USDA прогнозує зменшення виробництва молока в Україні

14 грудня 2019 року набрали чинності положення Регламенту ЄС 2017/625 («Регламент офіційного контролю»), які скасовують Регламенти (ЄС) № 854/2004 та 882/2004.

Новий Регламент встановлює правила щодо офіційного контролю та дотриманням правил ланцюга поставок харчових продуктів, зокрема законодавства про харчові продукти та корм, а також стосовно правил охорони здоров’я тварин та рослин.

Регламент гармонізує контроль за виконанням вимог щодо всього агропродовольчого ланцюга. Положення Регламенту також застосовується до інших сфер контролю, таких як контроль захворювань тварин, засобів захисту рослин та виробництва органічних продуктів.

Запровадження оцінки ризиків. Згідно з Регламентом, органи влади повинні враховувати ризик для здоров’я людей, тварин або рослин та навколишнього середовища; ризик введення споживачів в оману; відповідність та надійність власних перевірок операторів тощо. Нові правила вимагають від органів влади також враховувати ймовірність шахрайства та оманливих дій.

Зобов’язання операторів та обов’язкові збори за контроль. Уточняється, що офіційний контроль може здійснюватися всіма операторами на всіх етапах виробництва, переробки, розповсюдження та використання тварин, товарів, речовин, матеріалів або предметів, на які поширюються правила агропродовольчого ланцюга. Тому оператори зобов’язані співпрацювати з органами влади та надавати доступ до їх обладнання, транспортних засобів, приміщень, комп’ютерів, документів та іншої необхідної інформації, а також тварин та товарів, що знаходяться під їх контролем.

Органи влади зобов’язані вести реєстр усіх операторів, що підлягають офіційному контролю. У свою чергу, оператори повинні надавати інформацію про свою діяльність, включаючи теле — та інтернет-продажі, а також приміщення/об'єкти, що знаходяться під їхнім контролем.

Для операторів вводяться обов’язкові збори за контроль, який здійснюється на заводах з переробки м’ясної продукції, виробництва молока, заводах рибного господарства; контроль у пунктах прикордонного контролю; контроль щодо тварин та рослин, продуктів тваринного та рослинного походження; певних товарів третіх країн тощо.

Крім того, нові правила прозорості вимагають від держав-членів ЄС публікувати детальну інформацію про методи та дані, що використовуються для обчислення зборів для кожної окремої категорії операторів та органів управління.

Прикордонний контроль за тваринами та товарами, що імпортуються до ЄС. Регламент встановлює загальні правила для контролю на кордонах за імпортом тварин/рослин, продуктів тваринного походження, інших продуктів/ товарів, які підлягають контролю під час в'їзду до ЄС. Система контролю за імпортом базуватиметься на оцінці ризику. Виконання зазначених функцій здійснюватиметься у пунктах прикордонного контролю.

agronews.ua

Україна та Японія погодили форму сертифіката для сирого молока та молочних продуктів від парнокопитних тварин. Це означає, що українські виробники зможуть продавати молоко в Японію.

Про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби. 

«Продовжуємо працювати в напрямку розширення співробітництва з нашими міжнародними партнерами, — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. — Це дуже добра новина для українських виробників, зацікавлених у експорті сирого молока та молочних продуктів: відкрито ринок одного з найбільших стратегічних партнерів для українського експорту харчових продуктів — Японії».

Новий ветеринарний сертифікат уже доступний на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Зараз Держпродспоживслужба співпрацює з міжнародними партнерами для розширення збуту по близько 30 країнах по різних товарних позиціях, серед яких — продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Україні потрібно успішно завершити трансформацію свого ринку молока, яка проходить в даний час. В кінцевому результаті повинні вирости якісні показники українського молока і молочних продуктів, а значить, перед ними відкриються двері на найбільш платоспроможні ринки світу.

Поки ж поголів'я корів в Україні зменшується котрий рік поспіль. Правда, за оцінкою компанії Pro-Consulting, даний процес поки не призводить до зниження виробництва молока, оскільки малопродуктивні корови в господарствах замінюються значно більш продуктивними. Це дозволяє повністю забезпечувати внутрішній попит на молоко, про що свідчать результати аналізу ринку молока в Україні, який виконаний Pro-Consulting.

Разом з тим, очікується, що загальне доїння українських корів все-таки знизиться після повного вступу в силу нового молочного стандарту, за яким на ринку має залишитися тільки три сорти молока — екстра, вищий і перший. Виробники молока другого сорту втратять багато можливостей збуту своєї продукції, що, до речі, може привести до зростання тіньового ринку. За прогнозами, обсяг молочного виробництва в Україні до 2030 року впаде до 8,8 млн тонн з нинішніх 10 млн тонн. Одночасно повинен підвищиться професіоналізм виробників і, як результат, якість даного продукту і його похідних. Головними постачальниками молока на ринок стануть середні і великі господарства, на яких будуть дотримуватися всіх вимог щодо утримання корів, доїння і подальшого поводження з отриманим молоком.

Відчують оновлення молочного стандарту і кінцеві споживачі. Як свідчать результати аналізу ринку молочної продукції в Україні, в даний час велика кількість масла, сиру, кисломолочних продуктів в нашій країні не відповідають очікуваному рівню якості. З підвищенням вимог до сирого молока ситуація повинна змінитися в кращу сторону.

У проекті держбюджету на 2018 рік передбачено 4 мільярди гривень на розвиток тваринництва.

Про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду.

Зокрема, кошти підуть на компенсацію ставок за кредитами.

«Через банківські установи ми будемо максимально компенсувати ставки за кредитами для будівництва нових ферм, молочнотоварних комплексів», — сказав Гройсман.

«Ми зробимо все, щоб кредити коштували символічні відсотки. Можливо, 3%. Треба дати доступ аграріям до дешевих і довгих ресурсів», — заявив він.

Верховна Рада голосуватиме за держбюджет у другому читанні в четвер, 7 грудня.

Рада 14 листопада прийняла за основу проект держбюджету на 2018 рік з показником дефіциту в розмірі 77,9 мільярда гривень, або 2,4% ВВП.

milkua.info за матеріалами epravda.com.ua