USDA опублікував прогнози розвитку світових ринків свинини у 2023 році

02-лист-2022

У 2023 році прогнозується зростання світового виробництва свинини на 1,0% до 111,0 млн. т. Це зростання в основному зумовлене збільшенням виробництва у Китаї (+2,0%). У США, Бразилії та Мексиці також прогнозується збільшення виробництва на 0,7%, 1,6% та 4,6% відповідно. Зростання вартості кормів та енергії, екологічні обмеження та зниження попиту означають зниження виробництва в ЄС та Великій Британії.

Хоча у 2023 році очікується зростання виробництва, світовий експорт знизиться на 1,6% до 10,5 млн. т. Це зумовлено, головним чином, зниженням попиту на імпорт з Китаю, де збільшення внутрішньої пропозиції витіснить необхідність імпорту. У 2023 році прогнозується зниження експорту з ЄС на 3,6% внаслідок меншої можливості поставок свинячого м'яса до Китаю, а також зниження виробництва. Очікується також зниження попиту на імпорт на Філіппінах (-18,2%), оскільки, незважаючи на проблеми з АЧС, політика сприяння імпорту закінчується наприкінці 2022 року.

euromeatnews.com

Більше новин
Brexit відкриває нові можливості для українських експортерів зерна та курятини
07-лют-2020

Вихід Британії з ЄС або так званий Brexit відкриває їй можливості знизити витрати на продовольство, зокрема завдяки вигідним договорам з Україною на поставки зерна та м’яса птиці. Про це повідомив голова Британсько-української торгової палати Бейт Томс, передає УНН.

"Після того, як Британія покине ЄС 31 січня 2020 року, вона матиме можливість продемонструвати переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство за допомогою сприятливих торгових договорів. Угода про вільну торгівлю з Україною, одним з найбільших світових виробників продовольства, дозволила б мати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами (за ту ж або більш якісну продукцію), ніж ті, що платять виробникам ЄС", - зазначив він.

На відміну від ЄС, Велика Британія є зацікавленим імпортером продуктів харчування і не буде виставляти Україні такі ж жорсткі умови, як це зробив ЄС.

"Торговельна позиція Великої Британії разюче відрізняється від позиції ЄС в цілому. Поряд з Японією, Південною Кореєю, Саудівською Аравією, Єгиптом, Росією та Китаєм Велика Британія є одним з найбільших світових чистих імпортерів продуктів харчування, що імпортує понад половину їжі, яку вона споживає, особливо зерна та птиці.

На відміну від Великої Британії, ЄС є головним чистим експортером продуктів харчування. Це пояснює різні підходи до торгівлі з Україною. Перш за все для захисту французьких та німецьких фермерів, ЄС обмежив імпорт продовольства з України, запровадивши високі тарифи. Це було на шкоду споживачам Великої Британії. Великій Британії потрібні дуже різні торгові умови з такими великими експортерами продовольства, як Україна", - зазначив він.

Велика Британія повинна надати пріоритет переговорам про ЗВТ з Україною, щоб зняти тарифні бар'єри на експорт продовольства до Великої Британії, вважає Бейт Томс.

"Поточна угода про глибоку та всеохоплюючу вільну торгівлю (DCFTA) з Україною є хорошим прикладом виду обмежувальних торгових умов, яких слід намагатися уникати Великій Британії. Договір про ПВЗВТ з Україною сильно обмежив український безмитний експорт зерна, птиці та інших ключових харчових продуктів до Великої Британії. Як наслідок, Велика Британія поки що не змогла багато імпортувати з України.

Україна може бути особливо важливою для Великої Британії, оскільки вона географічно відносно близька, тому їжу з України можна швидко транспортувати до Британії суходолом, залізницею або вантажівкою. Українське виробництво продовольства також відчуває стійке зростання, коли сільськогосподарський сектор країни продовжує модернізуватися. Якщо не обмежувати тарифи, український експорт високоякісної пшениці, кукурудзи, ячменю, птиці та інших важливих харчових продуктів повинен мати можливість повністю задовольнити підвищений попит Великої Британії в осяжному майбутньому та за значно нижчими цінами, ніж може запропонувати ЄС", - вказав він.

Також Бейт Томс зазначив, що Україна допоможе Британії вирішити потребу в продовольчій безпеці.

"У не надто віддаленому майбутньому для більшості країн вже не буде достатньої кількості продуктів харчування, і очікується, що ціни на продукти значно зростуть. Велика Британія, з чисельністю населення та обмеженою кількістю ріллі, може очікувати, що протягом наступних кількох десятиліть все більше залежатиме від імпорту продовольства.

Україна також значно виграє від того, щоб Велика Британія стала головним споживачем української сільськогосподарської продукції. Це не дало б країні зростати надмірно залежною від будь-якого ринку, такого як Китай, Індія чи Близький Схід", - наголосив він.

Джерело: УНН

Детальніше
Експерт: українська курятина завоювала Європу і підкорює світ
27-бер-2019

Українська курятина займає лідируючі позиції на ринках Європи. Про це УНН розповіла керівник аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB) Олександра Кищук.

"Основними ринками збуту тут були Нідерланди та Словаччина", - повідомила вона.

На світовому ринку курятини Україна також є провідним гравцем. За даними UFEB, за останні 5 років українські птахівники наростили експорт продукту на 78,5%. Але це - не межа, вважає Кищук. У 2019 році Україна збільшить поставки м'яса птиці за кордон на 16,6%.

"Загалом, міжнародна торгівля курятиною у 2019 році зросте на 6,1%", - додає експерт.

Втім, топові експортери світового ринку курятини - США та Бразилія - зменшать темпи експорту. За даними UFEB, у 2019 році американці поставлять за кордон 3,2 млн тонн м'яса птиці. Але це - всього на 2,8% більше, аніж у 2018 році.

Бразилія завершить 2019 рік із показником експорту у 3,8 млн тонн. Річний приріст поставок продукту за кордон зросте всього на 2,4%.

Тож, Україна закріплює свої позиції на світовому ринку курятини, коментує Кищук. Але говорити однозначно, що вона може скласти конкуренцію Бразилії, передчасно, додає вона.

"Складна економічна ситуація всередині країни вплинула на м’ясний сектор загалом. До того ж несприятливі погодні умови та низький внутрішній та експортний попит мав своє відображення – зниження.

Для прикладу, загальний обсяг експорту бразильського м’яса свійської птиці у лютому зріс на 2,2% проти 2018 року і становив 316,9 тис тонн. Україна долає даний показник за рік. Подібна ситуація з США – унікальна країна, яка лідирує і в імпорті, і в експорті", - розповіла експерт.

Сьогодні основним конкурентом України на світовому ринку курятини є Туреччина, вважає Кищук.

"Країна вже за січень відвантажила 37 тис. тонн м’яса, показник українського експорту станом на січень 2019 року - 29,3 тис. тонн", - пояснює вона.

Джерело: УНН

Детальніше
Ціни на більшість сортів м'яса в Україні вже досягли європейських
15-трав-2017

По більшості м’ясних позицій наші ціни вже на рівні європейських. Про це повідомив директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

«Швидше за все, розцінки на курку не будуть так сильно змінюватися, як на свинину чи яловичину тільки з однієї причини. Так як птахівників дотує держава, при цьому птахоферми не платять податок на землю і за оренду землі. Тому, як тільки така держпідтримка припиниться, зростання цін на курятину може скласти до 30%», — розповів Олексій Дорошенко. За словами експерта, вартість м’яса вже вперлася в межі купівельної спроможності українців.

 

З початку 2017 року, значно підскочили ціни на яловичину — на 11,7 грн (14%), свинину — 9 грн. (або 12%). На сьогодні середня ціна на яловичину становить 98,5 грн. за кілограм, свинину — 81,6 грн.

 

За матеріалами Golos.ua

Детальніше
Українські фермери почали активніше купувати за кордоном живу ВРХ
04-жовт-2021

Експорт вітчизняної великої рогатої худоби у січні-вересні 2021 року скоротився на 36,1%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, — до 37,2 тис. голів.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

У грошовому еквіваленті експорт живої ВРХ втратив 31,6% проти показника за аналогічний період 2020 року і склав $ 20,3 млн.

Найбільше вітчизняної живої ВРХ протягом січня-вересня цього року купували Узбекистан ($ 5,2 млн), Йорданія ($ 5,1 млн) та Ліван ($ 3,7 млн).

Імпорт живої ВРХ за три квартали 2021 року зріс на 15,5% проти показника за аналогічний період минулого року — до 3,6 тис. голів. Хоча ще за підсумками восьми місяців динаміка була низхідною.

У грошовому еквіваленті на закупівлю живої ВРХ за кордоном українські фермери витратили $ 8,4 млн — на 17,5% більше, ніж у січні-вересні 2020 року.

Найактивніше живу ВРХ протягом дев’яти місяців купували у Данії ($ 2,4 млн), Чехії ($ 1,7 млн) і Угорщині ($ 1,5 млн).

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок