Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом

21-трав-2019

Україна не відповідає визначенню аграрно-сировинної економіки. 

Про це в інтерв'ю Радіо НВ заявила в.о. міністра агрополітики Ольга Трофімцева.

«Якщо порівнювати з деякими аграрно-сировинними країнами Африки чи Азії, то Україна точно не відповідає цьому класичному визначенню», — додала вона.

Трофімцева зазначила, що український АПК за останні років п’ять почав досить швидко наздоганяти європейські країни.

«Якщо подивитись на АПК України і порівняти його з АПК Польщі, іншої європейської країни, то по багатьох параметрах ми вже попереду. Особливо, якщо говорити про технології та технологічність, про рівень виробничої ефективності наших аграрних підприємств», — заявила в.о. міністра.

За її словами Україна вже почала експортувати аграрні технології (агротех) до західних країн.

«Україну вже визнають в Європі агротехнологічним хабом», — резюмувала Трофімцева.

Нагадаємо, Кабмін призначив Ольгу Трофімцеву в.о. міністра аграрної політики 6 лютого 2019 року.

milkua.info

Більше новин
У господарствах населення перестануть купувати молоко з 1 липня 2018 року: Чи готові фермери?
09-січ-2018

Згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, українські переробники молока мають відмовитися від закупівель молочної сировини від населення з 1 липня 2018 року, з перехідним періодом до 2022 року.

Все через санітарні вимоги до молочної сировини, які прописані в угоді. Цим критеріям не відповідають 75% всього молока, що виробляють в Україні. Більша частка майбутнього неліквіду припадає на господарства населення.

Відмовитись від молока 2 ґатунку намагались ще у далекому 2004 році, коли підписали угоду зі Світовою організацією СОТ. Тоді, з економічних міркувань, не стали цього робити, адже для багатьох домогосподарств це єдине джерело доходів.

В Асоціації виробників молока чекають, що заборона підвищить якість молока. Для цього фермерам надали перехідний період, кажуть там. І на кінцеву ціну заборона не повинна вплинути.

«До подорожчання кінцевого продукту, який надходить у роздрібну торгівлю, на думку фахівців, це не призведе, бо чим вища якість сировини, тим менше витрат на її переробку. Відповідно, можна буде підвищити закупівельну ціну без зростання вартості кінцевого продукту — принаймні теоретично», — заявили в асоціації та запропонували державі відшкодовувати фермерам вартість придбаних доїльних апаратів, а приватним підприємцям — кооперуватись.

«Дієвим заходом є кооперація: маючи доїльний апарат, можна обслуговувати не одну-дві корови, а значно більше, залежно від продуктивності апарата. Вкрай важливо створити на місцях невеликі пункти збирання молока, де відбуватиметься його охолодження. На це варто спрямувати частину грошей, запланованих у бюджеті на підтримку фермерства», — наголосили там.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, фермери не розраховують на держпідтримку: за 8 місяців 2017 року державні дотації отримали лише 30% зі 135 учасників об'єднання, аж 10 мільйонів гривень на всіх.

«В кінцевому варіанті бюджету 2018 року, ухваленому Верховною Радою, кошти в розмірі 4 мільярдів перекочували на державну підтримку тваринництва — наче теж непогано, але загалом їх планують використати на часткове відшкодування вартості побудови тваринницьких комплексів. Але, щоб отримати згадане відшкодування, треба спочатку побудувати комплекс на власні кошти, а де їх взяти? Сільська громада самотужки не потягне», — заявила вона.

milkua.info за матеріалами ukurier

Детальніше
Новий випадок африканської чуми свиней на Київщині
26-жовт-2020

Минулого тижня Міська рада міста Фастів, що на Київщині повідомила про новий спалах африканської чуми свиней. Захворювання виявили у одному з господарств у силі Триліси.

Наразі місцева влада називає ситуацію з поширенням АЧС в районі «контрольованою» та вживає заходів задля локалізації хвороби.

«Відповідно до інструкції з боротьби з АЧС виділяються три зони. Безпосереднє вогнище АЧС, зона Захисту та зона Нагляду. В кожній із цих зон проводяться відповідні заходи. У вогнищі АЧС знищуються і спалюються всі свині, у зоні Захисту свині забиваються на визначеному переробному підприємстві чи забійному пункті з подальшою термічною обробкою. В зоні Нагляду за усім поголів’ям свиней встановлюють нагляд. У даному випадку с. Триліси відносяться до зони Захисту. У зонах захисту та нагляду забороняється торгівля продуктами з свиней, крім продуктів, підданих термічній обробці з переробних підприємств», – йдеться у повідомленні на офіційному порталі Фастівської міської ради.

Meat-Inform

Детальніше
Найбільший виробник молочки в Україні не зупинив жодного заводу
07-бер-2022

Група компаній «Молочний Альянс», що є найбільшим виробником молочки в Україні, зараз працює майже з повним завантаженням.

Про це Forbes повідомив голова наглядової ради компанії Сергій Вовченко, пише agronews.ua.

«За період війни були дні, коли ми приймали на 100 тонн молока в день більше, ніж до початку бойових дій», — розповідає бізнесмен. Причина в тому, що деякі переробники зупинилися, і фермери просили «Молочний Альянс» забрати молоко.

Що ж стосується потужностей самої групи компаній, то, за словами Вовченка, наразі працюють всі підприємства групи. В строю навіть завод у Баштанці, що під Миколаєвом. Виробництво там припиняли лише на добу. Проте, підприємство працює не безпроблемно: через бойові дії складно з поставками сировини та вивозом продукції.

На заводах в Пирятині, Золотоноші, Яготині та Згурівці «Молочний Альянс» почав випускати скорочений асортимент продукції. Підприємства, які виробляють молочку популярних торгівельних марок «Яготинське», «Пирятин», «Славія» та інші, переорінтувалися на товари з довгими термінами зберігання: молоко, масло, сири. Це те, що може довго зберігатися на складі в умовах непростої ситуації з логістикою.

Те, що псується швидше — тобто йогурти, кефіри та іншу кисломолочну та цільномолочну продукцію, компанія випускає лише під замовлення торгівельних мереж.

Зараз «Молочний Альянс» перестав брати молоко з дворів, щоб економити пальне. «Завдання — не відмовлятися від молока приватних господарств», — каже бізнесмен.

Також компанія призупинила експорт до кращих часів.

milkua.info

Детальніше
У 2021 році відзначається тенденція до збільшення обсягів закупівлі сільгосптехніки
23-лют-2022

Зростання цін на зернові і зернобобові у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок сільськогосподарської техніки.

Про це повідомив Ярослав Навроцький, к.е.н., старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», передає прес-служба закладу.

«Зростання цін на зернові і зернобобові: до 177,8 $/т (+18,8%) у 2020 році та до 231,5 $/т (+30,2%) у 2021 році; олійні: до 402,6 $/т (+25%) у 2020 році та до 630,8 $/т (+56,7%) у 2021 році позитивно вплинуло на вітчизняний ринок техніки», — розповідає науковець.

За його словами, цей ринок значною мірою залежить від цінових коливань на продукцію сільського господарства, зокрема, експортоорієнтовані культури. Зокрема, у 2017 році відбулося зростання цін порівняно з 2016 роком на зернові (+6,2%) та олійні культури (+1,4%). Це дало можливість вітчизняним аграріям придбати у 2017 році 3229 комбайнів, а у 2018 році — 2197 машин.

«Після незначного зниження цін на олійні (‑1,8%) у 2018 році наступного — 2019 року відбулося більш відчутне падіння цін на зернові та зернобобові — до 149,7 $/т (‑5,7%) та насіння олійних культур — до 332 $/т (‑6%). Кількість придбаних у цей період комбайнів зменшилася: 2147 — у 2019 році, 1936 — у 2020 році», — додає Навроцький.

Зауважимо, що зі зростанням цін на зазначені сільгоспкультури у 2020/21 роках у минулому році в Україну загалом імпортовано 3029 одиниць комбайнів із 17 країн світу та Європейського Союзу. Їх митна вартість склала $ 283,8 млн.

«Безумовним лідером серед топ‑5 країн — виробників комбайнів, що імпортуються до України, є Німеччина. На її території розміщені виробництва таких світових брендів як John Deere та Claas. У 2021 році українські аграрії закупили 1030 одиниць комбайнів зазначених компаній митною вартістю $ 150,5 мл», — коментує експерт.

Друге місце за вартістю закуплених комбайнів посідає Бельгія, де налагоджене виробництво потужних дорогих роторних комбайнів New Holland серії CR. Торік було імпортовано 206 таких комбайнів митною вартістю $ 45,8 млн. На третьому місці — і за кількістю (433 комбайни), і за митною вартістю ($ 41,2 млн) — Сполучені Штати Америки, де виробляються потужні роторні комбайни Case IH, John Deere та інших брендів.

«Комбайни Польського виробництва New Holland серій ТС, CX та CH посідають четверте місце за вартістю — $ 17,6 млн за 120 імпортованих комбайнів», — підкреслює Ярослав Навроцький.

Водночас, значне місце в імпорті займають комбайни, країна походження яких невідома. У 2021 році за кількістю ввезених комбайнів — 1024 — вони лише на кілька одиниць поступаються Німеччині, але їх митна вартість складає лише $ 11,5 млн. З огляду на те, що митна вартість:

  • 997 одиниць не перевищує $ 53,6 тис.;
  • 17 одиниць знаходиться в діапазоні $ 53,6−107,2 тис.;
  • 9 комбайнів — в межах $ 107,2−214,4 тис.;
  • лише 1 комбайн — $ 268 тис.

«Можна зробити висновок, що переважна більшість цієї техніки нижчої якості або вже була в експлуатації. В цілому імпорт зернозбиральних комбайнів протягом останніх п’яти років можна охарактеризувати стабільністю попиту серед українських аграріїв, надання ними переваги одним і тим же брендам, походженням з вищезгаданих країн. При цьому найбільш затребуваною є німецька високоякісна та дорога техніка, яка в час підйому — 2017 та 2021 роки — лідирує за обсягами імпорту і в грошовому, і в кількісному виразі. Але в період економічного спаду — 2018/20 роки — вітчизняні аграрії змушені надавати перевагу більш дешевій та вживаній техніці, у тому числі з країн, походження яких не визначено», — підсумував науковець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок