Виробники м'яса птиці в Таїланді відмовляються від використання антибіотиків

Експерти аналітичного центру Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) «Розумна країна» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО проаналізували можливості ліцензування експорту сільськогосподарських товарів.

Питання ліцензування експорту у 2022 році регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1424, якою затверджено зокрема:

— обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;

— перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.

Різниця між цими додатками полягає в тому, що додатком 1 обмежуються обсяги вивезення товарів, відповідно після вичерпання обсягів видача ліцензій припиняється, натомість додатком 5 передбачено ліцензування експорту без обмеження обсягів вивезення відповідних товарів.

Так, згідно з додатком 5 до цієї постанови ліцензуванню підлягає експорт таких сільськогосподарських товарів (без обмеження обсягу їх вивезення):

• Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
• М’ясо курей свійських;
• Яйця курей свійських;
• Велика рогата худоба, жива;
• М’ясо великої рогатої худоби, морожене;
• М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби;
• Просо;
• Цукор.

Крім того, згідно з додатком 1 до цієї постанови шляхом встановлення нульової квоти на експорт жита, вівса та гречки, солі (фактично заборонено експорт).

Інших обмежень щодо експорту сільськогосподарської продукції наразі немає.

Видача ліцензій на експорт товарів

Порядок одержання ліцензії на експорт товарів регулюється Положенням про порядок ліцензування експорту товарів, який затверджений наказом Мінекономіки від 09.09.2009 № 991 (далі — Положення)

Для одержання ліцензії заявником — суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності подаються до Мінекономіки в електронному вигляді (на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг або на електронну пошту: meconomy@me.gov.ua) відповідно до пункту 2 Положення, подаються такі документи:

• Заявка на видачу ліцензії на експорт за формою, затвердженою наказом Мінекономіки від 09.09.2009 N 991;
• Лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією сплати державного збору за її оформлення. Окремо зазначимо, що Урядом України встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні збір за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів не справляється (Постанова КМУ від 10 березня 2022 р. № 241);
• Копія зовнішньоекономічного договору (контракту), усі додатки та специфікації до нього, засвідчені в установленому законодавством порядку;
• Експертний висновок (оригінал) з визначенням країни походження та коду товару відповідно до УКТЗЕД, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою;
• Інші документи, вимоги щодо подання яких встановлені законодавством України.

Форму заявки та інструкцію щодо її заповнення можна переглянути за посиланням: zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0939−09#Text

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі:

• Невідповідності поданих документів законодавству України;
• Вичерпання встановленої квоти на відповідні товари;
• Застосування до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
• Дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призводять до порушення взятих Україною міжнародних зобов'язань;
• Якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює свою діяльність на умовах, які можуть спричинити ухвалення компетентними органами країни-імпортера антидемпінгових та інших захисних заходів до експорту продукції походженням з України;
• Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його іноземним контрагентом законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

uacouncil.org

Хоча кукурудзи в Україні цього року посіяно менше, але господарства, в яких насіння було закуплене до війни, не відмовилися від цієї культури. Тому очікується, що її буде багато, і внутрішні ціни тиснутимуть на фермерів, тож їм доведеться продавати зерно за будь-якою ціною. При цьому світові ціни на зернові рвуться вгору.

Про це розповів комерційний директор ТОВ «Баришівська зернова компанія» Таір Мусаєв під час онлайн-конференції «Ефективний елеватор в період воєнного стану».

Він пояснює, що внутрішнє споживання кукурудзи в Україні дуже мале — 5-6 млн т. А налаштувати переробку, щоб експортувати продукцію з доданою вартістю, за три місяці не вдасться. 

«У нас лишилось 15-20 млн т кукурудзи цього врожаю, а вже за два місяці почнеться збір озимих культур, і всі склади будуть заповнені. Для кукурудзи просто не залишиться місця для зберігання. У фермерів буде два рішення. Перше — лишити її в полі до кращих часів, наприклад, до березня-квітня», — зазначає Таір Мусаєв.

Він попереджає, що хоч така практика й існує, але потрібно враховувати, що за продажу до Європи важливим фактором є наявність у зерні афлотоксинів, що з’являються, коли кукурудза збирається невчасно, і грибок має ідеальну температуру та вологість для розвитку. Тож після поставок зерна з афлотоксинами можуть початися проблеми з репутацією української кукурудзи.

agroportal.ua

 Країни Європейського союзу на цьому тижні підтримали пропозицію Європейської Комісії про скасування дозволу на використання формальдегіду в якості кормової добавки, завершуючи таким чином епопею, що тривала більше двох років.

Шляхом голосування під час засідання Постійного комітету з питань рослин, тварин, продовольства та кормів (SCOPAFF) країни ЄС підтримали рішення Комісії не допускати використання формальдегіду в якості консерванту і підсилювача агента гігієнічного стану.

26 країн проголосували за заборону

Незважаючи на те що це рішення не було одноголосним, Комісія заявила, що 26 країн проголосували за пропозицію про скасування, при цьому одна країна утрималася і ще одна проголосувала проти рішення Комісії.

Рішення, яке свого часу буде опубліковано в офіційному віснику, підводить до кінця складну історію крутих поворотів і нерішучості. Спочатку, Комісія рекомендувала повторне затвердження хімічної речовини, проте держави-члени не змогли прийти до угоди протягом двох років.

 У вересні Комісія взяла справу у свої руки і внесла пропозицію про скасування повторного затвердження формальдегіду.

Іспанія і Польща вже припинили використання формальдегіду в кормах для птиці

У минулому році Польща і Іспанія припинили використання речовини в кормах для птиці, на тлі побоювань з приводу його канцерогенного потенціалу та безпеки для працівників, навіть незважаючи на те, що Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA) заявило, що з'єднання не викликає рак і допускається в якості кормової добавки з урахуванням дотримання заходів по захисту працівників.

Компанію «Anitotx» обурило таке рішення

Таке рішення обурило виробника формальдегіду - компанію «Anitox», представник якої повідомив ресурсу Feed Navigator.com, що наука більше не є ключовим критерієм в Європі.

«Комісія ЄС і держави-члени пішли проти наукової думки, EFSA, і переважної думки зацікавлених сторін, висловленого в ході громадських обговорень».

Комісія закликала схвалити формальдегід для контролю сальмонели

Це рішення було прийнято через тиждень після того, як Європейський центр з контролю над хворобами заявив в своїй доповіді, що після багатьох років спаду випадки сальмонели у птиці почастішали. Американська асоціація виробників кормів настійно закликала Комісію у відповідь на консультацію «надати дозвіл на використання формальдегіду для контролю сальмонели в кормах для свиней і птиці».

www.poultryukraine.com

27 вересня під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової відбулася зустріч з представниками Міністерства сільського господарства Альберти (Канада), Посольства Канади в Україні та Платформи Канадського Агробізнесу. Метою зустрічі стало обговорення засад двосторонньої співпраці та розширення торговельних відносини між Україною та Канадою, зокрема Провінції Альберта.

«Канада є одним із ключових партнерів, визначених Урядом України в Експортній Стратегії. Ми сподіваємося, що двостороння Угода про зону вільної торгівлі, яка нещодавно вступила в силу, дасть свої результати. Тому є гарний старт, 2016 року аграрний товарообіг між нашими країнами зріс більше ніж на 90%. Сподіваюсь, що дружні стосунки між нашими країнами будуть і надалі підтверджуватися економічними показниками зростання», - зауважила Олена Ковальова.

У ході зустрічі заступник Міністра зазначила, що ключові засади української державної аграрної політики та державної підтримки на 2018 рік визначені декількома важливими пріоритетами. Перший – сприяння розвитку малого та середнього виробника, фермерських господарств, кооперації, що дозволить зміцнити розвиток сільських територій та посилить конкурентні можливості продукції українського виробництва.

Інший фокус державної підтримки буде спрямований на галузь тваринництва - третина держаної фінансової допомоги буде надаватися цій галузі. Також продовжуватиметься підтримка оновлення сільськогосподарських машин та обладнання, яка становитиме майже 1/6 всієї державної підтримки.

Окрім того, сторонами було відзначено перспективність співпраці в галузі тваринництва, зокрема вівчарства та козівництва, скотарства та бджільництва.

Наприкінці зустрічі учасники домовились про подальший діалог, під час якого будуть напрацьовані дієві кроки у розвитку двосторонніх відносин.

Прес-служба Мінагрополітики