В 2022 році інфляція в Україні може перевищити 20%

За даними Державної служби статистики, у січні-вересні 2018 року в Україну було ввезено агропродукції майже на $ 3,9 млрд. Це на $ 690 млн (+20,8%) більше, ніж за 9 місяців минулого року.

Про це поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, основними постачальниками агропродовольчої продукції в Україну виступають держави Європейського Союзу. Обсяги імпортних поставок з цього регіону склали $1940 млн, тобто половину закупівель.

У країнах Азії наша держава закупила харчів на $737 млн (19%), а у країнах Латинської Америки — на суму $294 млн (7,6%). Традиційно, серед найбільших постачальників в Україну виділяються Польща ($402 млн), Німеччина ($366 млн), Франція ($185 млн), Італія ($184 млн), США ($175 млн) та Нідерланди ($160 млн).

«Товарна структура імпорту продовольчої продукції в Україну вже кілька років поспіль залишається незмінною. При цьому зберігається тенденція 2018 року до зростання вартості закупівель усіх ключових імпортованих товарів за винятком тютюну», — зауважив експерт.

Значна частка закупівель зарубіжних продуктів харчування припадає на рибу, ракоподібні та молюски. В імпорті продукції цієї групи продуктів, який за 9 місяців поточного року склав 371 млн, переважає морожена риба. Її закупили на 239 млн.

Серед товарів — лідерів за обсягами закупівель — фрукти, в основному, цитрусові і банани. Їх імпорт за 9 місяців 2018 року склав $319 млн. Насіння соняшнику для сівби за січень-вересень 2018 року імпортували на $214 млн, а насіння кукурудзи — на $114 млн.

Обсяги поставок в Україну кави та чаю за цей період становили $147 млн, а шоколаду, какао-бобів і виробів з нього — $207 млн. Олії було імпортовано на $167 млн, а поставки етилового спирту склали $153 млн. Різних харчових продуктів, у тому числі концентратів з чаю та кави, закупили за кордоном на $292 млн.

«Сукупно ці продукти утворюють понад 51% вартості вітчизняного імпорту сільгосппродукції», — підсумував Микола Пугачов.

milkua.info

За даними звіту Єврокомісії за перший квартал 2020 року, країни-члени Євросоюзу помітно скоротили обсяги імпорту м’яса птиці. У січні-березні в ЄС було ввезено 200,6 тис. тонн курятини, що на 18,8% менше, ніж у січні-березні 2019 року.

Україна зайняла четверте місце серед топ-експортерів м’яса птиці до ЄС. Минулого кварталу країна займала 3 місце, утім наразі до списку постачальників додалася Великобританія, яка відокремилася від Євросоюзу і стала новим конкурентом України на європейському ринку.

Наразі п’ятірка найбільших експортерів курятини до країн Євросоюзу виглядає так: Великобританія (63 тис. тонн за перший квартал 2020 року), Бразилія (57,8 тис. тонн), Таїланд (40,79 тис. тонн), Україна (23,46 тис. тонн), Чилі (7,97 тис. тонн).

У січні-березні минулого року українські виробники експортували до країн ЄС 31,53 тис. тонн м’яса птиці. Таким чином, у першому кварталі 2020 року обсяги продажів скоротились на 25,6%, порівняно з тим же періодом минулого року.

Meat-Inform

25 жовтня в Україні зафіксували 2 нові спалахи африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У с. Криничне Болградського району Одеської області в особистому підсобному господарстві громадянина зареєстрували захворювання та тадіж свиней.

Крім того, на території НПП "Нижньосульський" Плехівської сільської ради (Оржицький район, Полтавська область) знайшли труп дикого кабана.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу у ДНДІЛДВСЕ* виявили ДНК вірусу АЧС.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

pigua.info

Український молочний індекс (УМІ) в січні знизився на 10,1%, і це найрізкіше історичне падіння на початку року. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Уявіть собі, що навіть в сезон великого молока досить неприбуткового 2020-го року виробники заробляли на третину більше, ніж в січні 2021-го року. Причина знову та сама — корми. Світовий ринок просто втік дуже далеко від реальності. Держави надрукували дуже багато нічим незабезпечених грошей, і велика кількість спекулянтів ганяють їх між акціями — теслами, біткоїнами та фьючерсами на кукурудзу. Не факт, що це „зернове раллі“ не обернеться зерновим крахом вже в найближчому майбутньому», — розповідає експерт.

В січні УМІ встановив відразу кілька антирекордів:

найрізкіше історичне падіння прибутковості в січні (-10,1%);

найбільше падіння прибутковості до попереднього року (-44,2% — майже вдвічі);

найнижча історична прибутковість січня (на 12,5% нижча, ніж в 2015-му році, коли було дуже скрутно).

«Цікаво, що лютий в Україні завжди є негативним для прибутковості. Але куди ж ще?! Поки що не видно, щоб хтось зміг особливо підняти ціни на молоко, хоча в світі ціни пішли вгору, особливо знову актуальним стають молочні жири», — зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info