Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище

25-жовт-2022

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Більше новин

У 2016/2017 МР експорт зернових зріс майже на 5 млн тонн

06-лип-2017

За попередніми підсумками 2016/2017 маркетингового року, експорт зернових культур та борошна склав 44 441 тисячу тонн, що на 4 954 тисячі тонн більше ніж у попередньому періоді.

Зокрема, було експортовано:

- пшениці – 17 531 тисяча тонн (+592 тис. тонн до попереднього МР);

- кукурудзи – 20 703 тисячі тонн (+3 294 тис. тонн до попереднього МР);

- ячменю – 5 354 тисячі тонн (+941 тис. тонн до попереднього МР);

- жита – 11,4 тисячі тонн (-7 тис. тонн до попереднього МР);

- інших зернових – 304 тисячі тонн (+61 тис. тонн до попереднього МР);

- борошна – 402,9 тисячі тонн (+54 тис. тонн до попереднього МР).

Нагадаємо, що Рада ЄС схвалила обсяги торговельних преференцій для України зі ставкою «0%» ввізного мита на низку груп товарів.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше

Ціни на молоко-сировину знову зростають

28-жовт-2019

У жовтні ціни на молоко-сировину продовжили зростання.

Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

Так, екстраґатунок подорожчав на 13 коп. і коштує в середньому 10,66 грн/кг. Вищий додав 18 коп., його вартість в середньому складає 10,04 грн. кг. Перший ґатунок зріс на 16 коп. з середньою ціною 9,69 грн/кг. Різниця між гатунками: екстра-вищий ― 62 коп., вищий-перший ― 35 коп. Середньозважена ціна трьох гатунків ― 10,13 грн/кг.

Ціни на екстраґатунок у північному регіоні коливаються в межах 9,6−10,9 грн/кг, центральному ― 10−10,86 грн/кг, південному ― 9,6−10,92 грн/кг, східному ― 9,78−10,8 грн/кг.

«Жовтневе підвищення цін є типовим явищем в умовах сезонного скорочення виробництва молока та зменшення надходження його у переробку. Проте в нинішньому році переробники зіштовхнулись із серйозною проблемою дефіциту молока задовго до сезонних коливань. Причина цього ― масове скорочення поголів'я корів як серед підприємств, так і серед населення. Таким чином, на додачу до фактору зменшення дійної худоби нашарувався фактор сезонності, наслідком якого було чергове підвищення цін у жовтні», — коментує Володимир Андрієць.

За прогнозами експерта дефіцит сирого молока і надалі буде. При цьому настрої у колах учасників молочного бізнесу досить негативні, вони в ці дні активно скорочують дійне стадо, а деякі навіть повністю позбуваються молочного бізнесу. Така тенденція й надалі буде продовжуватися, допоки державою не буде створено справедливих умов та рівноцінних можливостей участі фермерів у ринку землі та прогнозованої держпідтримки.

Умови, що склалися, спровокували зростання імпорту молочної продукції з сусідніх європейських країн на 49%. Україна стрімко перетворюється з експортера молочної продукції на імпортера, а вітчизняна продукція починає втрачати конкурентоспроможність.

«Ціна на сире молоко є максимальною та перебуває на межі ринкової конкурентності, що буде обмежувати подальше її зростання. Підтримку в конкурентності вітчизняній продукції може надати ослаблення національної валюти, яка наразі, поки що, демонструє стійкість», — підкреслює аналітик.

Аналітичний відділ АВМ

Детальніше

Агросектор вийшов в лідери за рівнем рентабельності

13-серп-2021

Рівень рентабельності діяльності підприємств сільського, лісового і рибного господарства за підсумками 2020 р. склав 13,5% і став найвищим серед всіх видів економічної діяльності в Україні. Про це повідомив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні інституту.

Загалом рентабельність діяльності всіх підприємств України в 2020 році склала 1,1%. Найвищий після сільського господарства рівень - у сфері фінансової та страхової діяльності - 12,6%, сфері охорони здоров'я та надання соціальної допомоги - 12,2%, а також сфері інформації та телекомунікацій - 6,4%. Половина видів економічної діяльності були збитковими, в тому числі промисловість (-1,1%) і будівництво (1,0%). Найнижчий рівень у підприємств сфери операцій з нерухомим майном (-16,3%), тимчасового розміщення та організації харчування (-12,5%), мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (-11,9%), зауважив Юрій Лупенко.

Разом з тим, підкреслив він, результат операційної діяльності підприємств більшості видів економічної діяльності, крім згаданих сфер операцій з нерухомим майном (-5,4%), тимчасового розміщення та організації харчування (-8,9%), мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (-9,6%), був позитивним - рівень рентабельності склав 6,5%. Найвищим цей показник також був в сільському, лісовому і рибному господарстві - 18,4%. У 2019, нагадав учений, рентабельними були всі види економічної діяльності. При цьому сільське господарство (за КВЕД) займало третє місце за рівнем рентабельності - 15,6% проти 7,7% в цілому по економіці. «Таким чином, в умовах загального спаду економіки 2020 року підприємства сільського господарства забезпечили найкращі показники ефективності економічної діяльності», - підсумував Юрій Лупенко.

agroportal.ua

Детальніше

Використання антибіотиків у тваринництві ЄС значно скоротилося

01-лип-2021

У тваринництві Європейського Союзу (ЄС) тепер застосовується менше антибіотиків, ніж при лікуванні людей, наголошується в доповіді, підготовленій групою європейських організацій. Таке спостерігається вперше і є наслідком зусиль, що вживаються владою ряду країн по скороченню використання кормових антибіотиків протягом останніх кількох років.

Зокрема, аналітики відзначають, що використання класів антибіотиків під назвою поліміксини за останні пару років скоротилося в два рази. Це досягнення особливо важливо, тому що поліміксини сьогодні активно застосовуються в лікарнях при лікуванні інфекцій, стійких до інших класів антибіотиків. При цьому наголошується, що потенціал скорочення використання кормових антибіотиків ще повністю не вичерпаний.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше