Україна за пів року імпортувала курятина на $22 млн

Відповідно до урядової програми підтримки розвитку фермерства та сільськогосподарської кооперації держава компенсує сільгоспвиробникам 90% вартості дорадчих послуг, але не більше ніж 10 000 грн. Інформація про інші програми підтримки від Уряду — на спеціальному сайті, який присвячено виключно дотаціям dotacii2019.minagro.gov.ua/ua.

«Розвиток сільських територій та підвищення добробуту місцевого населення напряму залежить від розвитку малого та середнього бізнесу на селі. Але запорукою успішного підприємництва є підвищення рівня профільних знань, вдосконалення практичних навичок та інформаційна підтримка, яку повною мірою надають сільськогосподарські дорадчі служби. Держава, зі свого боку, сприяє розвитку сільськогосподарського дорадництва, компенсуючи 90% вартості їх послуг», — прокоментував Віктор Шеремета та додав, що розбудова системи сільськогосподарського дорадництва в Україні є невід'ємною складовою євроінтеграційного процесу.

Серед основних завдань дорадчої діяльності є: надання аграрним підприємцям та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології; поширення та впровадження у виробництво сучасних технологій, новітніх досягнень науки і техніки; сприяння розвитку сільського туризму, зайнятості сільського населення тощо.

Так, щоб отримати компенсацію за послуги дорадчих служб необхідно:

укласти договір про надання;

надати дорадчі послуги згідно з договором;

скласти акт наданих послуг;

подати заявку та підтвердні документи до державного банку;

отримати компенсацію на рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

З Реєстром сільськогосподарських дорадчих служб можна ознайомитися за посиланням.

Завантажити список сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників можна за посиланням.

minagro

В українських супермаркетах дуже часто продають м'ясні продукти, фактичний склад яких не відповідає змісту маркування. Таку інформацію з посиланням на заяву голови Держпродпотребслужби України Володимира Лапи повідомили у прес-службі відомства.

«Є проблема на ринку з невідповідністю складу продукції і її маркуванням. Певну кількість такої продукції реалізують зі складом, який не вказаний на маркуванні. Наприклад, у деяких випадках м'ясо замінюється соєвим білком, а на упаковці це не зазначено. Кількість такої продукції у відсотках я не назву, точних цифр немає», — заявив Лапа.

Він нагадав, що з 4 квітня в Україні почали діяти нові правила перевірки якості продуктів, що полегшило роботу служби в цьому напрямку.

«Норми закону передбачають вилучення такої партії, далі вона повинна бути перемаркована», — пояснив Лапа.

Нагадаємо, 11 липня парламент прийняв за основу законопроект №8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». За документ проголосували 226 народних депутатів України.

Очікують, що реалізація документа на практиці забезпечить надання точної і зрозумілої для українців інформації про складові харчової продукції. Також законопроектом встановлюються загальні положення щодо маркування харчових продуктів, дія яких може поширюватися на всі харчові продукти або на певні їх категорії.

Крім того, згідно з пояснювальною запискою до документа, проектом Закону встановлюються окремі правила маркування певних видів харчових продуктів.

«Дія проекту Закону поширюється на: операторів ринку харчових продуктів на всіх етапах харчового ланцюга, якщо їх діяльність підпадає під вимоги про надання споживачам інформації про харчові продукти, харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, включаючи харчові продукти, що реалізуються у сфері громадського харчування і харчові продукти, що поставляються системі громадського харчування», — йдеться в пояснювальній записці до документа.

Нагадаємо також, що за даними експертів, продуктовий ринок України переповнений фальсифікатом. Фальсифікують недобросовісні виробники товари майже всіх груп. Найчастіше — молочку і ковбасні вироби. Чимало підробок і серед промислових товарів, таких як порошки або косметика.

PigUA.info за матеріалами unn.com.ua

Цього тижня пройшла 29-та конференція регіональної комісії Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин у Європі. Цього року захід проходив у онлайн-режимі. Україну на конференції представляла нова голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

“Учасники конференції розглянули досвід України щодо забезпечення діяльності ветеринарних служб під час пандемії COVID-19. Члени конференції відзначили, що Україна досить відповідально ставиться до забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя в країні відповідності до рекомендацій МЕБ. Завдяки оперативним діям Держпродспоживслужби при забезпеченні епізоотичного благополуччя у відповідності до рекомендацій МЕБ, був підтверджений статус України щодо ящуру – територія країни вільна від ящуру без вакцинації. Відповідний статус дає для Україні можливість здійснювати торгівлю тваринами та товарами тваринного походження без додаткових обмежень щодо ящуру”, – йдеться у звіті Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба підтримала позицію Американської торговельної палати щодо зниження максимально допустимого вмісту залишків діючої речовини хлорпірифосу у с.г.  продукції.

Зазначимо, що 23 листопада у Держпродспоживслужбі провели відеозустріч з представниками Американської торговельної палати в Україні, на якій обговорювались питання подальшої співпраці держави та бізнесу.

«У лютому 2020 року країнами Європейського Союзу було підтримано пропозицію Європейської Комісії щодо зниження максимально допустимого вмісту залишків діючих речовин хлорпірифос та хлорпірифос-метил у сільськогосподарській і харчовій продукції, кормах до найнижчого рівня, який може бути визначений аналітичними лабораторіями», — розповідає Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби.

Таким чином, з жовтня 2020 року допустимий вміст цих речовин в продукції було знижено до 0,01 мг/кг для олійних і зернових культур, а також в продукції, виробленої з цих культур. Саме тому, для запобігання зменшенню обсягів поставок української продукції до країн-членів Європейського Союзу, які займають значну частку в структурі агропродукції України, вітчизняним сільсьгоспвиробникам необхідно врахувати нові вимоги європейського законодавства при плануванні робіт із обробки посівів, місць зберігання та транспортування первинної продукції.

«Для нас важливо чути позицію профільних бізнес-об'єднань та асоціацій. Ми маємо мінімізувати ризики для українських експортерів та сприяти розвиткові міжнародної співпраці», — наголошує пані Магалецька. В результаті, за підсумками зустрічі Держпродспоживслужбою спрямовано лист до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у якому підтримана позиція щодо цього питання.

agravery.com