В Асоціації свинарів назвали оптимальним групове страхування від АЧС

Нещодавно перша європейська країна — Чехія — офіційно отримала статус вільної від АЧС. Проте проблема АЧС в Європі залишається досить складною. У Бельгії з вересня минулого року виявили вже 520 мертвих кабанів, в Польщі — тільки в поточному році серед диких свиней зафіксували 516 нових випадків. 

Згідно з прогнозами фахівців, АЧС в Польщі надовго. З одного боку, в поточному році кількість спалахів в країні приблизно на третину менша, ніж у 2018-му. Однак немає ніякої впевненості, що число випадків серед кабанів різко не збільшиться, і вірус не потрапить знову до домашніх свиней.

Експерт Міжнародного епізоотичного бюро професор Зигмунт Пейсак також позитивно оцінює факт того, що вірус досі тримається в тих же регіонах, що і рік тому, і не перейшов у нові воєводства. Він зазначає, що за поширення хвороби на далекі відстані відповідає людина, а не кабан. У зв'язку з цим професор пропонує переглянути підходи до профілактичного відстрілу кабанів.

«Багато хто вимагає практично повного винищення кабанів, бачачи в них тільки загрозу і посівам, і домашнім стадам», - каже Пейсак. «Такі заходи зайві. Серйозного обмеження підлягає популяція насамперед в зоні 50-100 кілометрів навколо ураженої території».

На думку професора, досить ефективні протиепізоотичні заходи застосовуються в Білорусі — тут, завдяки адміністративному тиску, істотно обмежена чисельність популяції кабанів і закрито величезну кількість м'ясних ферм.

Росія також домоглася успіхів внаслідок значного обмеження виробництва свинини на дрібнотоварних фермах, які традиційно мають низький рівень біобезпеки.

Ситуація ж з АЧС в Україні, як вважає Пейсак, вийшла з-під контролю. Через епідемію в Україні зникли як мінімум дві породи свиней, а загальне поголів'я скоротилася на два мільйони голів. 

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Організація об'єднаних націй в зв'язку з падіннями врожаю, голодом і глобальним потеплінням планує використовувати нові фінансові інструменти, щоб допомогти дрібним фермерським господарствам.

Програма повинна бути реалізована протягом наступного десятиліття.

ООН заявляє, що ліквідація голоду 2030 г. — мета, яка, вимагає щорічних інвестицій в розмірі понад $ 115 млрд.

«Дрібні фермерські господарства виробляють половину світової продукції харчування. Однак, більшість з них не мають доступу до кредитів», — пояснюють в організації.

Програма розроблена за участю Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (МФСР). Вперше МФСР планує фінансувати малі сільськогосподарські підприємства в деяких найбідніших країнах світу або безпосередньо, або спільно з іншими фінансовими установами. МФСР в даний час шукає фінансових партнерів для спільних інвестицій в розмірі від $ 1 млн до $ 5 млн.

Інший проект МФСР включає співпрацю з гігантами харчової промисловості, такими як Danone і Mars. Це необхідно для допомоги дрібним фермерам в Гані для задоволення зростаючого попиту на масло ши.

«Мета такої програми полягає в тому, щоб вирішити взаємопов'язані проблеми зміни клімату, бідності і голоду в сільських районах, де проживають три чверті бідних і людей, які відчувають нестачу продовольства. МФСР є єдиною організацією, яка спрямована на дрібних виробників», — повідомив президент МФСР Гілберт Ф. Хоунб.

agroportal.ua

Про це повідомило посольство України в Малайзії.

"Департамент ісламського розвитку Малайзії (JAKIM) надав Українському центру сертифікації« Халяль» статус іноземної установи, сертифікати якого визнаються на території Малайзії. Зазначений статус надано на два роки - з 22 січня 2019 року до 22 січня 2021 року", - повідомило посольство, пише «Інтерфакс-Україна».

За його даними, система визнання іноземних сертифікатів Halal Малайзією є однією з найсуворіших і авторитетних серед країн мусульманського світу.

«Це створює нові додаткові можливості для українських експортерів для виходу на ринки понад 50 країн світу», - наголошується в повідомленні.

«Оскільки двосторонній товарообіг зростає третій рік поспіль і в даний час наближається до $ 400 млн, це хороша і довгоочікувана новина для українських експортерів», - зазначив посол України в Малайзії Олександр Нечитайло в Facebook.

poultryukraine

Сьогодні Китай є одним із пріоритетних торговельних партнерів для України в аграрній галузі та стабільно входить у ТОП-3 ключових країн-імпортерів наших сільськогосподарських та харчових товарів. Завдяки покроковій та кропіткій роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», — прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше» , — підкреслила заступник Міністра.

Довідково:

Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:

— Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;

— Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

— Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;

— Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

minagro