У 69 молочно-товарних фермах утримують чверть промислових корів

Франція наразі не є самозабезпеченою у виробництві рослинних білків, (незалежно від того, призначені вони для годівлі тварин або харчування людей) тож запускає національну стратегію розвитку вирощування бобових культур. Очікується, що в найближчі три роки виробництво збільшиться на 40%.

Країна виробляє тільки половину багатих білком матеріалів, необхідних для годівлі тварин (соєва, ріпакова або соняшникова макуха і т. д.).

Розвиток виробництва рослинних білків забезпечить додатковий вихід для фермерів, дозволяючи їм реагувати на нові сегменти ринку, скорочувати імпорт сировини і знижувати залежність від коливань світових цін на сою.

Зокрема вже був ініційований і профінансований план, зосереджений навколо 3-х дворічних пріоритетів:

• знизити залежність від імпорту багатих білком матеріалів, особливо сої, імпортованої з третіх країн;
• підвищення продовольчої автономії тваринницьких ферм на рівні ферм, регіонів і товарних ланцюжків;
• розробка пропозиції місцевих продуктів з бобових (сочевиця, нут, квасоля і т. д.).

Розвиток бобових культур у Франції дозволить обмежити використання імпорту. Разом із тим, вирощування бобових культур сприятиме збереженню біорізноманіття у французькій сільській місцевості. Бобові мають здатність фіксувати азот з повітря і перетворювати його в азот, який може бути безпосередньо використаний рослинами, тим самим зменшуючи використання азотних добрив.

pig333.com

Зростання цін на корми чинить серйозний тиск на молочну галузь по всьому світу, відзначається в дослідженні Rabobank. У більшості країн ціни на молоко дозволяють фермерам зберігати свій бізнес, однак практично скрізь з початку пандемії рентабельність в галузі знизилася. На думку аналітиків, подальше зростання витрат може стати серйозним викликом для галузі, так як потенціал зростання цін на молочну продукцію в багатьох регіонах світу вже вичерпаний.

За матеріалами Feed Navigator

У минулому році виробництво охолодженої і замороженої яловичини скоротилося на 20% (до 61,8 тис. т).

Про це свідчать дані рейтингу на Latifundist.com.

В Україні яловичина користується меншим попитом, ніж курятина і свинина, і за підсумками останніх років не перевищує 5% від загального виробництва м'яса. У 2019 року структура реалізації м'яса в живій вазі була наступною: курятина — 69,5%, свинина — 22,9%, яловичина — 7,4%.

У ТОП-10 виробників яловичини в Україні в минулому році увійшли:

«Козятинський м'ясокомбінат» — частка на ринку 14%;

«Агро-Продукт» — 10%;

«Житомирський м'ясокомбінат» — 8%;

«Рачінмясопром» — 5%;

«Конотопм'ясо» — 4%;

«Пустомити м'ясо» (входить до складу групи Ukrlandfarming) — 3%;

«Гайсин-м'ясокомбінат» — 3%;

«ВКП «Вербівське" — 2%;

«Лубнимясо» — 2%;

«Янтас» — 2%.

Кабінет Міністрів України наступного року розраховує зібрати врожай на підконтрольних територіях у розмірі 70-75% показників 2022 року, попри негативні чинники в агросекторі країни, спричинені російською воєнною агресією.

Зібрати врожай Україні також допоможе підтримка міжнародних партнерів, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».

«Цього року було посіяно озимих зернових на 4,8 млн га на підконтрольних територіях. Це приблизно на 40% менше порівняно з минулим роком. Ми розраховуємо, що ярих культур весною засіють більше, щоб компенсувати. Але очевидно, що велика мінна засміченість полів, фактор невизначеності та постійні атаки ворога вплинуть на кількісні показники нашого врожаю наступного року. Це проблематика, яку доведеться вирішувати», — розповів прем'єр.

Він наголосив, що уряд країни працює над залученням міжнародної підтримки, що має позитивно вплинути на валовий збір урожаю наступного року. Так, сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вже погодилася надати країні насіннєвий матеріал, який дасть змогу збільшити загальні площі посівів ярих культур у 2023 році на 30%. Для порівняння, Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, або 83,7% показників 2021 року в 16,92 млн га.

Крім того, у 2022 році агровиробники України отримали портфельні гарантії за кредитами майже на 24 млрд грн, а за програмою «5-7-9» надано 81,2 млрд грн кредитних коштів.

«Підтримуватимемо агросектор і надалі, але ресурс у нас обмежений. Тому ведемо переговори про підтримку від ЄС, США, ФАО. З багатьма таких домовленостей уже досягнуто, зокрема з Єврокомісією, USAID, вони готові фінансувати і грантові програми для підтримки агровиробників, і кредитні програми», — зазначив прем'єр-міністр.

Шмигаль також наголосив на важливості продовження Стамбульських зернових угод, оскільки морський експорт сільгосппродукції дає змогу виживати українським фермерам та аграріям. Окрім того, постачання продукції АПК з України гарантує стабільність геополітичної ситуації в Африці та на Близькому Сході, оскільки українське зерно для багатьох країн є ключовим чинником недопущення голоду.