Українські тваринники можуть залишитися без кормів

В Україні на 35-40% збільшать поголів'я курей, щоб знизити ціни на яйця, адже коли збільшиться поголів'я курей-несучок, ціна знизиться до обґрунтованої.

Про це розповів заступник міністра АПК Тарас Висоцький, повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Він зазначив, що закупівельні ціни на тендерах на курячі яйця стабілізувалися-зростання майже зупинилося: 20 жовтня середня закупівельна ціна торговими мережами становила 59,6 грн за 1 десяток (+3 п. п. до ціни 13.10), а сьогодні (27 жовтня) ціна становить 60,1 грн за 1 десяток, що на 1 п. п. вище за ціну минулого тижня.

Виробники відновлюють поголів'я птиці для забезпечення попиту та стабілізації ринку.

"Орієнтовно до кінця року посадять як мінімум +6,5 млн шт. птиці, що на 35-40% більше у порівнянні з поголів'ям вересня. Від моменту посадки до старту повноцінного знесення яєць проходить 150 днів (5 місяців). Те ж саме, можемо очікувати зниження ціни до економічно обґрунтованої, ми вийшли на цінове плато, а коли збільшиться поголів'я курей-несучок, очікуємо зниження ціни», – зазначив Тарас Висоцький.

Він зазначив, що на зростання ціни вплинув сезонний попит, значне скорочення поголів'я курей та падіння виробництва, через військові дії підприємства значно скоротили або взагалі припинили свою діяльність. Через війну було частково призупинено інкубацію яйця для отримання молодняку ​​птиці.

Як повідомляється, найбільший відсоток падіння виробництва зафіксовано у квітні 2022 року. Тоді було вироблено 3780 млн шт. яєць, що на 17,3% менше виробництва у квітні 2021 року (4 573 млн шт.). З травня спад виробництва вийшов на плато, а починаючи з липня, падіння трохи прискорилося (-0,7 п. п.). У вересні темп падіння зменшився, було вироблено 9295 млн шт. яєць, що на 15,7% менше ніж за вересень 2021 року.

З початку вересня 2022 року динаміка ціна на яйця зросла з 29,91 грн за 1 дес. в середньому по Україні до 62,01 грн. станом на 27 жовтня. При цьому найбільший приріст (16% на попередній тиждень) спостерігався 07 жовтня до ціни зафіксованої 30 вересня.

Зараз зростання роздрібної ціни суттєво уповільнюється, якщо тиждень тому ціна зросла на 9 п. п., то станом на сьогодні з 21.10 по 27.10 ціна зросла на 4 п. п.

ptichki.net

 Два найбільші виробники м'яса птиці в Таїланді Charoen Pophkan Food і Betagro вирішили припинити використання антибіотиків для стимулювання зростання своєї птиці. Хоча Betagro все ще використовує антибіотики для лікування курчат на своїх фермах, компанія планує перейти на природні альтернативи.

На це рішення вплинули соціальні кампанії, організовані тайськими і міжнародними групами споживачів, які підштовхнули найбільші мережі громадського харчування, такі як McDonalds, Subway і KFC, повністю відмовитися від продукції з антибіотиками і дозволити незалежним інспекторам перевірки на своїх виробничих лініях.

Хоча кампанії були зосереджені на міжнародних мережах, вони також вплинули в самому Таїланді, де організація із захисту прав споживачів заявила про необхідність проведення вибіркових лабораторних перевірок м'яса птиці, яке продається в ресторанах швидкого харчування.

www.poultryukraine.com

З метою забезпечення ефективної та прозорої земельної реформи, Уряд на першому засіданні у новому році оновив Порядок проведення нормативної грошової оцінки сільгоспземель. Це означає, що власники земель отримали можливість оновлення технічної документації з оцінки земельних ділянок.

Про це йдеться на сайті Мінекономіки. 

«Повна нормативно-грошова оцінка земель по всій території України була проведена ще у 2018 році. Але зрозуміло, що з часом стан земель і властивості грунтів можуть змінюватись. Ми почули побажання аграріїв надати їм можливість оновлювати оцінку своїх земельних ділянок і внесли певні зміни, що забезпечить справедливу ціну на землю та ефективну реалізацію земельної реформи», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Так, проєктом постанови вносяться зміни до:

Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 105;

Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051.

Реалізація постанови передбачає виключення положень щодо обов’язковості використання результатів загальнонаціональної НГО земель с/г призначення для надання відомостей із Державного земельного кадастру. Також надано можливість власнику або землекористувачу замовляти проведення НГО окремої земельної ділянки до спливу строку, визначеного частиною другою статті 18 Закону України «Про оцінку земель».

Прийнято історично важливий законопроект 2194, яким офіційно завершується процес земельної децентралізації та стартує  повноцінне розпорядження землями людей на місцях.

Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.

Чому для молочарів цей законопроект особливо важливий?

Прокоментували для delo.ua експерти та учасники Асоціації виробників молока.

Молочне скотарство напряму залежить від наявного у господарства земельного банку. Майже 70% щоденного раціону корів — грубі корми (сіно, сінаж і силос) — необхідно виростити та заготовити самостійно. Для молочної ферми середнього розміру на 500 корів необхідно щонайменше 1000 га (!) землі для виживання.

«В Асоціації виробників молока прогнозують, що зі стартом ринку землі на найближчі п’ять років суттєво скоротяться інвестиції у скотарство, адже, наприклад, витрати при будівництві комплексу на 500 корів становлять у середньому $ 5 млн інвестицій, повернення яких чекати не раніше 7−10 років. Скоротяться також витрати на ветпрепарати, насіннєвий матеріал тощо, а це вплине на технологічність і продуктивність ферм, тому що господарства акумулюватимуть кошти на купівлю землі», — зазначає Ганна Лавренюк, генеральний директор АВМ.

«Як саме запрацює земельна реформа, спрогнозувати важко. Ймовірно, будемо сприяти купівлі задля нас сільськогосподарської землі. Маємо намір скористатися переважним правом щодо викупу землі, яку зараз обробляємо та викуповувати по 100 га землі на наших працівників, а потім орендувати у них цю землю. Ми можемо позичити їм гроші для купівлі землі. Наші ресурси не безмежні, тим паче що потрібно продовжувати інвестувати у розвиток тваринництва. Тому слушно було би покупцям землі позичати гроші у банках», — пояснює свою позицію учасник АВМ та співвласник ТОВ «Кищенці» Кейс Хузінха.

Законопроектом також дозволяється:

• Продавати чи здавати ділянки в оренду — ці питання вирішуватиме громада,
• Уся виручка ітиме до місцевого бюджету, а це близько 4,5 млрд грн щороку,
• Використання земель переходить під контроль громад,
• Орендар стає перший у черзі на купівлю ділянки,
• Громади самі домовлятимуться про межі між собою,
• Держгеокадастр стає максимально дерегульованою сервісною організацією,
• Парламент не погоджуватиме зміни цільового призначення особливо цінних земель.

Законопроєкт 2194 закріплює переважне право орендарів на купівлю земельних ділянок. Тобто молочні ферми, як орендарі, отримають гарантії збереження необхідної кількості ріллі в обробітку та окупності вкладених у землю інвестицій. Тому Асоціація виробників молока вітає такі важливі кроки до звершення процесу земельної децентарлізації.

Однак галузь також очікує на прийняття законопроєктів № 3205 про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (інакше ті, хто працюють на землі, по суті, не матимуть ресурсів її зберегти), а також № 2195, котрий врегульовує продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

• «Півтора року боротьби і 2194 — прийнято! Це історично доленосна подія, один із найважливіших законів в моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі.
• Я вітаю усіх, хто зі сподіваннями дивиться на реформи в Україні і розуміє, що земельна реформа — реальний показник змін на краще в нашій країні. Хто щоразу пам'ятає, що ця реформа — про права українців та громад, і не слухає маніпуляції чиновників, які дбають про свої особисті інтереси.
• Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно. Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація, максимально дерегульована, з ліквідованими корупційними повноваженнями в управлінні земельними ресурсами».

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький про законопроект 2194 на своїй сторінці в facebook:

«20 років люди на місцях і громади чекали на право повноцінно бути власниками своєї долі і самостійно приймати рішення щодо розвитку своїх територій. Сьогоднішнім голосуванням це право надано. Чекаємо якнайшвидше підписання Президентом даного законопроєкту, завершення земельної децентралізації та стартом повноцінного розпорядження землями людей на місцях».