Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище

25-окт-2022

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Читайте также:
Какие государства будут стимулировать рост мирового рынка молока?
16-янв-2018

Согласно докладу Еврокомиссии, развивающиеся страны в ближайшем будущем станут стимулировать рост мирового производства молока.

Ожидается, что к 2030 году мировое производство молока превысит 1 млрд т. Это означает ежегодный прирост в 16 млн т, что сопоставимо с среднегодовым ростом последнего десятилетия.

Согласно прогнозам, на долю Индии придется 35% роста, что связано с ростом спроса и потребления молокопродуктов. Однако эксперты не ожидают, что именно Индия каким-либо способом повлияет на глобальную торговлю, за исключением случаев, когда цена на сухое обезжиренное молоко будет подниматься.

В Китае ожидаемый уровень роста производства молока будет значительно ниже (+700 тыс. т/год). Однако в других азиатских странах ожидается более высокое предложение молока, в среднем ежегодный рост на 2,3 млн т, главным образом в Пакистане. В Африке рост производства молока (+1,3 млн. т/год) будет наблюдаться главным образом в восточных районах.

Ожидаемый рост в развитых странах ЕС (в среднем 1,4 млн т/год) будет выше прогнозируемого роста в Новой Зеландии и США — основных конкурентах ЕС.

В Новой Зеландии доступность пастбищ является основным фактором, который ограничивает значительное увеличение выхода молока в стадах. Ожидается, что производительность будет расти, но медленнее, чем в последнее десятилетие. Добыча молока за 2010−2014 гг увеличилась на 23% отчасти благодаря увеличению поголовья скота, отчасти с прогрессом в надоях.

В США ожидается устойчивое увеличение производства молока (+1% в год). Внутренний рынок поглотит значительную долю этого дополнительного молока из-за роста населения (+ 0,7% в год) и непрерывного незначительного увеличения потребления на душу населения.

milkua.info по материалам dairynews

Узнать подробнее
В Украине стартует европейский проект по безопасности пищевых продуктов
09-дек-2019

В Украине запускают совместный украинско-европейский проект в сфере безопасности пищевых продуктов, здоровья и благополучия животных.

Как сообщает Госпродпотребслужба, проект начинается с целью обеспечения повышения функциональности услуг в сфере безопасности пищевых продуктов, здоровья и благополучия животных, а также системы контроля и инфраструктуры Украины.

«Деятельность проекта тесно связана с обязательствами Украины в рамках Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, в частности в части приближения законодательства в сфере санитарных и фитосанитарных мер», — рассказывает Ольга Шевченко, и.о. председателя Госпродпотребслужбы.

Проект ставит перед собой следующие задачи:

усиление законодательной базы;

обучение специалистов;

обеспечение своевременной информированности потребителей и заинтересованных стейкхолдеров в функционировании новой Госпродпотребслужбы;

повышение уровня ответственности власти, бизнеса и общественности.

«Главной целью проекта является содействие внедрению всеобъемлющей зоны свободной торговли путем приведения украинского законодательства в сфере СФО в соответствие с законодательством ЕС. Мы стремимся поддерживать тесную связь с указанными инициативами для обеспечения лучшей координации действий и эффективного использования ресурсов», — добавляет Викторс Ґрапманис, руководитель проекта.

agravery.com

Узнать подробнее
Кабмин готовит поправки в постановление о карантине — торговать позволят оптовикам пищевой продукцией, СЗР и ветпрепаратами
23-мар-2020

Чтобы избежать в Украине дефицита поставок продуктов питания в магазины и коллапса с продажей ветпрепаратов, СЗР, кормов для животных и семян, правительству следует оперативно внести изменения в постановление о карантинном мероприятии от 16 марта 2020 № 215.

Это следует из анализа положений данного документа. Постановление № 215 определяет ряд мер для борьбы с коронавирусом и уточняет предыдущее постановление КМУ от 11 марта 2020 № 211, которым с 12 марта по 3 апреля 2020 г. года ввели карантин по всей территории Украины, пишет agropolit .com.

Поэтому постановление № 215 предусматривает запрет «работу субъектов хозяйствования, которая предусматривает прием посетителей, в том числе предприятий общественного питания (ресторанов, кафе и т. п.), торгово-развлекательных центров, других учреждений развлекательной деятельности, фитнес-центров, учреждений культуры, торгового и бытового обслуживания населения, кроме розничной торговли продуктами питания, топливом, средствами гигиены, лекарственными средствами и изделиями медицинского назначения, средствами связи, производства банковской и страховой деятельности, а также торговой деятельности и деятельности по предоставлению услуг по общественному питанию с применением адресной доставки заказов при условии обеспечения соответствующего персонала средствами индивидуальной защиты».

Тревогу по отдельным положениям № 215 забили раньше в ЕБА, мол, непродовольственные магазины, специализирующиеся на торговле кормами для животных, ветаптеки и ветеринарные клиники должны быть включены в перечень важных объектов, которые должны оставаться открытыми в течение карантина.

Впрочем, это не весь перечень жалоб от бизнеса, которые полетели к правительству.

«В данном перечне нет упоминания, что под запрет не попадают оптовая торговля пищевой продукцией, пестицидов, химикатов, кормов для животных, семян и посевного материала и ветеринарными препаратами. Поэтому оптовые продавцы продуктов не хотят работать, потому что в условиях постановления № 211 они подвергаются наказанию. То же с продажами агрохимии и Ветаптеки, поэтому две группы (владельцы магазинов и аграрии) напряглись и ожидают дефицита, если правительство оперативно не внесет изменения в свое постановление», — рассказывает один из предпринимателей, который причастен к сфере торговли.

Вызывает вопросы у бизнеса и пункт о перевозке в одном транспорте до 10 человек.

«Условия такой доставки действуют и для работников предприятий, а их же может быть сотня, тысяча и более на одном предприятии. Это по сути останавливает производственный процесс, чего тоже нельзя допускать в условиях углубления экономического кризиса», — дополняет еще один предприниматель.

В ближайшее время постановление должны изменить, внеся в него соответствующие поправки.

«Никакого дефицита не будет — ни с едой, ни с СЗР, кормами или семенами. Мы сейчас работаем над тем, чтобы быстро исправить эту ситуацию и решение уже будут к следующему заседанию Кабмина, ориентировочно в среду», — говорят в правительстве.

Узнать подробнее
Збитки від загибелі тварин та пошкодження тваринницьких ферм становлять приблизно 2 млрд гривень
14-нояб-2022

Російська агресія завдала значної шкоди аграрному сектору та спричинила суттєві збитки, як для держави в цілому, так і для виробників с\г продукції та домогосподарств.

Як війна вплинула на українське тваринництво, скільки господарств знищено та як відновлювати галузь на деокупованих територіях, — про це в ефірі інформаційного марафону на «Суспільному» розповіла начальник управління тваринництва та племінної справи Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Олена Дадус.

Наразі наявна інформація, надана військовими адміністраціями, щодо збитків на підконтрольних та деокупованих територіях.

Найбільше постраждали Чернігівська, Харківська, Сумська, Київська, Донецька, Луганська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, де на початку поточного року було сконцентровано по усіх категоріях господарств: поголів'я ВРХ — 25,3%, корів — 25,8%, свиней — 31,5%, овець та кіз — 28,2%, птиці - 24,9%. Виробництво продукції тваринництва: м’яса — 20%, молока — 28,7%, яєць — 44,8%. Загалом, скорочення в галузі від загального обсягу, порівняно з минулим роком, становить 15%.

«Близько 2 млрд гривень — це збитки від загибелі тварин та пошкодження й руйнування тваринницьких ферм. Наразі підтверджений обсяг 6 тисяч голів корів, до 100 тис поголів'я свиней, понад 3.5 млн голів птиці втрачено. 206 підприємств зруйновані або пошкоджені», — зазначила Олена Дадус.

Вона підкреслила, що підприємства продовжують фіксувати збитки, збирати доказову базу.

Наразі Мінагрополітики розробляє алгоритм фіксування й розрахунку збитків, завданих особистим селянським господарствам, внаслідок загибелі сільськогосподарських тварин, птиці, бджолосімей, власниками яких вони були

Попри значні втрати та скорочення виробництва, загрози продовольчій безпеці країни немає.

«Працюючі підприємства повністю забезпечують потребу внутрішнього ринку, в молочних, м’ясних та інших продуктах. Вдається задовольняти й експортний попит. Також держава дбає про внутрішньопереміщених осіб і забезпечення їх необхідними продуктовими наборами, в тому числі довготривалого зберігання», — сказала Олена Дадус.

Для відновлення тваринництва в Україні діють державні програми пільгового кредитування та надаються гранти від міжнародних донорів.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок