Увага! Уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних

Ситуацію про надлишок харчових продуктів в Україні прокоментує економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — Андрій Ярмак.

1. Запаси зерна і олії, які ніби в Україні є, зараз в тому числі й окупантів годують, бо дуже багато всього цього в регіоні, який зараз тимчасово окупований.
2. Зерно, і тим більше олія, під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього всього піде в смітник вже в травні… Про які там «багаторічні» запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, що є у нас зараз — це ті важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали б вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мали б забезпечувати відтворення виробництва в новому циклі. А замість грошей ми пробуємо зберігати зерно, олійні й олію, тобто несемо додаткові витрати.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10−20%, і то це оптимістично, тих зернових, олійних та олії, що у нас є. Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд-чи ми відновимо експорт через порти, бо інфраструктуру зруйновано. Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони будуть брати гроші після збирання ще одного врожаю.
5. Я сподіваюся, що ми всі розуміємо, що радіти надмірним запасам все-таки не дуже розумно?
6. Тепер до раціону українця. Він все-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як на рахунок овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво — це бізнес, що є надзвичайно чутливим до ідеальних логістичних рішень: вчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, вчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримання мікроклімату, вчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції - будь-який збій в цій системі, і можна втратити весь цей бізнес. І з тваринництвом багато де справжня біда, особливо в окупованих або оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт в саду та на полі, а коли прийде час збирати, то взагалі не зрозуміло, що потрібно буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватися… Ризики високі.
9. Нагадаю, що основна частина запасів цибулі і низки інших овочів знаходиться на Херсонщині в тимчасово окупованих регіонах. Це все в сховищах без електрики і швидко псується. Також вже зараз мала б починатися реалізація ранньої продукції, виручка від якої «годує» сотні тисяч мешканців півдня, а продукція надходить в усі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висадка овочів нового врожаю в цьому надважливому регіоні країни.
10. Риба з імпорту, імпортні фрукти — просто промовчу. Це все заходило, переважно, через порти. І коли буде відновлено імпорт — не зрозуміло. Тому поки що без цього. А це досить важливий елемент харчового балансу країни.
11. В західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити продуктів харчування, адже там зараз дуже багато переселенців. Закрити його за рахунок імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактне і розписане, плюс їм зараз потрібно годувати плюс 3 млн українців вже! Більше того, вся система була налаштована на поставки з України, а не в Україну. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто фізично немає у оптовиків ЄС. Їх потрібно закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво продуктів харчування швидко. Цей процес зайняв би роки і навряд-чи був би можливим в принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти і обмеження постійно підвищуються.

Основний висновок такий, так, у нас є запаси дуже базових продуктів, але це не факт що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів з високою доданою вартістю, знаходяться взагалі на межі банкрутства вже і загроза щоденно зростає.

Якщо є можливість організувати невеличкий город для себе цієї весни, мабуть варто розглядати таку можливість. Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів говорив, врятувати посівну і агробізнес України може лише ЗСУ! Тому давайте всі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів і зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!

pigua.info

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Рівненській області спільно з суб’єктами господарювання за участю спеціалістів Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітаної експертизи 17 травня 2017 року проведено семінар на тему: «Профілактика африканської чуми свиней та надання лікувально-профілактичної допомоги тваринам».

 Участь у семінарі приймали фахівці управлінь Держпродспоживслужби в районах і містах, начальники та епізоотологи районних і міських державних лікарень ветеринарної медицини, директори районних державних лабораторій ветеринарної медицини, завідувачі дільничних лікарень, дільниць та пунктів ветеринарної медицини області, лікарі ветеринарної медицини господарств і приватні лікарі. Загальна кількість учасників склала понад 200 осіб.

В ході семінару були висвітлені питання біобезпеки, діагностики, епізоотології та заходів при африканській чумі свиней, сучасний захист продуктивності ВРХ від втрат, пов’язаних із зовнішніми і внутрішніми паразитами, тощо.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.

Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».

Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться. 

«У нас лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.

Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.

agroportal.ua

Коли ціна на молоко й маржа хороші, багато хто «розслаблюється» в плані балансування поживних речовин і не приділяє належної уваги виробництву мікробного протеїну. Коли ж ціни на молоко демонструють круте піке, а на протеїнові корми злітають угору, в нас не залишається іншого шляху, як пітніти над раціонами, щоб поліпшити виробництво рубцевих мікробів.

Чому це потрібно робити? Досягаючи хорошої контрольованої ферментації в рубці (підтримання належного рівня рН чи кислотності), ми вбиваємо одразу два зайці. По-перше, збільшуємо виробництво енергії з клітковини, крохмалю та інших вуглеводів, спожитих твариною. По-друге, оптимізуємо потік мікробного протеїну з рубця. У результаті цього виробляється більше «ідеального» протеїну і знижується потреба в дорогих кормових компонентах, що є джерелом енергії та амінокислот для корів.

Значно складніше задовольнити потреби рубцевої мікробіоти, ніж самої корови. Якщо це робити неправильно, ріст окремих мікробів уповільнюється і змінюється їх ферментаційна поведінка, як наслідок — виробляються небажані ферментаційні кислоти, наприклад, молочна, яка знижує рубцевий рН.

Одна з найбільш необхідних поживних речовин — перетравний у рубці протеїн, який розщеплюється на аміак (NH₃) та амінокислоти. При правильному поєднанні джерел азоту поліпшується перетравність клітковини, що веде до контрольованішої кислотності в рубці. Крім того, при такій ферментації більше виробляється ацетату й бутирату, внаслідок чого поліпшується вироблення коровою молочного жиру. Метою має бути підтримувати такий рівень рубцевого аміаку, який оптимізує мікробну активність і допомагає уникнути ситуації, коли аміак у надлишку або в дефіциті.

Справжнім викликом для фермерів та консультантів із годівлі є те, що клітковина перетравлюється повільніше, ніж крохмаль та інші вуглеводи. Така неоднаковість у рівні перетравності різних вуглеводів стала ще більшим каменем спотикання недавно, бо було зроблено крок у бік зменшення кількості протеїну, який згодовується коровам. Ця зміна, в свою чергу, породила ще одну проблему — необхідність забезпечення аміаку й амінокислот для бактерій, що перетравлюють клітковину.

Додаючи сиру сечовину, ми надто спрощуємо ситуацію з балансуванням раціонів і розщепленням протеїну фуражу. Потрібно контролювати вивільнення аміаку в рубці, щоб задовольнити потреби повільноростучих бактерій, які перетравлюють клітковину. Цього можна досягти завдяки стабільному постачанню в рубець аміаку впродовж дня, уникаючи сплесків і падінь його концентрації, які можуть траплятись при нестабільному споживанні корму (графік 1).

Графік 1. Рівень рубцевого аміаку залежно від різних схем годівлі, змодельованих за допомогою програми cncpsv7

Джерело: Mike Van Amburg, Cornell University.

Це той випадок, коли відносно нова технологія використання продуктів з контрольованим вивільненням небілкового азоту може задовольнити потреби целюлозолітичних бактерій (бактерії, що перетравлюють клітковину). Дослідження показали, що з використанням цієї технології можна поліпшити перетравність клітковини, краще контролювати рубцевий рН і збільшити виробництво мікробного протеїну, таким чином покращивши забезпеченість корів амінокислотами.

Продукт NitroShure™ — це джерело небілкового азоту з контрольованим вивільненням. Якщо правильно ввести продукт в раціон на рівні до 180 г/день/корову, то можна отримати такі переваги:

більше виробництво мікробного протеїну;

краща перетравність клітковини;

краща молочна продуктивність, вихід молочного жиру і протеїну (таблиця 1);

вивільнення місця в раціоні (100 г продукту можуть замінити 600 г 44-процентного соєвого або 700 г ріпакового шроту), яке дасть додаткову гнучкість у його балансуванні;

можливе незначне заощадження на вартості кормодня (раціону) залежно від ціни кормових білків і стратегій балансування;

можливе зниження готівкових витрат на корми і збільшення використання кормів власного виробництва.

Таблиця 1. Вплив згодовування Nitroshure™ і сечовини на молочну продуктивність дійних корів

Джерело: Highstreet et al. (2010), Livestock Science 129:179−185