Укрдержфонд почав прийом заявок на кредитування фермерів

На початку впровадження аграрних розписок в Україні виробники оформляли їх в основному під заставу майбутнього урожаю традиційних олійних та зернових культур. Проте зараз до цього процесу вже додатково залучено 25 сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту «Аграрні розписки в Україні», яке відбулося 6 листопада. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, керівник програми з розвитку фінансування агросектору міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку Лія Сорока, Директор Швейцарського бюро співробітництва Хольгер Тауш, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Групи Світового банку Хелен Фейрлемб, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується проект із впровадження аграрних розписок. Лише за 10 місяців 2018 року виробники залучили 3,3 млрд грн, а це 75% від загальної суми, оформивши 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми були акцентовані на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», — відмітила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що за всю історію існування в Україні аграрних розписок 90% видано малим та середнім виробникам. Такі цифри підтверджують державну політику від Уряду та Мінагрополітики, яка спрямована на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників.

Вона зауважила, що за три роки функціонування проекту, який розпочався із формування законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрних розписок на 4,5 млрд грн, до Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

Всі організатори та партнери проекту налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики зі свого боку працюватиме над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота Міністерства із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо запуску аграрних розписок як цінних паперів на фондовий ринок.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також заінтересований фінансовий сектор — деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампаній», — резюмувала Олена Ковальова.

minagro

23 лютого, Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа обговорив із представниками Європейської бізнес асоціації шляхи вирішення проблеми фальсифікації молочних продуктів, які виробляються та реалізовуються на українському ринку.

Зокрема, учасники проаналізували питання присутності в молочних продуктах немолочного білка, у тому числі — рослинних жирів, різних харчових добавок та наповнювачів, яких, згідно з вимогами до молочних продуктів, вони не повинні містити.

Також присутні проаналізували механізми покращення контролю за якістю молочної сировини, яка надходить до молочнопереробних підприємств, проблему електронної торгівлі молочними продуктами та перспективи впровадження норм Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» (№ 2042) щодо перевірок та впровадження системи НАССР.

«Згідно з нормами українського законодавства, один і той же інспектор не може перевіряти систему НАССР на підприємстві, а потім перевіряти цього ж оператора ринку щодо виконання вимог законодавства. Тут виникає конфлікт інтересів: якщо він вже перевірив чинну систему НАССР, то потім не буде зацікавлений фіксувати порушення, бо таким чином він сам засвідчує, що його попередня перевірка була виконана неякісно. Тут запроваджується взаємний контроль і він передбачений напряму вимогами закону», — наголосив Володимир Лапа.

«Ми використовуємо також можливість здійснення державного моніторингу в частині безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, для чого зразки продукції будуть вибиратися та аналізуватися на вміст немолочних жирів. Розраховуємо на те, що вже в поточному році ця робота дасть позитивний результат», — наголосив Голова Держпродспоживслужби.

consumer

За вересень Україна експортувала загалом 6,9 млн т зернових та олійних культур, вийшовши на довоєнні показники. Зернові коридори працюють, вони довели свою ефективність, але Україні слід глибше інтегруватися у європейську логістичну систему, що стане додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу.

Про це заступник голови ВАР Денис Марчук розповів під час брифінгу на тему «Результати діяльності зернових коридорів» у Медіацентр Україна — Укрінформ.

«Портами Одеси у серпні ми експортували 1,7 млн т продукції, у вересні ця цифра складає 3,8 млн… Тобто сумарно всіма шляхами експортували майже 7 млн т. Це означає, що Україна вийшла на довоєнний період експорту. Поточна динаміка демонструє фактичне виконання Україною її зобов’язань. Як експортно орієнтована держава, ми показуємо усьому світу, що усі позиції, підписані у Стамбулі, працюють… Нам важливо, щоб продовжував працювати „зерновий коридор“ взимку, влітку та навесні», — наголосив Денис Марчук.

За його словами, Україна повинна надалі інтегруватися у європейську логістичну систему.

«Логістичне питання гостро стоїть перед агросектором. Минулого тижня в Брюсселі відбулося обговорення розширення логістичної співпраці України з ЄС, за участі міністра аграрної політики і продовольства Миколи Сольського. Адже незважаючи на функціонування „зернових“ коридорів, ми не полишаємо надію на співпрацю з нашими європейськими партнерами. Витрати на логістику становили 80−90% від вартості продукції, яку реалізовували аграрії, тому розглядаються можливості збільшення кількості „сухих“ перевалочних пунктів, на яких можна було б перевантажувати зернові. Ведуться перемовини щодо розширення залізничного сполучення. Потрібно збільшити кількість пропускних пунктів на західних кордонах. Одне з ключових питань — транспортування соняшникової олії, задумано масштабний проект. Якщо нам вдасться інтегруватися у європейську логістичну систему, то це буде додатковим інструментом по нарощуванню експортного потенціалу України».

uacouncil.org

У 2017 році Dairy Global повідомив про технології для виведення молочної худоби з високою імунною відповіддю (HIR), яка дозволила виявити найбільш перспективних тварин.

Ця племінна технологія була винайдена кілька років тому дослідниками в Університеті Гвельфів в Онтаріо. Спочатку метод випробували на свинях, а потім протестували і залишили до застосування на молочному худобі. Технологія в даний час продається по всьому світу канадською компанією з виробництва молочної генетики Semex під назвою Immunity +.

Технологія HIR дозволяє ідентифікувати тварин, які мають низьку, середню і високу імунну відповідь, або безпосередньо антитілами (AMIR), і/або опосередкований клітинами (CMIR).

Відповідь AMIR включає в себе захист від хвороботворних мікроорганізмів, таких як бактерії, які атакують ззовні клітини, в той час як CMIR включає віруси і т.д., які пошкоджують клітину, опинившись всередині.

AMIR вимірюється за допомогою аналізу крові (кількість присутньої активності антиген-специфічних антитіл), а CMIR — за допомогою тесту на шкірну складку (ступінь зміни товщини шкіри після введення антигену). Ознаки імунної відповіді успадковуються з однаковою величиною для великої рогатої худоби і свиней, близько 25%.

Раніше дослідницька група доктора Маллард використовувала запатентовану систему тестування HIR в масштабному проекті під назвою «Проект на 5000 корів» за участю тварин з Онтаріо, Квебеку і Альберти.

«Фенотипи AMIR і CMIR були визначені для кожної тварини з використанням системи HIR, а генотипи визначалися за допомогою аналізу ДНК, виділеної з волосяних фолікулів, — пояснює д-р Лаурі Вагтер-Лесперенс, керівник проекту по імуногенетиці і менеджер з регуляторних питань для HIR в Університеті Гвельфа. — Це призвело до розробки прогностичного тесту геноміки, який тепер доступний як частина нової селекційної програми Semex „Elevate“. Це означає, що виробники тепер можуть визначити, чи мають їх корови „імунітет+“, або мають високу, середню або низьку імунну відповідь від зразка ДНК».

У потомства корів з високим імунітетом випадки захворюваності очікувано виявилися значно нижче в порівнянні з середніми і слабкими імунними відповідачами.

Д-р Вагтер-Лесперенс пояснила, що завдяки цим знанням виробники можуть приймати більш обґрунтовані рішення про розведення і відбракування корів по кожному фенотипу імунної відповіді.

Шеннон Картрайт, в той час аспірант лабораторії Маллард, зазначила, що у корів з високим AMIR поширеність інфекційного пальцевого дерматиту зустрічається набагато рідше, ніж у великої рогатої худоби із середнім або низьким рівнем AMIR.

Dairynews