Уряд вніс зміни до Типового договору оренди землі

25-серп-2022

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 921 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і від 29 грудня 2021 р. № 1438» приведено у відповідність до Закону України від 12 травня 2022 р. № 2247-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» постанови Уряду від 3 березня 2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» та від 29 грудня 2021 р. № 1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками».

В результаті цього внесено зміни до розділу «Інші права та обов’язки сторін*» Типового договору оренди землі, а саме, встановлено, що права та обов’язки сторін під час дії воєнного стану, його припинення або скасування в Україні або у відповідних окремих її місцевостях, визначаються з урахуванням пунктів 27, 28 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України, якими встановлено особливості регулювання земельних відносин саме під час дії воєнного стану, у разі його припинення або скасування.

Також відповідно до постанови КМУ від 19 серпня 2022 року № 921 продовжено строк реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками до 2023 року.

minagro.gov.ua

Більше новин
Стамбульська угода про розблокування українських портів для вивезення зерна: що це дасть Україні?
25-лип-2022

Завдяки розблокуванню експорту через чорноморські морські порти українські фермери зможуть реалізувати свою продукцію, отримати за неї гроші та рівно через місяць — сіяти пшеницю.

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський в ефірі національного марафону «Єдині новини» прокоментував, як він оцінює та що означає Стамбульська угода про розблокування українських портів для вивезення зерна між Україною, Туреччиною та ООН.

«Це було критично важливо. Наші фермери отримували зараз, через блокування портів, як ніколи малі гроші, бо всі затрати йшли на логістику. Дуже дорого коштувало і коштує вивезення українського зерна до польських, балтійських, румунських та інших портів», — підкреслив Міністр.

Разом з тим, він додав, що ці маршрути і надалі будуть зберігатися і розвиватися, тому що нам тепер потрібно мати альтернативу напостійно.

Тепер завдяки розблокуванню портів українські фермери зможуть експортувати мільйони тонн урожаю, збір якого вже розпочався, щоб не було голоду. Вони отримають гроші і рівно через місяць матимуть змогу знову сіяти пшеницю, зазначив Микола Сольський.

Він акцентував, що укладена угода — це результат значної роботи всіх, хто мав до неї відношення, — від керівництва країни до переговорників, зокрема військових і не тільки. І вона дасть сильний результат.

«Угода відбулася повністю на українських умовах — рівно так, як ми звільняли з військовими Чорне море та північ України», — наголосив Міністр.

Як розповів Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, одночасно буде розблоковано три порти: «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний».

Під егідою ООН буде створено Спільний координаційний центр, до складу якого мають увійти представники Турецької Республіки, України, Організації Об'єднаних Націй та Російської Федерації, які надали гарантії щодо безпечного пересування суден, які братимуть участь у транспортуванні зерна та продуктів харчування з українських портів.

«Для дотримання домовленостей у Туреччині створять Інспекційні групи з числа представників усіх сторін, які будуть забезпечувати перевірку вантажів і персоналу, які прямують до українських портів або виходять з них. Інспеція буде проходити винятково в гаванях, на вході та виході Турецької протоки. Спільна інспекція убезпечить наші порти від входу „троянських конів“ під виглядом цивільних суден», — пояснив Олександр Кубраков.

Він підкреслив, що діяльність та контроль в українських портах Одеса, Чорноморськ і Південний здійснюватиметься під владою та відповідальністю України. Тобто контроль над українськими портами повністю залишається за українською стороною. Рух жодних інших суден, окрім тих, які мають забезпечувати експорт зерна та пов’язаних з ним харчових продуктів не передбачається.

Документ діятиме протягом 120 днів із дня підписання і може бути продовжений на такий самий період, якщо одна зі сторін не повідомить про намір припинити його дію.

minagro.gov.ua

Детальніше
Що відбувається на молочному ринку?
11-квіт-2022

Абсолютно всі фермерські господарства України постраждали через війну, особливо ті, які знаходяться в регіонах, де проходили чи проходять бойові дії.

У довоєнні роки виробництво молока в Україні щорічно зменшувалось. В останні 5 років (з 2017 року) цей спад становив 2−6% щороку. Зумовлювалось це насамперед скороченням поголів'я, динаміка спаду якого була глибшою і становила 6−11% щорічно. Виробники сирого молока позитивно впливали на статистику шляхом підвищення продуктивності надоїв, що відбувалось переважно на молочнотоварних фермах, пише пресслужба проєкту «Сімейні молочні ферми».

З 24 лютого кожного дня з’являються численні новини про руйнування підприємств, населення, в тому числі й ферм.

Що ж насправді відбувається на молочному ринку?

Згідно з аналітикою Асоціації виробників молока, до кінця року загальна чисельність промислового поголів'я скоротиться з 423,7 тис. до 394,2 тис. голів (-7,4%). І це тільки за умови, що радіус просування ворога залишиться незмінним. За попередніми прогнозами, виробництво промислового молока у 2022 році може скоротитися на 19,5% — з 2,75 млн тонн до 2,21 млн. Проте показники падіння можуть бути значно вищими, адже продуктивність корів уже зараз знизилася на 15−70%, залежно від регіону.

Сьогодні від війни найбільше постраждали 10 областей. Саме там було сконцентровано 43,2% всього промислового поголів'я та 42,3% валу молока. Найбільшу частку молока давали — Чернігівська (8,9% всього промислового молока), Харківська (8,9%), Київська (8,2%), Сумська (5,9%) та Житомирська (4,3%) області.

Але яка загальна картина? Адже промисловий сектор — це лише 32% усього молока в країні… до війни.

Аналітики проєкту «Сімейні молочні ферми» зробили власні розрахунки, використовуючи дані попередніх періодів, враховуючи теперішню ситуацію по регіонах та впливові фактори на ринку. Дані вражають. Лише за I квартал 2022 року Україна втратила близько 300 тис. т молока. При такій ситуації, до кінця поточного року держава недоотримає близько 2 млн т молока! 2 млн т молока — саме на стільки скоротилося виробництво за останні 7 довоєнних років! І це — оптимістичний сценарій.

Переробники продовжують надавати перевагу промисловому молоку, хоча і на нього знизили закупівельну ціну. Сировина від господарств населення подешевшала найкритичніше, за місяць середня закупівельна ціна молока від населення знизилась на 25%: з 8 грн/кг до 6 грн/кг. Подекуди фермери говорять і про 5 грн/л. Дехто із них взагалі втратив можливість реалізації через логістичні та інші причини.

На прилавках магазинів та супермаркетів молочка подорожчала. Молокопродукти за місяць війни додали у ціні в середньому 5%. Імпорт вже майже «не тисне»: усі довоєнні запаси майже розпродали, нових практично немає.

Що відбувається? Собівартість виробництва зросла як для постачальників — виробників молока, так і для переробників. Конкуренція суттєво зменшилась через обмеження імпорту. Попит не зменшився: хоч чимало українців і виїхало закордон, але і працює всього 60−65% переробників.

Під тиском війни, дефіцитів, збільшення цін на корми, пальне та утримання господарства зменшилась вартість сирого молока. Виробляти молоко фермерам, виходить, зовсім не вигідно. Але ж вони критична маса у структурі виробників! До війни саме частка населення складала 68% від всього обсягу виробництва молока.

Хоча скорочення обсягів поставки молока для переробки (прогнозовано на 22%), зумовить зростання частки закупівлі молока саме від населення. Однак поки на фермерів звернуть увагу молокозаводи може бути запізно.

Саме тому селянським фермерським господарствам, в тому числі Сімейним молочним фермам надзвичайно важлива допомога та підтримка. Адже вони виробляють критичний для кожного українця продукт. А ще це економіка та продовольча безпека. Крім цього, фермери — надійна благодійна підтримка, вони постійно передають молоко та інші продукти харчування ЗСУ, біженцям, територіальним громадам та надають прихисток всім хто цього потребує.

Детальніше
Світовий банк виділив Україні перші гроші для інвестицій від початку повномасштабної війни
23-вер-2022

Гроші будуть спрямовані через цільовий фонд загальним об’ємом в 250 млн дол., яким керує американсько-українська інвестиційна компанія Horizon Capital.

Вона інвестуватиме у швидкозростаючі технології, а також експортно-орієнтовані компанії, що працюють переважно в Україні та Молдові.

Очікується, що разом з IFC — International Finance Corporation до інвестицій в Україну найближчим часом приєднаються й інші потенційні інвестори, серед яких такі банки і фонди:

  • Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)
  • Німецька корпорація з інвестицій та розвитку (DEG)
  • Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються (SIFEM)
  • Голландська фінансова компанія для країн, що розвиваються (FMO)
  • Western NIS Enterprise Fund
  • Фонд Рокфеллера та інші.

 me.gov.ua

Детальніше
Колумбія може стати одним з торгових хабів для українського продовольства - Магалецька
13-груд-2021

За умови подальшої активної роботи влади і бізнесу і при достатній увазі до регіону Південної Америки, в найближчі 3 роки Україна може наростити експорт продовольчої продукції до Колумбії в 3 рази. Про це на своїй сторінці в мережі Facedook написала голова Держпродспоживслужби України Владислава Магалецька, підбиваючи підсумки візиту в зазначену країну, повідомила 13 грудня прес-служба відомства.

"Колумбія може стати одним з торгових хабів для українських товарів, оскільки дана країна має велику кількість угод про вільну торгівлю з країнами регіону - в рамках Андської співдружності, з країнами Південного трикутника, Чилі, МЕРКОСУР та ін. А українські товари тут поки що представлені дуже і дуже слабко, незважаючи на значний потенціал", - наголосила В.Магалецька.

Також вона уточнила, що в ході візиту обговорювалися питання експорту української продукції птахівництва, ветеринарних препаратів, кормових добавок, кондитерських виробів, алкоголю, квасолі, соняшникової олії та шроту.

АПК-Інформ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок