Узбекистан зацікавлений у нових проєктах в Україні, у тому числі у галузі тваринництва

02-серп-2021

30 липня, відбулася зустріч заступниці Міністра економіки України Ірини Новікової із засновником консалтингової компанії «Welfare Investment Alliance», Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Узбекистан в Україні (2012-2019) Алішером Абдуалієвим.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Заступниця Міністра економіки висловила сподівання на подальше зміцнення відносин між двома країнами та підкреслила, що створення комфортних умов для ведення бізнесу і реалізації нових інвестиційних проектів є вкрай важливим кроком для активізації інвестиційного співробітництва між державами.

«Сьогодні Україна зацікавлена у залученні інвестицій та тому активно впроваджує нові законодавчі ініціативи. Ми бачимо великий попит з боку інвесторів до індустріальних парків та нового механізму підтримки інвесторів залучення інвестицій, так званий закон про «інвестиційних-нянь» — відзначила Ірина Новікова.

У рамках зустрічі учасники обговорили питання перспективи та можливості створення спрощеного доступу до ринків країн, сприятливого середовища для реалізації спільних проектів та залучення інвестицій.

Так, серед перспективних галузей для співробітництва обох країн є авіаційна галузь, а також реалізація проектів зі створення тваринницьких комплексів та виробництва шовку на території України.

Більше новин
Безмитна Єврозона: як аграрії б’ються за збільшення експорту
06-трав-2022

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com

Детальніше
Кооперація в сільському господарстві врятує українські села
16-бер-2017

Одним із найкращих механізмів для розвитку села та наповнення місцевих бюджетів є кооператив.

Відродження кооперації на території всієї країни в умовах децентралізації створить перспективи для процвітання сільських громад та реформування аграрного сектору. Про це в інтерв'ю Телеканалу «24» сказав засновник Фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук.

Сьогодні в Україні питання вимирання села та зайнятості у сільській місцевості є першочерговим. Агропідприємства частково забезпечують селян роботою, однак вони не можуть забезпечити комплексного вирішення всіх проблем.

Українські реалії виявилися доволі сприятливими для впровадження світового досвіду з кооперування в сільському господарстві.

Так, Андрій Гордійчук зазначив, що в 2015 році у Хмельницькій області вже був заснований Перший національний аграрний кооператив. Протягом одного року кооператив об'єднав 4500 членів із 300 сіл у чотирьох областях України.

Кооператив дає можливість розвивати господарство у різних напрямках: м'ясне та молочне скотарство, вирощування органічних культур, спельти, заготівля яблук, гарбузів, цукрових буряків.

Участь у кооперативі дозволила селянам втричі збільшити доходи своїх родин. Переваги, які відчули люди вже на початковому етапі, стали стимулом для подальшого росту.

У планах на найближчі п'ять років — поширення кооперативу на всю Україну та залучення понад трьох мільйонів учасників.

«Успішний досвід кооперації повертає людям впевненість у тому, що вони можуть бути самодостатніми та отримувати гідний дохід своєю працею. Кооперативний рух вибудовує новий принцип — зростання економіки знизу догори — та створює ефект сталого розвитку для місцевих громад. Це шлях до відродження українського села», — сказав Андрій Гордійчук.

Усвідомлення важливості кооперації з'явилося і у Мінагропроді, яке оголосило розвиток сільськогосподарської кооперації одним із своїх пріоритетів.

Сільськогосподарська кооперація здатна дати поштовх для розвитку малого бізнесу та підприємництва у селах, а відтак — добробуту окремої родини та всієї громади. Крім того, кооперація вигідна не лише селянам, але й мешканцям міст, адже призведе до здешевлення продуктів із одночасним зростанням їх якості.

Детальніше
Щодо випадків АЧС в Харківській та Чернігівській областях
17-лип-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, 14.07.2017 в особистому підсобному господарстві громадянки в с. Федорівка Нововодолазького району Харківської області було зареєстровано загибель свині.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 15.07.2017 встановлено діагноз: африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 005561 п.м./17 від 15.07.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, захворювання свині було виявлено в особистому підсобному господарстві гр. Ворони І.І. (с. Омбиш, Борзнянський район, Чернігівська область).

При дослідженні відібраних від вимушено забитої свині проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 16.07.2017 встановлено діагноз: АЧС (звіт про результати дослідження № 005562 п.м./17 від 16.07.2017).

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалаху АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Нововодолазькій (15.07.2017) та Борзнянській (17.07.2017) районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Повернення до реальності: державна підтримка АПК на 2019 р. в п’яти цифрах
27-лист-2018

Верховна рада України ухвалила державний бюджет на 2019 рік, який, зокрема, передбачає виділення коштів на державну підтримку сільськогосподарських виробників. В останній момент в документ були внесені суттєві зміни, які скоротили загальний об’єм фінансування на 1 млрд гривень до 5,9 млрд гривень.

Зокрема було скорочено об’єм фінансування за двома програмами:

на програму тваринництва наступного року направлять 3,5 млрд гривень замість 4 млрд гривень, які обіцяв уряд;

на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки піде близько 800 млн гривень, замість 1,3 млрд гривень запланованих.

При цьому на програму підтримки фермерів виділено 800 млн гривень (у 2018 році було 1 млрд гривень), а держпідтримка садівництва складе 400 млн гривень (у 2018 році було 300 млн гривень).

agronews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок