточного бюджету. Можливо, що й наступного року держкошторис змінюватиметься залежно від зовнішніх чинників, потреб того чи іншого сектору. Важливо розуміти: навіть якщо в макропрогнозах є помилки, маємо інструмент, щоб їх виправити. На цьому етапі важливо сформувати головний фінансовий документ країни з такими показниками, які є, проголосувати за нього та перейти до переговорів із кредиторами. Раніше їх розпочати неможливо, адже має бути якась точка відліку — проголосований у Верховній Раді та підписаний Президентом документ.

аgravery.com

Класифікатор порід кіз в цьому році поповнився трьома українськими породами: білою, строкатою і коротковухою.

Цього року до класифікатору порід кіз додали три українські породи: білу, строкату і коротковуху.

Селекціонери отримали можливість їх удосконалювати або схрещувати з іншими породами.

«Добиваюся 12 років, щоб українських кіз оцінили по достоїнству. Нарешті це сталося, і їх вписали в класифікатор. Тепер кожен козівник може офіційно реєструвати цю порідну групу. Вони вже не безпородні. Американці схрестили їх з англо-нубійськими козами і отримали породу Ламанча. У нас до цього не додумалися. І коротковухих кіз вважали дворовими», — розповідає власниця домашньої козячої ферми з Донецької області Лариса Гурова.

Вона підкреслила, що її господарство першим отримало паспорта на десять українських коротковухих кіз. Видали їх в Агентстві реєстрації та ідентифікації тварин.

Уточнюється, що у кіз коротковухих порід або зовсім немає хряща у вушній раковині, або тільки 5-сантиметрова складка. Шерсть у них густа і міцна. Трохи довша, ніж у інших порід. Кози за 310 днів дають 1,2 тис. л молока жирністю 4%. У запуску коза повинна бути 2 місяці. Виростають тварини до 60 кг. Вперше кіз цих порід покривають з однорічного віку, коли важать 35−40 кг.

«Це ідеальні кози для України. Вони пристосовані до нашої природи і погоди. Легкі в утриманні, оскільки мають сильний імунітет. Коли дивишся на них вперше, то здається, що вуха обгризені. На них не росте шерсть», — вважає Гурова.

facebook

Експорт соєвого шроту з України у вересні-грудні 2020/21 МР був на 34,5% нижче в порівнянні з аналогічним періодом минулого року за рахунок зниження обсягу внутрішньої переробки на тлі зниження врожаю сої.

Про це повідомляють аналітики «УкрАгроКонсалт».

Експортний потенціал 2020/21 МР, відповідно, також знизиться в новому сезоні. За оцінками аналітиків, скорочення відбудеться на 40-42% в порівнянні з минулим сезоном.

Ключовими імпортерами залишаються країни ЄС з часткою ринку 45% (-35%) і Білорусь - 29% (-21%).

Згідно з повідомленням, в число ТОП-імпортерів увійшла Грузія, вдвічі збільшивши закупівлі. Зростання обсягів експорту в напрямку таких ринків: Грузія (+ 98%), Румунія (+ 95%), Молдова (+ 28%).

Аналітики вказують, що зниження темпів експорту відбулося в напрямку Туреччини (-82%), Угорщини (-52%) і Польщі (-24%).