Україна заборонила імпорт свинини з Польщі

Податковий закон №5600, який вносить зміни до Податкового кодексу, виводить виробників птиці з четвертої спрощеної оподатковуваної групи. Усім виробникам, окрім курятини та яйця, надали бонус у вигляді п'ятирічного звільнення від податку на прибуток.

При цьому депутати в останній момент внесли виправлення, яке збільшує оподаткування для птахівників.

«Ця поправка не дає жодних пільг бізнесу, оскільки птахів вивели з четвертої оподатковуваної групи. Депутати, які подавали редагування, зрозуміли це вже після голосування, але було пізно», — каже народний депутат, голова комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.

При цьому Данило Гетьманцев підтвердив виданню Українські новини про існування законодавчої колізії та що птахівники виключені зі спрощенців та переведені на загальну систему оподаткування.

Forbes.ua зазначає, що для аграріїв залишилися всі норми, які передбачалися у версії закону до другого читання, незважаючи на те, що поправки щодо них ставили на голосування кілька разів. Депутати залишили найкритичніший для аграріїв пункт запровадження мінімального податкового зобов'язання.

Власники чи користувачі земельної ділянки мають сплачувати мінімальний податок, навіть якщо нічого не вирощують. Вони також повинні доплачувати різницю, якщо сума податків від проданого врожаю та оренди землі менша від мінімального зобов'язання. З продажу сільськогосподарської продукції вони будуть зобов'язані сплачувати ПДФО, якщо дохід перевищує 72 тис. грн.

«До бюджету податок із сільськогосподарської галузі має принести додатково 10 млрд грн, а скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — ще 1 млрд грн», — наголошується в матеріалі.

latifundist

Отримання доступу до ринків нових країн та подальша стагнація внутрішнього споживання стимулюватиме птахпідприємства дедалі більше експортувати продукцію.

Про це розповів виконавчий директор Асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

«З кожним роком конкуренція на цих ринках продукції птахівництва лише посилюється, – наголосив він. – Традиційні країни-імпортери намагаються застосуванням нетарифних методів та ветеринарно-санітарних заходів обмежувати імпорт для стимулювання розвитку внутрішнього виробництва».

Найпріоритетнішими ринками для подальшого розвитку експорту, за словами Сергія Карпенка, є країни Азії, зокрема Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія).

Також важливим є відкриття ринків США, Канади, ПАР, Мексики, розвиток експорту продукції птахівництва до країн ЄС та Великої Британії, Саудівської Аравії, Іраку.

«Сьогодні внутрішні ринки м'яса птиці та яєць є профіцитними, тому існує пряма залежність у ціноутворенні на внутрішньому ринку від експортного постачання, – зазначив Сергій Карпенко. - Збалансовані експортні обсяги дають можливість витримувати адекватні внутрішні ціни та не втрачати прибутковість через цінову конкуренцію між виробниками».

ptichki.net

Аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода".

Український агробізнес переорієнтується в умовах війни з Росією і дедалі більше робить ставку на олійні культури. Про це сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, повідомило напередодні DW.

За словами чиновника, аграрії обирають олійні культури як альтернативу зерновим. Адже поки що не зрозуміло, як діятиме надалі "зернова угода", укладена в липні за посередництва ООН та Туреччини. Тому фермери все більше сіють ріпак, соняшник та сою.

"Цього року можна було б посіяти мільйон гектарів ріпаку. Площа, яка, незважаючи на окупацію частини країни, приблизно, відповідатиме торішній. Ріпак вже посіяний на 70% площі, це свідчить про те, що фермери загалом сіють олійні культури", – наголосив Висоцький.

Він нагадав, що між Україною та Польщею було підписано меморандум щодо будівництва трубопроводу, який транспортуватиме олію з України до Польщі. Він має запрацювати вже наступного року.

"Труба на експорт олії буде затребувана і після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту олії. Це довгостроковий проект, який змінить ринок. Ідея полягає в експорті олії з польських портів до третіх країн. Планова потужність – до 2 млн тонн олії на рік", - додав перший заступник міністра.

Станом на 9 вересня в Україні було зібрано 392 тис. тонн соняшникового насіння при врожайності 15,6 ц/га з 251,4 тис. га (5% посівних площ).

korrespondent

За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд.

При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно», — підкреслила заступник Міністра.

За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії — $370,9 млн, насіння олійних культур — $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості — $177,2 млн, м'ясо і харчові субпродукти свійської птиці — $76,4 млн.

Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18 121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.

«Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов — перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко», — розповіла Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури — 37%, рослинні олії — 26,1% та насіння олійних культур — 9%.

minagro