У 2022 набуде чинності найбільша у світі угода про вільну торгівлю (RCEP)

За попередніми підрахунками Мінекономіки цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року — 75 млн т.

Про це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook.

«Беручи до уваги теперішній стан озимих культур, кількість опадів, які випали за зиму, і наявність вологи, сьогодні ми можемо зробити наступний прогноз виробництва основних сільськогосподарських культур. За попередніми підрахунками, очікується, що цьогорічний врожай зернових досягне рекордного показника 2019 року — 75 млн т», — розповів заступник міністра.

Мінагрополітики запустило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної-2022. Її мета — з’ясувати, які потреби мають аграрії для успішного старту посівної та допомогти ці потреби покрити за рахунок фондів коштів держави й міжнародної підтримки.

Про це повідомляє на своїй сторінці у соцмережі Facebook міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«У цей найскладніший для нашої держави час на нас із вами лежить дуже важлива місія — забезпечити Україну продовольством у повній мірі. Торік ми реалізували земельну реформу, зібрали рекордний врожай.

Завдяки цьому у нас є всі необхідні запаси пшениці, ячменю, кукурудзи, цукру та іншого збіжжя. Наші засіки — повні! Але вони не повинні спустошуватися. Ми повинні зробити все, щоб в цьому році наповнити їх новим щедрим урожаєм», — каже міністр.

Лещенко зазначає, що зараз на аграріїв покладають надію мільйони українців, адже вони є основою економічного розвитку держави. Саме тому Мінагрополітики взяло на себе додаткові функції для координації розподілу всього, що необхідно для забезпечення посівної кампанії–2022 (дизелю, насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту).

Для цього створено спеціальну платформу agrostatus.org. На ній треба заповнити спеціальну заявку за вашими потребами.

Далі Мінагрополітики через засоби зв’язку зорієнтує щодо всіх подальших дій.

Аграрії на сторожі продовольчої безпеки. ОНЛАЙН ОНОВЛЕННЯ

minagro.gov.ua

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України. 

Вітчизняне тваринництво з великими труднощами утримує свої позиції. Найбільше непокоїть той факт, що поголів'я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році зменшилося.

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, передає прес-служба ННЦ.

За його словами, найбільше непокоїть той факт, що поголів'я усіх видів тварин в усіх господарствах у 2016 році зменшилося. При цьому найбільше ― на 5,8% ― скоротилося поголів'я свиней.

Лупенко зауважив, що збільшилося лише поголів'я кіз у сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах. У господарствах населення зросло поголів'я качок ― на 812,3 тис. або на 8,3%, хоча загалом поголів'я птиці зменшилось.

«Загальні обсяги продукції вирощування тварин минулого року незначно ― на 8,7 тис. т у живій масі або на 0,3% ― збільшилися за рахунок великої рогатої худоби і птиці», ― додав він.

Обсяги реалізації тварин на забій, за словами експерта, збільшилися загалом на 1,2 тис. т (0,04%). Втримати позиції вдалося за рахунок збільшення на 27,7 тис. т (1,8%) обсягів реалізації птиці.

Виробництво яєць, вовни, меду зменшилося в усіх категоріях господарств, включаючи сільгосппідприємства.

Виробництво м’яса у забійній вазі на одну особу у 2016 році склало 54,5 кг проти 54,2 кг у 2015 році, молока ― 243,3 кг проти 247,8 кг, яєць ― 354 шт. проти 392 шт., вовни ― 0,1 кг проти 0,1 кг відповідно.

«Вітчизняне тваринництво щороку здає все більше позицій. А це не лише зменшення рівня задоволення споживчих потреб населення, а й скорочення робочих місць на селі, нарощування дефіциту органічних добрив, втрата селянських традицій на селі», ― підсумував Лупенко.

milkua.info