Український експорт майже на половину складається з агропродукції

Українці — вправні господарі. Своєю невтомною працею вони досягають рекордних врожаїв, надоїв та приросту худоби.

Про це заявив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський на своїй сторінці у Facebook.

«Наша держава щороку експортує мільйони тонн зерна найвищої категорії. І кожного разу, продаючи його за кордон як сировину, втрачає гроші, бо готова продукція в рази дорожча», — зазначив він.

Під час онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики обговорили пропозиції до програми діяльності Кабміну.

«Розуміючи ситуацію, яка складається в переробній галузі сільського господарства, виступив з ініціативою підтримки переробки сільськогосподарської продукції та переходу від сировинної країни до країни, яка експортує товари з доданою вартістю», — зауважив Чайківський.

Він переконанаий, що підприємці повинні переробляти сировину в себе вдома. Це створить нові робочі місця та спрямує додатковий дохід у скарбницю держави.
Тому вважаю підтримку та розвиток переробки сільськогосподарської продукції одним із ключових завдань Уряду.

«Мою ініціативу було підтримано колегами та внесено в перелік пропозицій Комітету. Вірю, саме господарність — шанс України стати заможною державою», — додав він.

milkua.info

За попередніми підсумками 2016/2017 маркетингового року, експорт зернових культур та борошна склав 44 441 тисячу тонн, що на 4 954 тисячі тонн більше ніж у попередньому періоді.

Зокрема, було експортовано:

-          пшениці – 17 531 тисяча тонн (+592 тис. тонн до попереднього МР);

-          кукурудзи – 20 703 тисячі тонн (+3 294 тис. тонн до попереднього МР);

-          ячменю – 5 354 тисячі тонн (+941 тис. тонн до попереднього МР);

-          жита – 11,4 тисячі тонн (-7 тис. тонн до попереднього МР);

-          інших зернових – 304 тисячі тонн (+61 тис. тонн до попереднього МР);

-          борошна – 402,9 тисячі тонн (+54 тис. тонн до попереднього МР).

Нагадаємо, що Рада ЄС схвалила обсяги торговельних преференцій для України зі ставкою «0%» ввізного мита на низку груп товарів.

Прес-служба Мінагрополітики

У період з 15 по 21 вересня 2018-го року країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 126 осередків особливо небезпечних хвороб.

Ветеринарні служби Росії за минулий період представили в МЕБ звіти про вогнища віспи овець і кіз в Амурській області (1 осередок); африканської чуми свиней в Калінінградській (1), Ленінградській (1) і Тверській (1) областях; нодулярного дерматиту в Самарській (1) і Челябінській (1) областях.

На території раніше благополучних країн виявили наступні захворювання:

лихоманку Західного Нілу в Словенії (1),

низькопатогенний грип птахів в США (2).

Вогнища ящура виявили в Гвінеї-Біссау (4), Зімбабве (31), Малаві (1) а також в Китайській Народній Республіці (1). Нові вогнища африканської чуми свиней зареєстрували в Латвії (12), Польщі (8), Румунії (43), Україні (3), Китайській Народній Республіці (2) і в Республіці Чад (2). Випадок класичної чуми свиней виявили у дикого кабана в Японії (1). Чуму дрібних жуйних тварин зареєстрували в Болгарії (1) і в Республіці Сьєрра-Леоне (4). У Швейцарії виявили блютанг (1). Ветеринарні служби ПАР (1) повідомили про вогнище високопатогенного грипу птахів.

Крім перерахованих вище захворювань, за минулий період в МЕБ повідомили про лихоманку Західного Нілу у Франції (1) і в Хорватії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

У кінці жовтня відбудеться внесення змін до бюджету на 2019 рік, що розблокує виділення держпідтримки для АПК.

Про це повідомив Тарас Висоцький на засіданні аграрного комітету.

«Ми очікуємо, що зміни до бюджету на 2019 рік будуть в кінці жовтня. Завдяки цьому ми змінимо розпорядника цих коштів — перенесемо від Мінагрополітики до МЕРТу», — зазначив Висоцький.

Він додав, що за програмами, які не потребують розгляду питання розподілу, комісії працюють у штатному режимі.

«Так, у жовтні очікуються виплати за утримання ВРХ — для юросіб та фізосіб. Є ще три програми, засідання з розподілу коштів за якими мали відбутися у вересні, але кворуму не було. Наступні відбудуться у грудні: для садівництва, по компенсації с.-г. техніки українського виробництва та по закупівлі обладнання для елеваторів», — пояснює Висоцький.

Як зазначив голова агарного комітету Микола Сольський, наразі частка освоєння держпідтримки для агросектору в середньому становить 30%.

«Потрібно проглянути, які програми є актуальними, і за ними виділяти фінансування. Крім того, слід розібратися із тим, скільки і за якою програмою отримано коштів за цей рік», — говорить Сольський.

agropolit.com