Дубильна кислота може знизити ризик дерматиту ніг у бройлерів

28-лип-2017

Використання добавок з вмістом дубильної кислоти при годуванні бройлерів дозволяє серйозно знизити у них ризик виникнення дерматиту ніг, відзначається в спільному дослідженні вчених з США і Туреччини, результати якого були опубліковані в журналі Livestock Science.

Як відзначають фахівці, перед початком робіт ними було припущено, що дубильна кислота оптимізує роботу шлунково-кишкового тракту бройлерів з дієтою на основі ячменю, що в кінцевому рахунку позитивно впливає на послід і на стан підстилки, серйозно знижуючи ризик виникнення дерматиту ніг.

Як відзначають фахівці, шкірний дерматит, це захворювання, яке проявляється у вигляді некротичних поразок на ногах у птаха, як правило, через поганий стан підстилки. У ряді минулих досліджень було встановлено, що контролюючи якість посліду, можна також контролювати ризики розвитку даного захворювання.

Результати дослідження підтвердили початкові припущення вчених, однак, за їхніми словами, безпечні рівні використання дубильною кислоти ще є предметом наукових суперечок, тому до того моменту, коли результати досліджень можна буде застосувати на практиці, пройдуть роки.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
ГМО має бути під контролем, – Олександр Гайду
01-лист-2022

Не дивлячись на те, що генно- модифіковані культури в Україні начебто не використовують, в останні роки почала надходити інформація, що агровиробники все ж вирощують ГМО — сою, ріпак, кукурудзу, які стійкі до гербіцидів та дають вищі врожаї.

Про це заявив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду під час засідання круглого столу, де обговорювали дану проблему.

«Це неприємний сигнал, враховуючи той факт, що Україна посідає провідні позиції у світі як виробник та експортер зернових. Наш потенціал розвитку та виробництва продуктів харчування колосальний. А тому ніяких тіньових історій. Все має бути зрозуміло, прозоро, згідно закону», — зазначив Гайду.

Система обігу ГМО давно унормована у цивілізованих країнах. Планують оновити законодавство і в Україні.

«Вже скоро наш комітет розгляне законопроект, який оновлює норми щодо вирощування та використання ГМО. Це потрібно виробникам, аграріям та споживачам. ГМО має бути не в тіні, а під контролем», — зазначив Олександр Гайду.

milkua.info

Детальніше
Учасники ринку: Інновації стануть вирішальними у відновленні агросектору після війни
27-черв-2022

З початку повномасштабного військового вторгнення рф АПК України втратив $4,3 млрд.

Такими оцінками поділилася керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, пише AgroPortal.ua.

За її словами, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки, зазначають у KSE.

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій», — говорить Богонос.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Та й розробка нових технологій — дуже витратна справа, додає директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Але після перемоги та відновлення експорту постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Він погоджується, що умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає. Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів уже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт. 

Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання, додає керівник відділу R&D ІМК.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план із упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. 

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — підсумували в компанії «Сингента».

agroportal.ua

Детальніше
Біодизель з відходів птахівництва виготовляють в Бразилії
23-жовт-2020

Бразильські дослідники розглядають можливість перетворення відходів птахівництва (кісток) в екологічний біодизель шляхом гідрування. Дослідження Embrapa Agroenergia (Бразильської сільськогосподарської дослідницької корпорації) націлене на те, щоб збільшити прибутки власників птахоферм та водночас зменшити викиди парникових газів.

Проєкт, який реалізується у співпраці з компанією Haka Bioprocessos, визначатиме хімічні компоненти для початку попередньої обробки, гідрування та, нарешті, виробництва кінцевого продукту – біопалива з кісток птиці.

Ітанія Соарес, яка очолює дослідницьку групу в Embrapa, каже, що проєкт триватиме 2 роки.

«Ми будемо використовувати процес гідрування для отримання парафінових вуглеводнів із властивостями, подібними до дизельного палива, з викопних джерел, оскільки вони мають більшу стабільність та теплотворну здатність», – пояснює Соарес.

Процес гідрування подібний до іншого проєкту Embrapa Agroenergia з пальмовою олією, який відомий своєю високою кислотністю.

«Після успіху в Бразилії ми розраховуємо запропонувати цю технологію основним виробникам тваринного білка, таким як Європа та США», – говорить Сайро Каліксто, засновник та генеральний директор компанії Haka Bioprocessos.

Meat-Inform

Детальніше
Мінагрополітики розробило Методику визначення збитків, завданих земельному фонду внаслідок воєнних дій
08-черв-2022

Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики  затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.

Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.

При їх розрахунку враховуються:

  • витрати на рекультивацію земель;
  • збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • витрати на відновлення меліоративних площ;
  • Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
  • Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф. 

minagro.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок